2-й тиждень після Пасхи. Субота. Знаки Нового Виходу (Йо 6:14−27)

Час прочитання: 7 хвилин

Lectio (читання)

«Люди ж, побачивши чудо, яке сподіяв Ісус, заговорили: “Це справді той пророк, що має прийти у світ”. 15. І довідався Ісус, що вони мають намір прийти й узяти Його, щоб зробити царем, і віддалився сам один на гору знов. 16. Коли ж настав вечір, учні Його зійшли на морське узбережжя 17. і, ввійшовши в човен, попливли на той бік моря, до Капернаума. Уже й посутеніло, а Ісус ще був не прийшов до них. 18. І схвилювалося море від великого вітровію. 19. Пропливли вони з двадцять п’ять чи тридцять стадій, аж бачать – Ісус іде морем, до човна зближається, та й налякались. 20. А Він же до них: “Це Я, не лякайтесь!” 21. І хотіли Його взяти у човен, але човен відразу пристав до землі, до якої прямували. 22. А наступного дня народ, що стояв по той бік моря, бачив, що не було там іншого човна, тільки один, до якого Ісус не ввійшов разом з учнями Своїми і яким Його учні відпливли самі. 23. Інші ж човни прибули з Тиверіяди близько до того місця, де їли хліб, коли-то Господь склав був подяку. 24. Отож, коли народ побачив, що нема там ані Ісуса, ані Його учнів, то сіли в човни і прибули до Капернаума, шукаючи Ісуса. 25. Знайшовши Його по тім боці моря, мовили до Нього: “Учителю, коли ж Ти прибув сюди?” 26. А Ісус їм у відповідь: “Істинно, істинно говорю вам: Ви шукаєте Мене не тому, що чуда бачили, а тому, що хліб їли та й наситилися. 27. Працюйте не на ту їжу, яка проминає, лише на ту їжу, яка залишається на життя вічне, яку дасть вам Син Чоловічий, бо Його Бог Отець назнаменував”».

Коментар до тексту

На початку шостої глави Йоан розповідає про те, як Ісус на східному узбережжі Галийського озера чудесно помножує п’ять хлібів та дві риби і так насичує близько 5000 осіб (Йо 6:1−15; пор. Мт 14:13−21; Мк 6:32−44; Лк 9:10−17). Люди, вражені таким достатком, думають, що нарешті Бог вислухав їхні молитви і послав їм Месію, тому вони хочуть зробити Ісуса церем. Ісус, який прийшов не для того, щоб сповнити матеріалістичні та вузькі військово-націоналістичні очікування єврейського народу, натомість віддаляється на самоту – за Своїм звичаєм відходить на гору, щоб провести час у молитві наодинці з Отцем. Учні ж сідають до човна, щоб перепливши через Галилейське море (чи як його ще називали Генезаретське (Лк 5:1), або Тиверіадське (Йо 6:1; 21:1) море, довжиною близько 21 км та шириною близько 10 км), дістатись до його північно-західного берега, на якому був розташований Капернаум. Уночі на цьому озері, яке місцеві люди називали морем, здійнялася велика буря, і перелякані учні, які відпливли від берега майже на 5 км, побачили Ісуса, який прийшов до них по воді. Євангелисти Йоан, Матей та Марко згадують, що це відбулося саме в цю особливу ніч після помноження хлібів (Йо 6:15−21; Мт 14:22−33; Мк 6:45−51). Ці дві чудесні події, які Йоан називає знаками, відлунюють до найбільшої події Старого Завіту – Виходу з Єгипту – до дару манни в пустелі та переходу через Червоне море. Йоан хоче, щоб у цих Пасхальних подіях ми відчитали, як через дії Ісуса Христа відбувається Новий Вихід.

Meditatio (розважання)

«Це Я, не лякайтесь!». Вислів «Це Я» грецькою мовою Нового Завіту звучить «ἐγώ εἰμι / ego eimi» – саме такими словами Бог означив Себе, явившись Мойсеєві у неопалимій купині, про що йдеться у Книзі Виходу (Вих 3:14). Ці підбадьорюючі слова Ісуса є водночас Його самооб’явленням, у цьому Євангелії вони будуть повторюватися 147 разів. Заклик «Не лякайтесь!» − один з найбільш уживаних висловів, які супроводжують Боже Об’явлення в Біблії (Бут 26:24; Суд 6:22−23; Лк 1:30). Коли у наше життя входить Той, Хто Є, усе постає в іншому світлі. Його присутність і благодать проганяють усе, що загрожує нашому життю, та відсіюють те, що не має вічної вартості.

Йоан хоче, щоб учні усвідомили, що Бог Виходу діє в Ісусі, і жодні сили темряви й хаосу не можуть їм загрожувати, коли поруч є Він. Море в Біблії часто символізує богопротивні сили та зло, тому в книзі Одкровення Йоана читаємо, що у Новому Єрусалимі не буде моря, там буде тільки потік живої води. Йоан бачить таке видіння: «Перед престолом – наче море скляне, подібне до кришталю, а в середині престола і навколо престола чотири істоти, повні очей напереді і ззаду» (Од 4:6); «Бачив я ніби море скляне, змішане з огнем, і переможці над звіром і над образом його і над клейном його, над числом імени його, стоять на морі скляному, маючи гусла Божі» (Од 15:2); «Море віддало мертвих, що в ньому, і смерть і ад віддали мертвих, що в них, і суджено кожного по ділах його» (Од 20:13).

Прихід Ісуса звільняє усе творіння від страху перед силами гріха і смерті та відкриває можливість нового і гідного життя. Книга Мудрості каже, що «страх − це ніщо інше, як занехаяння допомоги, що її розум постачає» (Муд 17:11). У своєму Першому соборному посланні Йоан пише: «Ми знаємо також, що Божий Син прийшов і дав нам розум, щоб ми Правдивого пізнали. Ми – у Правдивім, у Його Сині Ісусі Христі. Він – правдивий Бог і Життя вічне» (1 Йо 5:20). Тому розповідаючи нам історію про Ісуса, який іде ногами по водах Галилейського озера, євангелист вказує нам на Того, Хто пізніше у Своїй смерті зануриться у води нашого страху, гріха, відчаю і смерті, щоб назавжди вивести нас через Воскресіння до Життя у Правдивому Бозі, щоб ми могли разом з Ним ходити понад усім, що нас лякає та хоче знищити…

Oratio (молитва)

Ісуса дякую Тобі за те, що Ти Є! Дякую Тобі за Пасху нашого життя…

Contemplatio (споглядання)

У Пролозі Євангелія Йоан каже: «Слово стало тілом і оселилося між нами, і ми славу Його бачили – славу Єдинородного від Отця, благодаттю та істиною сповненого» (Йо 1:14). Бог зодягнувся в нашу плоть, помер як людина і славно Воскрес на третій день. У Воскреслому Христі ми переходимо від смерті до Життя, від рабства до свободи, від страху і стану постійної турбулентності, спричинених гріхом, до Життя, яке ми розділяємо з Богом! Пригадуючи нам дивовижну подію про те, які Ісус ішов через розбурхане Галилейське озеро, Йоан прагне, щоб ми полишили всякий страх, відновили в собі віру та надію і прийняли Божу умиротворюючу любов…