Lectio (читання)
«“Така бо воля Мого Отця: щоб кожен, хто Сина бачить і вірує в Нього, жив життям вічним, і щоб Я воскресив його останнього дня”. 41. І обурились юдеї на Нього, що сказав був: “Я − Хліб, який з неба зійшов”, 42. і говорили: “Чи то ж не Ісус, син Йосифів, що Його батька-матір ми знаємо? Як же Він тепер твердить: Я зійшов з неба?” 43. А Ісус їм у відповідь: “Не ремствуйте між собою. 44. Ніхто не спроможен прийти до Мене, коли Отець, який послав Мене, не приведе його, і Я воскрешу його останнього дня”».
Коментар до тексту
Після помноження хлібів та ходіння по воді Галилейського озера (Йо 6:1−21) Ісус пояснює, що для того, щоб жити вічним життям, людина повинна їсти не просто хліб, який підтримує наше фізичне існування (подібний до того, який Бог дарував ізраїльтянам у пустелі), потрібно споживати інший Хліб – духовний. У Йо 6 під духовним Хлібом Ісус має на увазі Своє Слово та Євхаристію. Слухачі Ісуса, однак, не розуміють Його слів, позаяк мають надто приземлені очікування. Такою поведінкою вони нагадують своїх батьків, коли Бог через Мойсея виводив їх із Єгипту. Ісус хоче, щоб Його слухачі усвідомили, що Ісус – Божий Син − прийшов для того, щоб учинити значно важливіший і остаточний Вихід – Вихід усього людства з-під влади гріха і смерті. Для того, щоб це відбулося, потрібна зовсім інша їжа, яку Він пропонує усім, хто готовий її споживати…
Meditatio (розважання)
«Ніхто не спроможен прийти до Мене, коли Отець, який послав Мене, не приведе його, і Я воскрешу його останнього дня». Бог завжди виявляє ініціативу – приводить нас до життя, і коли ми плюндруємо його гріхом, Він терпеливо працює з нами, щоб ми могли-таки жити цим життям. Насправді, хто не пізнав Бога, той не зрозумів унікальності дару життя, його сенсу і призначення. Через брак справжнього досвіду Бога сучасники Ісуса все сприймають надто заземлено, утилітарно і навіть егоїстично – їх цікавить конкретний матеріальний добробут, який можна досвідчити уже сьогодні, і вони бачать тільки інтереси власного народу. Та Бог дивиться на наше життя у ширшому контексті і бажає для нас більшого, ніж ми самі здатні вимріяти.
Нерозуміння Божої перспективи для їхнього життя та короткозорість сподівань спонукають Ісусових слухачів до шемрання та нарікання – так само поводилися їхні батьки під час Першого Виходу з Єгипту, описаного в однойменній книзі. Приземлені перспективи, якими вони «жили» в єгипетському рабстві, були більше зрозумілі. Та й відповідальності не було ніякої… Пізніше книга Чисел присвятить цьому доволі багато уваги.
Ісус діє виключно з любові, подібно, як Бог вивів Ізраїль з Єгипту не за якісь їхні заслуги, але тому що полюбив їх (Втор 7:7−11). Ця Любов спричинює те, що Бог благодаттю Святого Духа приводить нас до зустрічі з Ісусом, щоб у Ньому ми могли отримати доступ до справжнього Життя – Життя, яке Біблія називає «життям вічним». Ті, які приходять до Ісуса з вірою, воскреснуть Його силою в Останній день (Йо 6:39, 40, 44). Хліб, який пропонує Ісус тим, які приходять до Нього, – це Його Слово і Євхаристія, разом вони є немовби «закваскою» вічного життя в людині, яке ми зможемо досвідчити у повноті у цей «Останній день» − День Суду, День загального воскресіння мертвих (повернення до преображеного тілесного життя), про який молимося наприкінці Символу Віри.
Oratio (молитва)
Ісусе, дякую Тобі за дар Нового Життя, яке Ти розвиваєш у нас через Твоє Слово та Євхаристію…
Contemplatio (споглядання)
«“Вічне життя” – не кількість, а якість, причасність життя Ісуса, доступна кожному, хто вірить. Прикметник “вічне” вказує і на якість цього життя, і на той факт, що воно продовжується після смерті: це життя майбутнього віку, нове життя, яке Бог завжди бажав дати світові. Але вічне життя зовсім не передбачає існування, подібне до безтілесного духа, як дехто вважає, що саме так християни уявляють інше життя. Вічне життя починається вже тепер, коли людина повірить, і триває в майбутньому, по той бік смерті, а в підсумку стає життям воскресіння, про яке вже йшлося у віршах Йо 5:25−29. Уся розповідь Йоана підводить нас до висновку: Ісус провадить нас до нового втіленого життя, і таким чином сповнюється обіцянка, яка прозвучала в цій главі (Йо 6): Нове Життя знайде кожен, хто їстиме Хліб живий»[1].
[1] T. Wright. John for Everyone. Part 1: Chapters 1−10. London SPCK 2014, P. 83−84.
ХРИСТОС ВОСКРЕС! Дуже дякую!
Дякую! Так, наша душа для зросту і освячення потребує щоденної поживи – Живого Хліба, яким є Слово Боже і
Св. Євхаристія, тобто, Сам Ісус Христос.
Сподобалося порівняння Виходу, який здійснив Божий народ під проводом Мойсея, який був прообразом Христа з досконалим Виходом, який зробив і постійно робить можливим Ісус Христос,- Вихід від гріха і смерті до вічного Життя.
” Бог завжди виявляє ініціативу – приводить нас до життя, і коли ми плюндруємо його гріхом, Він терпеливо працює з нами, щоб ми могли-таки жити цим життям.”❤️❤️❤️
Дуже дякую!
Досвідчила, що з Ісусом все по-іншому. Дякую тобі, Боже!
Духу Святий,веди мене до Ісуса, веди мене до Отця