Різдво Богородиці (Лк 10:38-42; 11:27-28)

Час прочитання: 5 хвилин

Lectio (читання)

«Коли ж вони були в дорозі, Він увійшов в одне село, і якась жінка, Марта на ім’я, прийняла Його в хату. 39. Була ж у неї сестра, що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала Його слова. 40. Марта ж клопоталась усякою прислугою. Наблизившись, каже: “Господи, чи Тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допомогла”. 41. Озвався Господь до неї і промовив: “Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато, 42. одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї”.

27. Коли Він говорив це, жінка якась, піднісши голос з-між народу, мовила до Нього: “Щасливе лоно, що Тебе носило, і груди, що Тебе кормили”. 28. А Він озвався: “Справді ж блаженні ті, що слухають Боже Слово і його зберігають”».

Коментар до тексту

На багато Богородичних свят читаємо Євангеліє про сестер Лазаря (якого воскресив Ісус – Йо 11) – Марту і Марію. Цей уривок особливо підкреслює ті чесноти, якими в унікальний спосіб володіла Пречиста Діва Марія.

Господь хвалить Марію за поставу учня, адже «сидіти біля ніг якоїсь людини означало, просто кажучи, вчитися від неї. А біля ніг раввина сидів лише той, хто сам хотів стати раввином. Тут не мається на увазі навчання заради самого навчання. Марія просто спокійно зайняла своє місце майбутнього вчителя і проповідника Божого Царства. І в цьому Ісус її схвалює»[i]. Отже, «Марія представляє усіх тих жінок, які, слухаючи промови Ісуса про Царство, відчувають, що Бог закликає їх як слід прислухатися, щоби пізніше самим звіщати це»[ii]. Тому «в уривку йдеться про заклик Ісуса, який зміщує кордони та умовності між людьми. Його учнями та свідками покликані бути як чоловіки, так і жінки»[iii]. Марта ж, як і законовчитель, ще всього не розуміє…

Meditatio (розважання)

«Слухала Його слова». У житті нам доводиться чути різні голоси: одні нас підбадьорюють − інші знеохочують, одні надихають − інші лякають, одні сповнені любові та довіри − інші відлунюють підступом та лукавством. Цей перелік та протиставлення можна продовжувати доволі довго. Правда, однак, полягає в тому, що залежно від того, чий та який голос входить у нашу свідомість, пронизує наше серце, таким є і наш погляд на себе, ближніх, Бога та світ.

Євангельська Марія (сестра Марти і Лазаря) слухала голос Ісуса, голос Бога, який з безмежної любові до людей Сам став людиною.

Сьогодні я і ти так само можемо почути цей голос, відкривши Євангеліє. Пишучи ці слова, я ловлю себе на думці, що він найчастіше викликає у мене усмішку… Це голос Когось дуже рідного, близького, справжнього… Інколи мовчазного… Так. Його мовчанка часто є голосом до найглибших закутків моєї душі. Це голос Його тихої присутності, на яку я також пробую відповідати тишею. Останнім часом відчуваю, що моя мовчанка як відповідь на Його мовчазну присутність сповнена змісту більше за будь-які слова, які є просто зайві…

Найкращим учителем у слуханні Божого голосу та мовчазній контемпляції Його присутності є Мати Ісуса – Марія. Про Неї Євангелія не говорять багато, але у цій небагатослівності висловлено найважливіше…

Oratio (молитва)

Ісусе, навчи мене слухати Твій голос так, як це робила Твоя Мати Марія. Дай мені дар споглядання Твоєї присутності у моєму житті, щоб я завжди міг відчувати Тебе своїм серцем. Навчи мене стреміти до особливого зв’язку з Тобою, подібного до того, який мала Твоя і моя Мати Марія…

Contemplatio (споглядання)

Свято Різдва Богородиці − це особлива нагода, щоби вчитися дякувати Богові за Його вірність, чудові дари та незбагненні дороги Його Провидіння, а також радіти, що через Богородицю, яка бачила і чула те, «що багато царів та пророків хотіли чути і бачити», ми є щасливі, бо вже 2 000 років можемо бачити, а також чути про великі діла Господні, можемо слухати Євангеліє, яке виявляє нам незбагненну тайну Божої Любові…

---

[i] Wright N. T. Luke for Everyone. Westminster John Knox Press 2004, Kindle Edition. − P. 130−131.

[ii] Ibid. − P. 131.

[iii] Ibid. − P. 131.

---