27-й тиждень після П’ятидесятниці. Субота. Здатність бути дитиною (Лк 10:19–21)

Час прочитання: 4 хвилин

Lectio (читання)

«Ось Я даю вам владу наступати на зміїв, скорпіонів і на всю ворожу силу – й ніщо вам не пошкодить. 20. Одначе, не радійте тому, що духи вам коряться, але радійте тому, що ваші імена записані на небі.» 21. Того часу Ісус був зрадів Святим Духом і промовив: «Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти втаїв це від мудрих та розумних і відкрив немовляткам

Коментар до тексту

Уривок цього Євангелія містить «звіт» апостолів, яких Ісус вислав на проповідь. У в.17 апостоли втішаються владою, яку їм дав Ісус, а у вв.18–20 Господь у відповідь вказує на ще більшу честь та винагороду, яка очікує їх за служіння Євангелії.

Meditatio (розважання)

«Того часу Ісус був зрадів Святим Духом і промовив: «Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти втаїв це від мудрих та розумних і відкрив немовляткам.» Мудрими та розумними вважалися книжники та фарисеї. Перші роздумували над Законом, навчали його при синагогах у спеціальних школах та застосовували до щоденного життя, тобто виступали у ролі місцевих суддів (біблійною мовою – «в’язали та розв’язували» – щось дозволяли або забороняли). Другі – були дуже горді з того, що як найретельніше намагалися виконувати цей Закон у щоденному житті, оскільки для них релігія полягала у найскрупульознішому виконанні Закону. Обидві групи були певні своєї праведності та вважали, що за своє життя мають отримати нагороду.

Учні, яких Собі покликав Ісус, були дуже різні – одні були прості рибалки (Петро, Андрій, Яків та Йоан), дехто був митарем – як Матей-Леві, а дехто навіть належав до радикального руху зелотів, які боролися проти Римської окупації землі Ізраїлю – як от Симон Зелот (так його називає Лука від грецького ζηλωτὴς / zēlōtēs – дослівно «ревнитель»; Матей та Марко називають його словом  Кананій, яке походить від арамейського קַנְאָן/ qanan – так само означає «ревнитель»). Усі ці люди, напевно мали свої мрії та надії, але вони були далекі від пихатої самодостатності перед Богом. Рибалки розуміли, що вони не вчені та прості роботяги. Матей розумів, що збираючи податки зловживає. Вони були людьми, які розуміли свої обмеження та слабкості.

Зустрівши Ісуса – вони відкрилися на Його запрошення з великою цікавістю та несподіваною завзятістю і відвагою. Дивним чином, вони кинули все і пішли слідом за Ним. По суті поставили на Ісуса все. Їхнє учнівство, ще потребувало очищення та дозрівання, але вони всі крім одного (Юди Іскаріота), завдяки Божій благодаті, зустрівши вже Воскреслого Христа, відповіли Йому всім серцем і віддали за Нього своє життя. Відповіли так, як були здатні зі самого початку, але вже з абсолютно іншим рівнем розуміння та досвіду.

Оцим простим та відкритим дорослим людям, які по дитячому були здатні на довіру та не переставали дивуватися, Бог зволив об’явити Свій задум та запросити до участі у найважливішому проекті в історії людства – спасіння та переображення людини та усієї вселенної.

Oratio (молитва)

Ісусе, даруй мені ласку бути Твоєю дитиною. Даруй здатність дивуватися, довіряти та йти за Тобою… 

Contemplatio (споглядання)

Приклад учнів, яких вибрав Ісус та через яких почав реалізувати грандіозний задум спасіння світу, навчає нас приходити до Бога з порожніми руками. Тільки коли ми визнаємо потребу Його спасіння і усвідомлюємо благодать нового життя, яке дарує Ісус, тільки тоді ми зможемо радісно свідчити це нове життя іншим…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *