34-й тиждень після П’ятдесятниці. П’ятниця. Уважати – це правильно бачити (Мк 13:1-8)

Час прочитання: 5 хвилин

Lectio (читання)

«І як виходив із храму, каже Йому один з Його учнів: “Учителю, поглянь, що за каміння, що за будівля!” 2. Ісус же сказав до нього: “Бачиш оці будівлі великі? Не лишиться тут каменя на камені, якого б не перевернули”. 3. Як же Він сидів на горі Оливній, проти храму, Петро, Яків, Йоан та Андрій спитали його на самоті: 4. “Скажи нам, коли це буде і який знак, коли все те має здійснитися?” 5. Тоді Ісус почав до них промовляти: “Уважайте, щоб ніхто не обманув вас. 6. Багато прийде під Моїм ім’ям, і вам казатимуть: Це я, – і багатьох зведуть. 7. Коли почуєте про війни та воєнні чутки, не тривожтесь, бо це мусить статися, та це ще не кінець. 8. Народ бо на народ повстане, і царство на царство. По різних місцях будуть землетруси, буде голоднеча. Це початок горя”».

Коментар до тексту

Ціла 13-та глава Євангелія від Марка містить т. зв. апокаліптичний заповіт Ісуса (ἀποκάλυψις / apokalipsis / апокаліпсис – грецьке слово, яке означає «відкриття, об’явлення»; апокаліпсиси – це пророцтва, які супроводжуються масштабними видіннями). Цими словами Ісус провіщає прийдешній політичний неспокій, природні лиха та переслідування учнів, і все це завершиться космічними катаклізмами та поверненням Сина Чоловічого (Ісуса). У вв. 1-4 йдеться про майбутнє руйнування Храму (що й сталося у війні з Римом у 66-70 рр.); у вв.5-6 Ісус попереджає учнів про прихід різних лжемесій та шахраїв, які навіть претендуватимуть на Божу владу – «казатимуть: Це я» (цими словами Бог об’явив Себе Мойсеєві, такими ж словами Ісус означував власну особу в Євангелії від Йоана); у вв. 7-8 Ісус говорить про прийдешні лиха, які будуть початком терпінь спільноти вірних.

Meditatio (розважання)

«Уважайте, щоб ніхто не обманув вас. 6. Багато прийде під Моїм ім’ям, і вам казатимуть: Це я, – і багатьох зведуть». У книзі Виходу сказано, що Господь об’явився Мойсеєві словами «Я Є Той, Хто Є» (ἐγώ εἰμι ὁ ὤν – Вих 3:14). У Євангеліях Ісус послуговується цим висловом для означення Своєї особи (найчастіше в Євангелії від Йоана − аж 147 разів). Ці слова окреслюють, наскільки можна окреслити людською мовою, таїнственну природу Бога – буття Того, з волі Котрого існує усе живе.

Ісус застерігає, що в історії Церкви зʼявлятимуться лжемесії для того, щоб обманути вірних і звести їх з правдивої дороги життя. Для цього, правдоподібно, буде використовуватися різна методика – від навчання аж до псевдочудотворної діяльності. Однак, видається, що сприймати появу лжемесій тільки на такому рівні означає занадто спрощувати та недооцінювати потенційні загрози. Більш небезпечними можуть бути особи, справи чи речі, які під начебто добрими ідеями та намірами будуть відволікати нас від найважливіших речей – служіння Богові та ближнім. Ці особи, справи чи речі непомітно займуть місце Христа у нашому житті, підмінять наш живий зв’язок з Господом, унаслідок чого наше життя потрохи може зійти на манівці.

Для того, щоб уникнути небезпеки прийняття чи проникнення усякого роду підмін та сурогатів, які, зрештою, нівечитимуть наше життя, Господь закликає бути уважними. Грецькою мовою звернення Ісуса дослівно звучить «дивіться» (βλέπετε / blepete). Правильно бачити та оцінювати реальність можна тільки у світлі навчання Ісуса, у світлі особи Того, Хто сказав про Себе: «Я – Світло світу. Хто йде за Мною, не блукатиме у темряві, а матиме Світло життя» (Йо 8:12). Добре знання Христа та Його Євангелія, тобто глибокий та автентичний досвід Його особи та розуміння Його навчання, є дуже дієвим інструментом, щоб навчитися розпізнавати лжемесій…

Oratio (молитва)

Ісусе, даруй мені ласку бачити події та людей навколо у Твоєму світлі…

Contemplatio (споглядання)

Уважність, або чування – це щоденне служіння ближнім та щоденне слухання і роздумування над Божим Словом. Такий спосіб життя запобігає сходженню на манівці. Апостол Павло навчає: «Нехай ніхто вас не зводить марними словами, бо, власне, через це спадає гнів Божий на синів бунтівливих. 7. Не майте, отже, нічого спільного з ними! 8. Ви були колись темрявою, тепер же – світлом у Господі: поводьтеся ж як діти світла. 9. Плід світла є в усьому, що добре, що справедливе та правдиве. 10. Шукайте пильно того, що Господеві подобається» (Еф 5:6-10); «Уважайте, щоб ніхто вас не збаламутив філософією та пустим обманством, за людським переданням та за первнями світу, а не за Христом» (Кол 2:8).