Понеділок першого тижня Великого посту. Перші три дні творіння (Бут 1:1-13)

Час прочитання: 7 хвилин

Lectio (читання)

«На початку сотворив Бог небо і землю. 2. Земля ж була пуста й порожня та й темрява була над безоднею, а Дух Божий ширяв над водами. 3. І сказав Бог: “Нехай буде світло!” І настало світло. 4. І побачив Бог світло, що воно добре, та й відділив Бог світло від темряви. 5. Назвав же Бог світло – день, а темряву назвав ніч. І був вечір, і був ранок – день перший. 6. Тоді сказав Бог: “Нехай посеред вод буде твердь, і нехай вона відділяє води від вод!” 7. І зробив Бог твердь і відділив води, що під твердю, від вод, що над твердю. Тож сталося так. 8. І назвав Бог твердь – небо. І був вечір, і був ранок – день другий. 9. Тоді сказав Бог: “Нехай зберуться води, що під небом, в одне місце, і нехай з’явиться суша”. І так сталося. 10. І назвав Бог сушу – земля, а збір вод назвав морями. І побачив Бог, що воно добре. 11. Бог сказав: “Нехай земля зростить рослини: траву, що розсіває насіння, і плодові дерева, що родять плоди з насінням, за їхнім родом на землі”. І так сталося. 12. І вивела земля з себе рослини: траву, що розсіває насіння за своїм родом, і дерева, що родять плоди з насінням у них, за їхнім родом. І побачив Бог, що воно добре. 13. І був вечір, і був ранок – день третій».

Коментар до тексту

Богослужіння Великого посту укладені так, щоб особам, які готуються до хрещення, пояснити основи віри. Читання ідуть трьома послідовними циклами: з книг Закону (П’ятикнижжя Мойсея), Пророчих книг та книг Мудрості. Усі вони поділені між двома богослужіннями − Вечірнею і Шостим часом. Упродовж усього Великого посту з понеділка по п’ятницю ми будемо роздумувати над першою книгою П’ятикнижжя – книгою Буття, яку можна поділити на дві частини: перші 11 глав творять т. зв. Пролог, а наступні (12-50) розповідають Історію патріархів. Загалом книга Буття − це Історія про початки майже усього. Важливо зауважити, що Пролог Буття – це духовна історія початку світу, у якій події сивої давнини передано мовою символів, образів та наочних зображень. Перша глава книги Буття – це, по суті, полеміка з релігійно-філософськими поглядами язичництва, проти яких вона спрямована. Тут маємо спростування трьох світоглядних систем: пантеїзму (вчення про нероздільність Бога та природи), політеїзму (погляд на природні явища як на форму діяльності багатьох богів) та дуалізму (поняття про два відвічні начала). Відтак розповідь про сотворення слід сприймати як антиміт – своєрідний антидот проти мітів стародавнього Близького Сходу. Читаючи книгу Буття, також варто памʼятати, що Біблія не торкається питань наукового, раціонально досяжного аспекту світобудови, її мета − богословська.

Meditatio (розважання)

«І побачив Бог, що воно добре». Богослов’я Прологу нагадує богослов’я ікони. Кожна деталь тут дуже важлива, і тому хочу наголосити на декількох важливих нюансах, які дозволять правильно переживати цей натхненний текст, що відкриває перед нами особу Бога Творця, який Своїм Словом творить світ з нічого (2 Мак 7:28), а Його Дух «ширяє над водами».

Історія сотворення світу – поема у прозі, яка містить богословські роздуми над актом творення. Свої уявлення про створення світу Ізраїль висловлював не через абстрактні філософські розмірковування про первні світу, а через славословлення і літургійні гімни, які були сповнені благоговіння перед славою та благістю божественного творіння (Пс 18; 103; 144; 147). Без урахування цього контексту неможливо зрозуміти Бут 1-2. Розповідь про створення нагадує літургійний гімн чи антифон. Священний автор використовує 7 рефренів: 1. І сказав Бог… 2. Нехай буде… 3. І сталося так… 4. Пояснення… 5. І побачив Бог… 6. І назвав Бог… 7. І був вечір…

У Вавилоні євреї могли бачити, як під час новорічного свята (Акіту) читалася поема про створення світу – Енума Еліш (Мардук перемагав Хаос), ці обряди повинні були допомогти богові сонця подолати темряву. Правдоподібно, на противагу цьому старозавітна церква під час спільного богослужіння антифонно (літургійний спів напереміну) повторювала історію Шестоднева.

Відповідно до принципу поетичного паралелізму 6 днів творення розпадаються на дві тріади – Бог заповнює форму, яку Він створив.

1. СВІТЛО	4. СВІТИЛА
2. ВОДА	5. ЖИТТЯ У ВОДІ
3. СУША	6. ЖИВІ ІСТОТИ НА СУШІ

Хоча в Шестодневі є певні приховані натяки на елементи творіння, супротивні Божому задумові (темрява, Хаос), кожен новий етап Бог означує словом «добре» (євр. טוֹב / tov), а в Бут 1:31 сказано: «І побачив Бог усе, що створив Він, і воно було дуже добре». Бог як Той, Хто Є, Альфа і Омега, споглядає творіння поза часом – у стані остаточної та кінцевої досконалості. Отці Церкви називають це теозисом.

Oratio (молитва)

Господи, дякую Тобі за все, що сотворив єси…

Contemplatio (споглядання)

Цей старозавітний текст, написаний для людей іншого часу та іншої культури, насправді має що сказати людині і сьогодні. У Біблії день починається з вечора, причиною цього слугував пастуший спосіб життя перших реципієнтів цього тексту, які через денну спеку починали свій робочий день увечері. Це слово звернене до простих, але конкретних, живих людей, які тяжко працювали, щоби прожити. Розповідь про Творця, який бере особисту участь у виникненні усього та розуміє глибинну суть усього (надає ім’я усьому), хоче привернути мою і твою увагу до присутності Бога у світі, до мудрого піклування, гармонії і порядку, які Він установив. Найменша деталь продумана для мене і для тебе. Усе служить для мого і твого добра. Цей світ – мій і твій дім, і Господь Його підтримує та дбає про нього… Сонце, вода і суша були сотворені з думкою про мене і про тебе. Підвівши голову від екрана смартфона, планшета чи ноутбука, глянь на вулицю – на землю, небо й усміхнись, бо ти бачиш велике чудо Божого творіння, покликане до буття з нічого задля мене і задля тебе…