1-й тиждень після П’ятдесятниці. Субота. Досконалість – це наслідування Ісуса (Мт 5:42−48)

Час прочитання: 6 хвилин

Lectio (читання)

«Дай тому, хто в тебе просить, а хто хоче позичити в тебе, не відвертайся. 43. Ви чули, що було сказано: Люби ближнього свого й ненавидь ворога свого. 44. А я кажу вам: Любіть ворогів ваших і моліться за тих, що гонять вас; 45. таким чином станете синами Отця вашого, що на небі, Який велить своєму сонцю сходити на злих і на добрих і посилає дощ на праведних і неправедних. 46. Бо коли ви любите тих, що вас люблять, то яка вам за це нагорода? Хіба не те саме й митарі роблять? 47. І коли ви вітаєте лише братів ваших, що надзвичайного чините? Хіба не те саме й погани роблять? 48. Тож будьте досконалі, як Отець ваш Небесний досконалий».

Коментар до тексту

Сьогоднішнє читання Євангелія є частиною Нагірної проповіді (Мт 5−7). Цей уривок закінчує серію із шести т. зв антитез Ісуса (їх часто так називають з огляду на слова Ісуса, які впроваджують слухачів у кожну з тем: «Ви чули, що було сказано» – «А Я кажу вам»), у яких Він запрошує вийти за межі букви Закону і наслідувати у ділах праведності самого Бога. Суть цих слів полягає у заклику до створення християнської контркультури. Кожна з антитез Ісуса заохочує практикувати нову праведність щодо ближніх у дуже складних ситуаціях: гнів − 5:21−26; перелюб − 5:27−30; розлучення − 5:31−32; клятви − 5:33−37; відплата – 5:38−42; любов до ворогів – 5:43−48. Саме це останнє навчання Ісуса про безумовну любов пояснює, чим ми повинні керуватися і як нам слід поводитися у всіх п’ятьох попередньо згаданих ситуаціях. Воно також дуже яскраво унаочнює, до якої праведності закликає Ісус Своїх учнів, перш ніж проголосити усі ці шість кроків, які виходять поза межі старозавітного Закону: «Кажу-бо вам, що коли ви своєю праведністю не перевищите книжників та фарисеїв, не ввійдете в Царство Небесне» (Мт 5:20).

Meditatio (розважання)

«Тож будьте досконалі, як Отець ваш Небесний досконалий». Трохи далі Ісус ще раз говорить про досконалість у розмові з багатим юнаком: «Якщо хочеш бути досконалим, – сказав Ісус до нього, – піди продай, що маєш, дай бідним і будеш мати скарб на небі; потім приходь і йди за Мною» (Мт 19:21). У першому випадку досконалістю є наслідування Отця, а в другому – Ісуса, оскільки грецький вислів «ἀκολούθει μοι / akoluvtei moi / іди за Мною» в Євангелії означає «довірся мені, будь мені послушний, наслідуй мене». Ісус як Єдинородний Божий Син явив нам Отця (Йо 1:18; 14:9), тому наслідуючи Ісуса, ми наслідуємо Бога. Усі чотири Євангелія відкривають нам у житті Ісуса Христа характер Бога та водночас показують, яким величним може бути життя людини.

Досконалість у Біблійному розумінні − це не історія про відсторонене та незворушне божество, це історія про Бога, Який з любові приводить нас до життя, творить нас на Свій образ, піклується та щедро благословить, любить, прощає, виявляє милосердя, абсолютну вірність та неймовірну довготерпеливість супроти всіх людей, у яких бачить Своїх улюблених синів і дочок.

Ця досконалість відображає щедрі багословення великого Бога свободи, має людське лице Ісуса з Назарету – приятеля митарів, блудниць, убогих, самотніх та калік, а також виявляється в діянні Святого Духа, Який лагідним подихом перемінює серця людей та оновлює обличчя землі.

Один екзегет каже, що повчання Ісуса в Мт 5:21−48, які традиційно вважають антитезами, правильніше називати «кульмінаціями», позаяк Ісус у всіх цих висловлюваннях підносить Закон до його мети – на рівень його сповнення[1]. Цей рівень відображає прекрасний план та задум Бога стосовно людського життя. Ісус вповні виявив, яким повинно бути це життя, а тепер запрошує мене і тебе радісно наслідувати Його в щоденному ритмі нашого життя…

Oratio (молитва)

Ісусе, дякую Тобі за приклад божественної досконалості з людським обличчям…

Contemplatio (споглядання)

Кілька, здавалося б, різних текстів апостолів Ісуса – Петра і Павла − запрошують нас до досконалості – наслідування Господа, на яке кожен із них відважився з великою вдячністю, радістю та любов’ю:«Як слухняні діти, не потураючи колишнім вашим похотям, як то було за вашого незнання, 15. але як Той, Хто вас покликав, – Святий, так само й ви самі усім вашим життям станьте святі. 16. Написано-бо: “Ви будете святі, бо Я − Святий”» (1 Пт 1:14-16); «Благословляйте тих, що вас гонять; благословляйте, не проклинайте» (Рим 12:14); «Ми трудимося, працюючи власними руками; нас ображають, а ми благословляємо; нас гонять, а ми терпимо; 13. нас ганьблять, а ми з любов’ю відзиваємося; ми мов те сміття світу стали, покидьки всіх аж досі. 14. Не щоб осоромити вас я це пишу, але щоб як дітей моїх улюблених навести на розум. 15. Бо хоч би ви мали тисячі учителів у Христі, та батьків не багато; бо я вас породив через Євангелію в Христі Ісусі. 16. Отож благаю вас: Будьте моїми послідовниками» (1 Кор 4:12−16).

---

[1] R. H. Gundry. Commentary on the New Testament. Verse-by-Verse Explanations with a Literal Translation. Hendrickson Publishers 2010, P. 18.