Lectio (читання)
«“Так каже Господь сил: Піст четвертого місяця й піст п’ятого місяця, і піст сьомого місяця, і піст десятого місяця буде для дому Юди радощами й веселощами та любими святами. Любіть, отже, правду й мир!” 20. Так каже Господь сил: “Прийдуть іще народи й мешканці багатьох міст. 21. Мешканці одного міста прийдуть до другого й скажуть: Ходімо притьмом умилостивити обличчя Господнє, шукати обличчя Господа сил. Піду і я! 22. І прийде велике число людей і сильні народи шукати Господа сил у Єрусалимі й умилостивити обличчя Господнє”. 23. Так каже Господь сил: “У ті дні десятеро з усяких різномовних народів ухоплять за полу юдея й казатимуть: Ми підемо з вами, бо ми чули, що Бог з вами”».
Коментар до тексту
Захарія пророкував до маленької спільноти євреїв, які жили серед руїн Єрусалима після повернення з Вавилонського полону. Ця спільнота почала відбудовувати Храм у Єрусалимі відразу після повернення першої групи бранців 537 р. до Хр. (Езри 3:10–12), але роботи припинилися, коли євреї зіткнулися з гострою опозицією сусідніх народів (Езри 4:4–5). Ось чому пророки Агей та Захарія заохочували знову повернутися до відбудови (Езри 5:1–2; Зах 4:9). Книгу пророка Захарії зазвичай ділять на дві головні секції: глави 1–8 та 9–14. У першій секції домінує серія з 8-ми видінь, до якої долучаються чотири різні послання пророка стосовно практичних застосувань відновленої віри в Господа. У в. 19 згадано 4 пости: піст 4-го місяця – у червні та липні – на знак пролому в мурах Єрусалима, який учинив Навуходоносор 586 р. до Хр. − пор. Єр 39:2; піст 5-го місяця згадує сам пророк у Зах 7:3, а піст 7-го місяця − у Зах 7:5; піст 10-го місяця, тобто у грудні й січні, пригадував початок облоги Єрусалима Навуходоносором 588 р. до Хр. – 2 Цар 25:1[1]. Отож у сьогоднішньому читанні міститься останнє з чотирьох послань пророка, у якому він звертає увагу на те, що в майбутньому Ізраїль не матиме більше причин для практикування постів, позаяк Бог щедро благословитиме народ і сповнюватиме його радістю. В останньому вірші цього уривку Захарія звістує про прибуття до Єрусалима всіх народів, які визнають велич Господа і в Нього єдиного шукатимуть опіки та допомоги, а також прагнутимуть стати частиною вибраного народу. Образ хапання за плащ юдея означає особливу роль вибраного народу в реалізації Божого плану спасіння усіх людей[2].
Meditatio (розважання)
«Ми підемо з вами, бо ми чули, що Бог з вами». Після гріхопадіння прародичів (Бут 3) люди втратили зв’язок із Богом, і від того часу Він робив усе, щоб повернути людство до єдності із Собою. Найповнішою мірою це стало можливим завдяки Його воплоченню в Ісусі Христі. Одне з імен Ісуса, яке водночас сповнює пророцтво Ісаї (7:14), вказує на те, що в Ньому Бог знову перебуває з нами. Євангелист Матей каже: «Ось, Діва матиме в утробі й породить Сина, і дадуть Йому ім’я Еммануїл, що значить: З нами Бог» (Мт 1:23). Наскільки Бог близько, можна побачити в навчанні та діянні Ісуса, зафіксованих у всіх чотирьох Євангеліях Нового Завіту. У кінці Євангелія від Матея Ісус каже до Своїх апостолів: «Дана Мені всяка влада на небі й на землі. 19. Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, 20. навчаючи їх берегти все, що Я вам заповідав. Отож Я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мт 28:18–20).
Бог завжди прагнув, щоб ми брали участь у Його житті. Тому, входячи у стосунки з різними особами у Старому Завіті, Господь завжди обіцяв бути з ними та благословити їх – такі слова обіцянки звернені до Ісаака (Бут 26:24), Якова (Бут 28:15), ізраїльтян (Іс 41:10; 43:5; Єр 30:11; 46:28), пророка Єремії (Єр 1:8, 19; 15:20), Мойсея (Вих 3:12), Ісуса Навина (Втор 31:23; Іс Нав 1:5; 3:7) та Гедеона (Суд 6:16).
Для того, щоб невцерковлені люди захотіли прийти і стати членами Церкви, потрібно, щоб ми, християни, дали свідчення, що Бог справді є з нами − у нашій щоденній поведінці, мові, усмішці, звичайних ситуаціях життя, злетах і падіннях. Тільки якщо будемо наповнені Богом та будуватимемо стосунки одні з одними за євангельськими принципами, тоді люди, які з цікавістю зазирають за церковну огорожу, захочуть бути з нами – увійти в ширшу християнську родину, бо Бог є з нами.
Oratio (молитва)
«Господь сил з нами, Бог Якова – наша твердиня» (Пс 46:8).
Contemplatio (споглядання)
У Мт 18 представлено навчання Ісуса про Церкву – не стільки як інституцію, а радше як середовище, у якому плекаються нові стосунки, це місце, де люди довіряють одне одному та здатні на прощення. Люди, які шукають Бога та втомлені від джунглів життя, потребують нашого світла (пор. Мт 5:14) і наснаженого свідчення, що Бог є з нами…
[1] J. D. Barry, D. Mangum, D. R. Brown, M. S. Heiser, M. Custis, E. Ritzema, D. Bomar, Faithlife Study Bible. Bellingham, WA: Lexham Press. Electronic edition 2016. Zech 1; 8:19–23.
[2] Pismo Święte Starego i Nowego Testamentu. Najnowszy przekład z języków oryginalnych z komentarzem. Edycja Świętego Pawła 2009, S. 2104–2105.
Дуже дякую
Слава Ісусу Христу! Дякую за науку!
“Для того, щоб невцерковлені люди захотіли прийти і стати членами Церкви, потрібно, щоб ми, християни, дали свідчення, що Бог справді є з нами − у нашій щоденній поведінці, мові, усмішці, звичайних ситуаціях життя, злетах і падіннях. Тільки якщо будемо наповнені Богом та будуватимемо стосунки одні з одними за євангельськими принципами, тоді люди, які з цікавістю зазирають за церковну огорожу, захочуть бути з нами – увійти в ширшу християнську родину, бо Бог є з нами.” – ось де є справді успіх і перемога християн?❗??
❤️❤️❤️🙏🙏🙏