Неділя після Воздвиження (Мк 8:34−9:1)

Час прочитання: 5 хвилин

Lectio (читання)

«І прикликавши народ разом із Своїми учнями, сказав їм: “Коли хтось хоче йти за Мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за Мною. 35. Бо хто хоче спасти свою душу, той її погубить, а хто погубить свою душу Мене ради та Євангелія, той її спасе. 36. Бо яка користь людині здобути світ увесь, а занапастити свою душу? 37. Що бо людина може дати взамін за власну душу? 38. Хто, отже, буде соромитися Мене й Моїх слів перед цим родом перелюбним та грішним, того посоромиться і Син Чоловічий, коли прийде у славі Отця Свого зі святими ангелами”.

9:1. І сказав їм: “Істинно кажу вам: Є деякі з отут присутніх, що не зазнають смерти, аж поки не вздріють Царства Божого, що прийде у могутності”».

Коментар до тексту

У цьому уривку Євангелія йдеться про особливістьХристових учнів, які мають іти за Ним та відважно Його визнавати.

На означення життя у грецькому тексті Нового Завіту вживається слово ψυχὴ (psychē ), яке може просто означати фізичне існування (Дії 27:37), але його популярніше і важливіше значення – це «індивідуальність», «буття», «душа», те, що є серцевиною існування і не має просторово-часових обмежень. У 35−37 віршах ψυχὴ (psychē ) вжито саме в такому значенні, тому заклик взяти хрест у 34 вірші означає можливість втратити фізичне життя. Насправді, як показано у 36−37 віршах, намагання зберегти фізичне життя наражає на небезпеку сутніснішу частину особи – її душу. Іншими словами, парадоксальне твердження Ісуса пропонує два різні значення слова «життя»: той, хто живе життям, зосередженим на самому собі і водночас сфокусованому тільки на цьому світі («хоче спасти свою душу»), не осягне вічного життя з Богом («той її погубить»); хто, однак, відмовляється від зосередженості на собі («а хто погубить свою душу») заради Христа та Євангелія, осягне вічне сопричастя з Богом («той її спасе»).

Твердження у 36−37 віршах об’єднані в одне ціле: вони ставлять питання учнівства в контекст визначальних реалій життя − душі та світу. Парадокс цих віршів полягає в тому, що ті, які відчайдушно намагаються зберегти свою душу, насправді не знають її цінності. Крім Бога душа людини − це єдина сутність, яку не можна порівняти ні з чим.

Під «деякими з отут присутніх, що не зазнають смерти», можливо, треба розуміти трьох апостолів, які будуть разом з Ісусом на Горі Преображення. Фраза «бачити прихід Божого Царства у могутності» є немовби передчуттям майбутньої події преображення (2 Пт 1:16−18), яка слугує прообразом безмежної слави Христа під час Його повернення –Парусії (Дан 7:13−27; Мт 16:28; Мк 8:38; 13:26−27).

Meditatio (розважання)

«Коли хтось хоче йти за Мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за Мною». Вислів Ісуса «йде слідом за Мною» («ἀκολουθείτω μοι / akoluvtitomi») вказує на одну з дуже важливих тем у Євангелії від Марка – тему учнівства, дослівно він означає «довірся мені», «наслідуй мене», «будь мені послушний». Щоб спромогтися на таке рішення (іти за Ісусом), треба справді цього хотіти, і саме це Ісус ставить як передумову.

Ми хочемо чогось тільки тоді, коли вже маємо позитивний досвід. Тільки глибоко пізнавши справжнього Ісуса, можемо відважитися довірити Йому своє життя, іти за Ним, наслідувати Його…

Сьогодні вдень, зайшовши з групою наших паломників до Синакулюму в Єрусалимі (місця Останньої вечері Ісуса з Його учнями), побачив там групу християн з Ніґерії. Вони настільки щиро та радісно прославляли Христа, що я відчув між нами велику спільність. Ці, на перший погляд, чужі люди, здалися мені дуже близькими. Їхня упевнена віра та радість були такі промовисті! Вони просто світилися вдячністю Богові… Я подумав, що тільки живий та автентичний досвід Христа мусів керувати ними і став причиною того, що вони захотіли приїхати сюди, прославляти Його, визнавати Його перед світом…

Oratio (молитва)

Господи, даруй мені ласку постійно пізнавати Тебе, щоб я ще більше хотів іти за Тобою…

Contemplatio (споглядання)

Час, відведений на молитву, пізнання Божого Слова, служіння потребуючим – це все нагода краще пізнати Христа, а отже, можливість розвинути в собі бажання іти за Ним…