Субота третього тижня Великого посту. Солідарність Ісуса (Мк 2:14-17)

Час прочитання: 5 хвилин

Lectio (читання)

«А йдучи повз, побачив Він Леві, сина Алфея, що сидів на митниці, й до нього каже: “Іди за Мною!” Той устав і пішов слідом за Ним. 15. І коли Він сидів за столом у його домі, багато митарів і грішників сіли з Ісусом та Його учнями, бо їх було чимало, – тих, що за Ним ішли. 16. І коли книжники, що були з фарисеїв, побачили, що Він їсть із митарями та грішниками, то сказали Його учням: “Чого Він їсть і п’є з митарями та грішниками?” 17. Ісус, почувши те, сказав їм: “Лікаря треба не здоровим, а хворим. Я не прийшов кликати праведних, а грішних”».

Коментар до тексту

Ісус вибирає митника Леві, сина Алфея, Своїм учнем, що відразу провокує контроверсії з фарисеями, які не погоджувалися зі стилем Ісуса та мали інший погляд на майбутнє Ізраїлю. У Євангелії від Матея Леві названий своїм другим іменем − Матей (Мт 9:9; пор. Лк 5:27). Можливо, Леві-Матей був братом Якова Алфеєвого (пор. Мк 3:18), якого не слід плутати з Яковом Заведеєвим (братом Йоана – Мк 1:19-20) чи Яковом, який був двоюрідним братом або ж зведеним братом Ісуса – сином Йосифа, опікуна Ісуса (Мк 6:3). Покликання відбувається на березі Галилейського озера (Мк 2:13), можливо, у Капернаумі, саме тоді, коли Леві-Матей сидів у τελώνιον / telonion (дослівно «податковій будці») і збирав податки для Ірода Антипи (сина Ірода Великого) – місцевого маріонеткового правителя на службі Римської адміністрації. Слова «у його домі» можуть означати, що трапеза відбувалася або в домі самого Леві-Матея, або ж у домі Симона-Петра в Капернаумі, де також жив Ісус (пор. Мк 1:29-34). У стародавньому світі спільна трапеза була виявом поваги та приналежності, тому присутність митарів і грішників вказує на те, що вони були зацікавлені у Божому Царстві, про яке проповідував Ісус, що, очевидно, не сприймали фарисеї[1].

Meditatio (розважання)

«Лікаря треба не здоровим, а хворим. Я не прийшов кликати праведних, а грішних». Праведні називаються праведними тому, що мають стосунки з Богом, крізь призму яких намагаються будувати стосунки з ближніми. Людина, яка має реальний зв’язок із Богом, не може бути абсолютно асоціальною та відчуженою від інших людей. Здорове духовне життя особи відкриває її на інших, зумовлює вихід поза простір власного «я». Тест на автентичність духовного життя дуже простий: якщо ми зауважуємо потреби й терпіння інших, тоді наше духовне життя розвивається у правильному річищі. Коротко кажучи, наша людяність є підтвердженням Божої присутності у нашому житті.

Грішники – це не просто особи, які грішать, бо грішать більше чи менше усі люди. Грішники – це люди, які не бачать проблем у своїх падіннях, не визнають своїх гріхів або ж не вважають за потрібне змінювати своє життя. Бог, однак, стукає до серця кожної особи: «От, стою при дверях і стукаю: як хто почує голос Мій і відчинить двері, увійду до нього і вечерятиму з ним і він зо Мною. 21. Переможному дам сісти зо Мною при престолі Моїм, як і Я переміг і сів з Отцем Моїм на престолі Його» (Од 3:20-21). «Переможний» – це той чи та, які хочуть наслідувати Ісуса Христа у щоденному житті, ті, які відмовляються від власних егоїстичних рацій і наважуються повторити подвиг Христа – жити, керуючись любов’ю завжди, незалежно від зовнішніх обставин.

Спілкуючись із заплутаними у житті та зраненими гріхом людьми, Ісус Своїм прикладом заохочував до нормального життя, життя, сповненого змісту, життя заради інших, біблійною мовою − «життя заради Божого Царства». Боже Царство – це Боже правління, яке виявляється у служінні Своєму творінню, яке запрошує до наслідування. Це творить атмосферу радості та миру. Природність поведінки, відкритість до всіх людей, а також радість і мир Ісуса викликали зацікавлення у людей, які не надто багато думали про Бога чи ближніх. Свідчення Ісуса та Його слова запрошували людей виходити з гетто егоїзму та змінювати життя…

Oratio (молитва)

«Благословен Господь день у день: Бог, наш Спаситель, несе наш тягар! 21. Бог наш – Бог спасіння, у Господа Бога – рятунок від смерті» (Пс 68:20-21).

Contemplatio (споглядання)

Сьогодні світ потребує від християн свідчення Доброї Новини життям і життєствердним словом. Новонавернені християни у Солуні (сьогодні Салоніки) так вразили апостола Павла прикладом свого свідчення, що він писав до них: «Ми дякуємо Богові завжди за всіх вас, коли згадуємо про вас у молитвах наших. 3. Маємо в пам’яті безперестанку діло вашої віри, труд вашої любови та терпеливість вашої надії на Господа нашого Ісуса Христа перед Богом і Отцем нашим» (1 Сол 1:2-3).

---

[1]J. D. Barry, D. Mangum, D. R. Brown, M. S. Heiser, M. Custis, E. Ritzema, D. Bomar, Faithlife Study Bible. Bellingham, WA: Lexham Press. Logos 8 electronic edition 2016 (Мk 2:13-17).