Понеділок четвертого тижня Великого посту. Бог залишається вірним (Бут 8:21-22; 9:1-7)

Час прочитання: 6 хвилин

Lectio (читання)

«Господь почув лагідний запах і сказав Сам до Себе: “Не проклинатиму вже більше землі через людину, бо помисли людського серця злі вже з молодощів, і не губитиму ніколи всього, що живе, як то Я вчинив був. 22. Покіль земля землею, – сівба й жнива, холод і спека, літо й зима, день і ніч не перестануть більше бути”. 9:1.Бог поблагословив Ноя і його синів та й сказав їм: “Будьте плідні, розмножуйтесь і наповнюйте землю. 2. Страх і ляк супроти вас нехай буде на кожній земній тварині, на кожній піднебесній птиці, на всім, що повзає по землі, й на всіх морських рибах: вам на вжиток дані вони. 3. Усе, що рухається й живе, буде вам на їжу: так, як дав Я вам усі зелені рослини. 4. Тільки м’яса, що в ньому ще життя, себто кров, не їстимете. 5. Від усякої тварини я вимагатиму вашої крови – життя, поготів від людини, від кожної людини вимагатиму (відповідальности за) життя людини. 6. Хто проливає кров людини, того кров буде пролита людиною; бо на подобу Божу створено людину. 7. Ви ж будьте плідні, розмножуйтесь і розселюйтесь на землі та множтесь на ній”».

Коментар до тексту

«Ной та його нащадки – слабше покоління, до якого Бог має менші вимоги. Перші люди вживали в їжу лише рослини (Бут 1:29), а відтепер людині також дозволено споживати їжу тваринного походження. Заборона поширюється тільки на кров, яка ототожнювалася із силою життя, із самим життям, а оскільки життя повністю належить Богові, то кров є священна (пор. Дії 15:19-20). Стримання від крови повинно нагадувати людям про єдиного Володаря життя. Проте первісна гармонія між Богом і людиною повністю не відновлена, біблійні пророки бачили її у віддаленому месіанському майбутньому (Іс 11:6-9). Це майбутнє зʼявиться не на якомусь новому місці, але в лоні цього світу і цього, хоча і грішного, людського роду. Бог буде реалізовувати Свої задуми в існуючому світі, де залишається попередній порядок: «Покіль земля землею, сівба й жнива, холод і спека, літо й зима, день і ніч не перестануть більше бути» (Бут 8:22)»[1].

Meditatio (розважання)

«Бог поблагословив Ноя і його синів та й сказав їм: “Будьте плідні, розмножуйтесь і наповнюйте землю». Ці слова перегукуються із словами благословення, сказаними до наших прародичів у раю: «І благословив їх Бог і сказав їм: “Будьте плідні і множтеся, і наповняйте землю та підпорядковуйте її собі; пануйте над рибою морською, над птаством небесним і над усяким звірем, що рухається по землі”» (Бут 1:28). Слова, звернені до Ноя, сказані за інших обставин і мають свої поправки, адже це уже час після гріхопадіння, і всі живі створіння бояться людини. Бог, однак, не починає нового проєкту. Він і далі реалізує Свій план, незважаючи на усі катастрофічні втручання людини у Його задум. Пошана до нашої свобідної волі має свою ціну, яку ми часто не усвідомлюємо, проте Бог завжди знаходить вихід.

Багато років після цих подій апостол Павло, роздумуючи над тим, чому Ізраїль у переважній більшості не прийняв свого Месію, а язичники Його прийняли, скаже: «З огляду на Євангелію, вони через вас вороги; а з огляду на вибір Божий, вони улюблені заради батьків, 29. бо дари Божі і покликання незмінні. 30. Як ви колись були неслухняні Богові, а тепер помилувані через їхній непослух, 31. так і вони тепер, через милосердя, якого ви зазнали, стали неслухняні, щоб і вони тепер зазнали милосердя. 32. Бо Бог замкнув усіх у непослух, щоб усіх помилувати. 33. О глибино багатства, мудрости і знання Божого! Які незбагненні Його постанови і недослідимі Його дороги! 34. Хто бо коли зрозумів думку Господню? Хто був Його дорадником? 35. Або хто дав Йому наперед, щоб воно знову було Йому віддане? 36. Усе бо від Нього, через Нього і для Нього. Йому слава навіки. Амінь» (Рим 11:28-36).

Бог вірний і відповідальний за Своє творіння. Апостол Павло, який часто роздумував над Божим задумом щодо світу, а потім особисто досвідчив, як він реалізується через Ісуса Христа, писав: «Хто нас відлучить від Христової любови? Горе чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?… Бо я певний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні князівства, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, 39. ні висота, ні глибина, ані інше якесь створіння не зможе нас відлучити від Божої любови, що в Христі Ісусі, Господі нашім» (Рим 8:35, 38-39). Тому, пишучи до спільноти перших християн в Ефесі, великий апостол просив Бога, «щоб Він просвітлив очі їхнього серця, аби вони зрозуміли, до якої надії Він їх кличе» (пор. Еф 1:18).

Oratio (молитва)

«І всі ангели стояли навколо престола і старших, і чотирьох істот, і впали перед престолом ниць і поклонилися Богу, 12. говорячи: “Амінь. Благословення і слава, і мудрість, і подяка, і честь, і сила, і кріпкість Богу нашому на віки вічні! Амінь”» (Од 7:11-12).

Contemplatio (споглядання)

У Другому соборному посланні апостола Петра читаємо: «Бо Його Божа сила дала нам усе до життя та побожности завдяки спізнанню Того, Хто нас покликав Своєю славою та силою! 4. Завдяки їм нам були даровані цінні й превеликі обітниці, щоб ними ви стали учасниками Божої природи, уникнувши зіпсуття, яке пожадливістю розповсюдилось у світі. 5. І тому саме докладіть усі ваші старання і зрощуйте у вашій вірі чесноту, а в чесноті − пізнання, 6. у пізнанні – стриманість, у стриманості − терпеливість, у терпеливості − побожність, 7. у побожності − братолюбство, у братолюбстві − загальну любов» (2 Пт 1:3-7).

---

[1]А. Мень. Исагогика. Киев 2012. С. 141.