27-й тиждень після П’ятдесятниці. Субота. Здатність бути дитиною (Лк 10:19–21)

Час прочитання: 4 хвилин

Lectio (читання)

«“Ось Я даю вам владу наступати на зміїв, скорпіонів і на всю ворожу силу – і ніщо вам не пошкодить. 20. Однак не радійте тому, що духи вам коряться, але радійте тому, що ваші імена записані на небі”. 21. Того часу Ісус зрадів Святим Духом і промовив: “Я прославляю Тебе, Отче, Господи неба і землі, що Ти втаїв це від мудрих та розумних і відкрив немовляткам”».

Коментар до тексту

Уривок цього Євангелія містить «звіт» апостолів, яких Ісус вислав на проповідь. У в. 17 апостоли втішаються владою, яку дав їм Ісус, а у вв. 18–20 Господь у відповідь вказує на ще більшу честь і винагороду, яка очікує на них за служіння Євангелії.

Meditatio (розважання)

«Того часу Ісус зрадів Святим Духом і промовив: “Я прославляю Тебе, Отче, Господи неба і землі, що Ти втаїв це від мудрих та розумних і відкрив немовляткам”». Мудрими та розумними вважалися книжники та фарисеї. Перші роздумували над Законом, навчали його у спеціальних школах при синагогах та застосовували до щоденного життя, тобто виступали в ролі місцевих суддів (біблійною мовою – «в’язали та розв’язували», тобто щось дозволяли або забороняли). Другі були дуже горді з того, що якнайретельніше намагалися виконувати цей Закон у щоденному житті, бо релігія для них зводилася до найскрупульознішого виконання Закону. Обидві групи були певні своєї праведності та вважали, що за своє життя мають отримати нагороду.

Учні, яких покликав Собі Ісус, були дуже різними: одні були простими рибалками (Петро, Андрій, Яків та Йоан), дехто був митарем, як Матей-Леві, а дехто навіть належав до радикального руху зелотів, які боролися проти Римської окупації землі Ізраїлю, як-от Симон Зелот (так його називає Лука від грецького ζηλωτὴς / zēlōtēs – дослівно «ревнитель»; Матей та Марко називають його словом Кананій, яке походить від арамейського קַנְאָן/ qan‘an, що також означає «ревнитель»). Усі ці люди, напевно, мали свої мрії і надії, але були далекими від пихатої самодостатності перед Богом. Рибалки розуміли, що вони невчені та прості роботяги. Матей знав, що надуживає, збираючи податки. Отже, вони були людьми, які усвідомлювали свої обмеження та слабкості.

Зустрівши Ісуса, вони відкрилися на Його запрошення з великою цікавістю та несподіваною завзятістю і відвагою. Дивним чином вони покинули все і пішли слідом за Ним. По суті, поставили на Ісуса все. Їхнє учнівство ще потребувало очищення та дозрівання, але вони всі, крім одного (Юди Іскаріота), завдяки Божій благодаті, зустрівши уже Воскреслого Христа, відповіли Йому всім серцем і віддали за Нього своє життя. Відповіли так, як були здатні від самого початку, але вже з цілком іншим рівнем розуміння та досвіду.

Оцим простим та відкритим дорослим людям, які по-дитячому були здатні на довіру та не переставали дивуватися, Бог зволив об’явити Свій задум та запросити до участі в найважливішому проєкті в історії людства – спасіння та преображення людини й усієї вселенної.

Oratio (молитва)

Ісусе, даруй мені ласку бути Твоєю дитиною. Даруй здатність дивуватися, довіряти та йти за Тобою…

Contemplatio (споглядання)

Приклад учнів, яких вибрав Ісус та через яких почав реалізувати грандіозний задум спасіння світу, навчає нас приходити до Бога з порожніми руками. Лише тоді, коли ми визнаємо потребу Його спасіння й усвідомлюємо благодать нового життя, яке дарує Ісус, ми можемо радісно свідчити про Нього іншим…