Lectio (читання)
«Аврам осівся в Ханаані, а Лот у містах у долині, розкладаючи намети аж до Содому. 13. Люди ж содомські були злі й грішники великі перед Господом. 14. Господь сказав Аврамові після того, як Лот відлучився від нього: “Зведи очі й поглянь з місця, де стоїш, на північ, на південь, на схід і на захід; 15. бо всю землю, що ти її бачиш, дам тобі і твоєму потомству навіки. 16. Зроблю твоє потомство, як земний порох; хто зможе злічити земний порох, той і твоє потомство злічить. 17. Отож устань і пройди всю землю, завдовж і завшир, бо Я дам її тобі”. 18. І згорнув Аврам свої намети і прийшов і осівся біля Мамре, що в Хевроні, та й спорудив там жертовник Господеві».
Коментар до тексту
Щоб зрозуміти суть читання сьогоднішнього дня, слід прочитати цілу 13-ту главу книги Буття. Аврам, навчений гірким досвідом у Єгипті, повернувся у Бетел, де колись йому з’явився Бог, і знову закликав ім’я Господа. Але тут виникла нова проблема. Достаток породив сварку між пастухами Аврама і Лота. Цього разу замість того, щоб вирішити суперечку на свою користь, Аврам закликав до порозуміння і, проявивши щодо свого племінника рідкісну великодушність, запропонував йому землю на вибір. Можливо, долина Йордану здавалася Едемом (Бут 13:10), але її населяли злі люди, вельми грішні перед Богом (Бут 13:13), проте Лота це не зупинило – його засліпила зовнішня розкіш. Великодушність Аврама стосовно племінника Господь винагородив набагато щедрішою обітницею. «Край» (Бут 12:7) перетворюється на «всю землю», яку Бог дасть потомству Аврама навіки (Бут 13:15), його потомству судилося стати не просто великим народом (Бут 12:2), але незліченним, як земний порох (Бут 13:16). Запропонувавши мирний поділ землі й надавши Лотові право вибору, Аврам виявив миролюбність і готовність пожертвувати власними інтересами, що в Біблії завжди схвалюється (пор. Пс 132; Мт 5:9; Флп 2:1-15). Важливо також зауважити, що Содом, Гомора і Сигор – три міста долини Йордану, які неможливо точно ідентифікувати. Ними можуть бути п’ять міст на східному узбережжі Мертвого моря, зруйнованих незадовго до 2000 р. до Хр[1].
Meditatio (розважання)
«Господь сказав Аврамові після того, як Лот відлучився від нього: “Зведи очі й поглянь з місця, де стоїш, на північ, на південь, на схід і на захід…”». Чисто по-людськи Авраам мав би відчувати себе приниженим або принаймні ошуканим – його племінник поводився з ним доволі зухвало: не виявляючи особливої пошани до старшої людини, вибрав собі кращі землі. Проте Слово Боже постійно навчає, що коли ми обираємо Божу волю, Божі дороги – шлях миру та порозуміння, всупереч нашим амбіціям, жадібності та дуже практичним людським раціям, ми ніколи не програємо. Тоді Бог дає набагато більше.
Бог Біблії часто починає саме там, де нам здається, що все уже закінчено. Господь більший за наші проблеми та складні ситуації – Він Бог великих можливостей і неймовірних обітниць. Бог провадить завжди, навіть тоді, коли нам здається, що ситуація безвихідна і всяка надія втрачена. Саме тому псалмопівець міг упевнено сказати: «Господь – мій пастир: Нічого мені не бракуватиме. 2. На буйних пасовиськах Він дає мені лежати; веде мене на тихі води. 3. Він відживляє мою душу, веде мене по стежках правих імени ради Свого. 4. Навіть коли б ходив я долиною темряви, я не боюся лиха, бо Ти зо мною. Жезло Твоє й палиця Твоя – вони дають мені підтримку» (Пс 23:1-4).
Людські розв’язки – це дуже короткозора і недалекоглядна стратегія. Бог грає у довгу гру. Коли ми не знаємо, що робити, це знак, що саме зараз час для Бога – потрібно усе віддати в Його руки: «Залиши на Господа твою турботу, і Він тебе підтримає: повіки не допустить, щоб справедливий захитався» (Пс 55:23).
Oratio (молитва)
«Ти, що живеш під Всевишнього покровом, що у Всесильного тіні пробуваєш, 2. скажи до Господа: “Моє прибіжище й моя твердиня, мій Боже, на котрого я покладаюсь”. 3. Він бо спасе тебе від сітки птахолова і від погибельного мору. 4. Він тебе покриє крилами Своїми, і ти втечеш під Його крила; щит і забороло – Його вірність. 5. Ти не злякаєшся ні страху вночі, ані стріли, що вдень літає, 6. ані чуми, що в пітьмі бродить, ані зарази, що нищить опівдні. 6. Нехай і тисяча упаде біля тебе і десять тисяч праворуч від тебе, – до тебе не підійде. 8. Ти лиш очима споглянеш – і кару грішників побачиш. 9. Бо Господь – твоє прибіжище, Всевишній – твій захист. 10. Ніяке лихо до тебе не приступить, ніяка кара не підійде близько намету твого. 11. Бо ангелам Своїм Він повелить про тебе, щоб берегли тебе на всіх твоїх дорогах. 12. І на руках тебе носитимуть, щоб не спіткнулася нога твоя об камінь. 13. На гада й змія будеш наступати, розтопчеш лева і дракона. 14. “Тому, що він явив свою любов до Мене, Я його врятую; Я вивищу його, бо знає Моє ім’я. 15. Візве до Мене, і Я озвусь до нього; Я буду з ним у скруті, Я визволю його і його прославлю 16. Довгим віком його насичу і явлю йому Моє спасіння”» (Пс 91).
Contemplatio (споглядання)
За
багато століть до спасенного подвигу Христа Господь сказав через пророка Ісаю:
«Хто б повірив тому, що ми чули? Кому рамено Господнє об’явилось?… 3. Зневажений, останній між людьми, чоловік
болів, що зазнав недуги; немов людина, що перед нею обличчя закривають,
зневажений, і ми Його нізащо мали. 4. Та Він наші недуги взяв на Себе, Він ніс
на Собі наші болі. Ми ж, ми гадали, що Його покарано, що Бог Його побив,
принизив. 5. Він же був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня
наші. Кара, що нас спасає, була на Ньому, і Його ранами ми вилікувані… Господь
схотів придавити Його стражданням. Якщо Він принесе Своє життя в покуту, то
узрить потомство, житиме довго, і рука Його вчинить успішно волю Господню. 11.
Після трудів душі Своєї Він побачить світло і насититься Своїм знанням. Слуга
Мій виправдає багатьох, їхні беззаконня понесе на Собі. 12. Тому Я дам Йому, як
пай, премногих; Він із сильними буде ділити здобич, бо видав на смерть Свою
душу і був зачислений до лиходіїв, коли Він узяв на Себе гріхи багатьох і за
грішників заступався» (Іс 53:1, 3-5, 10-12).
[1]D. A. Carson. New Bible Commentary: 21st Century Edition. 4th ed. Leicester, England; Downers Grove, Ill., USA: Inter-Varsity Press 1994(Logos electronic edition), S. Ge 13
Дуже дякую
Щиро дякую!!!
Північ південь, схід захід – як Хрест Господа. Полічити порох землі може тільки Бог Всемогутній. Це мої розважання над тими уривками, що до мене промовили. Поправте як що я помилилась. З повагою. Людмила.
Слава Ісусу Христу! Дякую щиро! ?
Слава Ісусу Христу!
О. Юрій, дуже дякую Вам за Ваше служіння!
Хочу доповнити свої минулорічні «роздуми» над Бут.13:14-16. Саме ці вірші мене найбільше торкнули і ще якось більше відкрилися.
Господь обіцяє Авраму не просто Ханаанський Край, що тече молоком і медом, але всю землю, що простягається на північ і на південь, на схід і на захід, обіцяє вічне володіння землею.
Бог обіцяє не тільки те, що з Аврама вийде вибраний Божий народ, але також і те, що через виправдання поган його потомство дуже намножиться – стане незліченним, «як земний порох».
Який глибокий пророчий зміст у кількох віршах!
Те, що обіцяна земля простягнеться на чотири сторони світу, символізує наче Хрест Господній, через який прийшло у світ Спасіння, і завдяки якому «благословилися усі племена землі»(Бут.12:3).
Багато людей увірували, пішли за Христом. А ще скільки піде за Ним! – не злічити.
Тільки Той, Хто «число зір лічить і кожну по йменню називає»(Пс.147:4), зможе це зробити.
Бо Господь безмежно любить нас, знає всіх Своїх дітей по імені.
«На долонях Своїх вирізьбив Він кожного з нас, і наші мури позавсіди перед Ним.
(Іс.49:16).
Особливо близько Господь до нас і співстраждає, коли нам дуже важко, як ось тепер,- у часі війни…
Господь з нами, і Він промовляє до України, до кожного з нас:
«… не бійся, з тобою бо Я, і не озирайся, бо Я Бог твій!
Зміцню Я тебе, і тобі поможу, і правицею правди Своєі тебе Я підтримаю!…
Шукатимеш їх, але їх ти не знайдеш, своїх супротивників; стануть нічим та марнотою ті, хто проводить війну проти тебе.»
(Іс.41:10,12)
— Дякуємо Тобі, Господи, що Ти з нами у цих важких випробуваннях, що воюєш за нас!
Дякуємо за те, що з Тобою переможемо, за те, що запанує Мир в Україні!
Амінь.