Lectio (читання)
«Невже не віруєш, що Я в Отці, а Отець у Мені? Слова, які проказую до вас, не від Себе проказую. Отець, який перебуває в Мені, Він творить діла. 11. Тож вірте Мені, що Я в Отці й Отець у Мені. А коли ні, то з-за самих діл вірте. 12. Істинно, істинно говорю вам: Хто в Мене вірує, той так само діла робитиме, що їх Я роблю. А й більші від них робитиме, бо Я вже йду до Отця Мого. 13. І все, що попросите в Моє ім’я, те вчиню, щоб Отець у Сині прославився. 14. Вчиню, коли будь-що проситимете в Моє ім’я. 15. Якщо любите ви Мене, то Мої заповіді берегтимете. 16. І проситиму Я Отця, і дасть Він вам іншого Утішителя, щоб з вами був повіки, 17. Духа Істини, якого світ не може сприйняти, бо не бачить Його і не знає. Ви ж Його знаєте, бо перебуває Він з вами і буде у вас. 18. Не полишу вас сиротами, Я прийду до вас. 19. Ще трохи, і світ Мене вже не побачить. Ви ж Мене побачите, бо Я живу, і ви будете жити. 20. І взнаєте того дня, що Я в Моєму Отці, і що ви в Мені, а Я у вас. 21. Той, у кого Мої заповіді і хто їх береже, той Мене любить. Хто ж Мене любить, того Мій Отець полюбить, і Я того полюблю і йому об’явлю Себе».
Коментар до тексту
Читання Євангелія дня є частиною Прощальної промови Ісуса до Своїх учнів у Йо 14−17. У дуже інтимній манері Ісус ділиться зі Своїми учнями найважливішим – привідкриває Тайну діяння Пресвятої Тройці. Більшість цих унікальних слів Ісуса учні не тільки зрозуміють, але й дуже глибоко досвідчать після Його славних Страстей і Воскресіння. Тепер же вони стоять немов перед спалахом разючого Світла і чують, що Сам Бог Отець присутній у Сині, а Син − в Отці (вв. 10−11); прохання, висловлені в Ісусове ім’я, будуть вислухані, й Отець буде прославлений (вв. 12−14); майбутнім даром Отця буде інший Утішитель – Дух, який звіщатиме Правду (вв. 15−17а), і цей Дух перебуватиме в учнях (в. 17б); сам Ісус прийде до учнів після Воскресіння (вв. 18−19, 28а), а тим, які люблять Ісуса і перебуватимуть у Його Слові, Дух пригадає усе, що сказав Ісус, і навчить усього (вв. 20−26)[1].
Meditatio (розважання)[2]
«І проситиму Я Отця, і дасть Він вам іншого Утішителя, щоб з вами був повіки, 17. Духа Істини, якого світ не може сприйняти, бо не бачить Його і не знає. Ви ж Його знаєте, бо перебуває Він з вами і буде у вас». Ісус називає Святого Духа Утішителем. У грецькій мові термін παράκλητος / paraklitos має доволі широкий діапазон значень – утішитель, помічник, порадник, адвокат, обвинувач, покликаний. Усі ці значення вказують на особовість того, про кого мовиться, а також його різні функції, і звідси розуміємо, що Ісус говорить про Третю Особу Пресвятої Тройці – Святого Духа.
Ісус каже апостолам про Святого Духа: «Перебуває Він з вами і буде у вас». На початку Євангелія від Йоана читаємо про свідчення Йоана Хрестителя: «Тож Йоан свідчив, промовляючи: “Бачив я Духа, що, мов той голуб, з неба сходив і перебував над Ним”» (Йо 1:32). Отож, від самого початку Святий Дух перебував з Ісусом, який знаходився серед апостолів, тому і Дух був з ними. Після відходу Ісуса Дух буде всередині у них. Фізична присутність Ісуса серед апостолів обмежувалася конкретним місцем – Дух же перебуватиме з учнями, куди б вони не пішли. Після відходу Ісуса Дух буде як «Адвокат, Заступник», який захищатиме християн, та «Утішитель», який підбадьорюватиме їх. Параклет не «воплочений», як Слово, але перебуватиме у всіх, хто любить Ісуса і виконує Його Заповіді, й залишиться з ними навіки (Йо 14:15−16).
Ісус наголошує ще на двох особливостях Параклета: Він є у ворожих стосунках зі світом, який не може побачити та пізнати Його (Йо 14:17), і Він є Учителем, який навчатиме апостолів усього та пригадуватиме їм усе, що Ісус сказав (Йо 14:26). Тому Святого Духа можна означити також як «Представника» (Representative), бо як Ісус відкрив нам Отця, так і Святий Дух буде відкривати нам тайну Осіб та значення діяння Отця і Сина. Представник / уповноважений, Ісус, відкривав для нас та представляв нам Отця, а тепер Святий Дух буде провадити нас до глибшого усвідомлення Сина й Отця. Святий Дух є Духом Істини: Ісус був повний Правди (1:14) та є Правдою (14:6), Святий Дух є Правдою / Істиною про Отця і про Сина.
Oratio (молитва)
«Царю небесний, Утішителю, Душе Істини, що всюди єси і все наповняєш, Скарбе дібр і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші».
Contemplatio (споглядання)
У Прощальній промові, зверненій до Своїх учнів, Ісус сказав: «Не ви Мене вибрали, а Я вас вибрав і призначив, щоб ви йшли і плід принесли, та щоб тривав ваш плід… Як прийде Утішитель, якого зішлю вам від Отця, Дух Істини, який від Отця походить, то Він і свідчитиме за Мене. 27. Та й ви свідчитимете: ви бо зо Мною від початку» (Йо 15:16, 26−27). За Законом, для вірогідності якогось свідчення завжди потрібно принаймні два свідки (Чис 35:30; Втор 17:6; 19:15), тому Ісус каже, що апостоли та Святий Дух свідчитимуть світові про Нього. Звідси виходить, що найкращим нашим свідченням є плоди праведного життя, неможливі без благодаті Святого Духа. Святий Дух не приходить у наше життя з «порожніми руками», але навпаки – завжди обдаровує нас численними дарами (пор. Рим 12:6−8; 1 Кор 12:8−10, 28−30; Еф 4:11; 1 Пт 4:9−11). Саме ці дари проростають у нас плодами: «А плід Духа: любов, радість, мир, довготерпіння, лагідність, доброта, вірність, 23. тихість, здержливість» (Гал 5:22−23). Якщо в нашому житті немає місця для Святого Духа, тоді ми живемо за тілом: «Учинки ж тіла явні: розпуста, нечистота, розгнузданість, 20. ідолослужба, чари, ворогування, свари, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі, 21. зависті, пияцтво, гульня і таке інше, про що я вас попереджаю, як я вже й раніше казав, що ті, що таке чинять, Царства Божого не успадкують» (Гал 5:19−21).
[1] Murray J. Harris. John (Exegetical Guide to the Greek New Testament. A. J. Köstenberger, R. W. Yarbrough – Gen. Eds.) B&H Publishing Group. Nashville, Tennessee 2015. Kindle Edition. Kindle Location 8338−8460.
[2] Деякі думки у розважанні основані на R. H. Gundry. Commentary on the New Testament. Verse-by-Verse Explanations with a Literal Translation. Hendrickson Publishers 2010, P. 430−431.
Дякую, отче, за Ваші глибокі роздуми, що сприяють нашому зростанню у вірі.
Дякую Богу і Вам!
Дякую! Дуже глибоко і проникливо!
Слава Ісусу Христу!
Подяка і хвала Господу за все, що Він зробив для нашого Спасіння! Подяка також за те, що Він і тепер є з нами через Святого Духа!
В сьогоднішньому фрагменті Євангелія мене торкнули два вірші: Ів.14:12 і Ів.14:17.
Святий Дух живе у нас! Самі по собі ми слабкі, але, ставши одним Духом з Богом, ми можемо чинити діла, які робив Ісус: звіщати Добру Новину, свідчити про Христа, молитися за хворих, поневолених. І люди будуть спасатися, зцілятися, звільнятися…
Це буде ставатися не нашими здібностями чи силою, а міццю Святого Духа, який живе у нас, віруючих! Святий Дух хоче не просто бути у нас, але Він прагне діяти через нас! Тому ходімо за Духом, а не за тілом, дозволяймо Йому нас очищати від усякої скверни, щоб Він міг вільно діяти через нас, як це було в Первісній Церкві.
— Господи, злий Святого Духа на нас, розпали наші серця Своєю Любов‘ю, вчини кожного з нас бути здібним служителем Нового Заповіту!
Амінь.
Дуже дякую