Слава Ісусу Христу!
Дорогі друзі!
Сьогодні хочу поділитися з вами посиланням на лекцію, яку я провів декілька років тому в рамах т. зв. «Днів УКУ». У ній торкаюся тем, які, на жаль, не тільки не втратили своєї актуальності сьогодні, але й розвинулися у страхітливих формах повномасташтабної війни росії проти України.
Хоча в лекції зі зрозумілих причин переважно згадую події, пов’язані з початком цієї війни 2014 року, усе ж вважаю, що тема християнського спротиву насильству, критичне осмислення наївності пацифізму в складних реаліях нашої історії, а також розвінчання стереотипного сприйняття деяких біблійних текстів украй важливі.
Хочу також перепросити за те, що певні речі в цьому відео, як і сам стиль лекції можуть видаватися дещо безтурботними, але пригадую, що вона була записана в мирний час та в цілком іншому контексті.
Чому християнам варто більше, ніж іншим, роздумувати над темами війни й насильства? Передусім тому, що бути учнем Ісуса означає бути відповідальним за своє життя та життя наших ближніх. Це також означає бути готовим служити, підбадьорювати слабких і мужньо стояти в боротьбі проти лукавого. Молитва й читання Божого Слова − це ті засоби, які повинні спрямовувати всю нашу діяльність. Тож «скажіть тим, у кого серце полохливе: “Будьте мужні, не бійтесь! Ось Бог ваш! Помста надходить, відплата Божа: Він прийде і спасе нас”» (Іс 35:4).
Дорогі сестри і брати! Господь каже: «Не бійся, бо Я з тобою! Не тривожся, бо Я – Бог твій! Я додам тобі сили, Я тобі допоможу, підтримаю тебе переможною правицею Моєю» (Іс 41:10). Псалмопівець також запевняє: «Бог нам прибіжище й сила, у нещастях з’явився з дужою допомогою. Тим не злякаємось, хоч би й земля провалилась і гори захиталися серед моря» (Пс 46:2–3).
Щиро ваш
о. Юрій
