14-й тиждень після П’ятидесятниці. П’ятниця. Воскресіння дочки Яіра (Мк 5:22–24, 35–6:1)

Час прочитання: 5 хвилин

Lectio (читання)

«Аж ось приходить один із старшин синагоги, Яір на ім’я, а побачивши Його, упав Йому до ніг 23. і благав Його вельми, кажучи: “Дочка моя вже на сконі. Прийди поклади лишень на неї руки, щоб видужала й жила”. 24. Тож пішов з ним. Слідом же за Ним ішло багато люду, що тиснувся до Нього…

35. Коли він ще говорив, приходять від старшини синагоги й кажуть: “Дочка твоя померла, навіщо клопочеш Учителя?”. 36. Але Ісус, почувши слово, що ті сказали, промовив до старшини синагоги: “Не бійся! Тільки віруй”. 37. І не дозволив іти нікому з Собою, окрім Петра, Якова та Йоана, брата Якова. 38. Приходять вони до старшини синагоги в хату, бачить Він метушню і тих, що ридали й голосили вельми. 39. Увійшов же й каже: “Чого метушитесь і плачете? Не померло дівча, спить воно!”. 40. І насміхалися з Нього. Він же відсторонив усіх, узяв батька дівчати та матір і тих, що з Ним були, та й увійшов, де дівча лежало. 41. Взявши ж дівча за руку, сказав до неї: “Таліта кум”, що значить у перекладі: “Дівчино, кажу тобі, встань!”. 42. І притьмом устало дівча й почало ходити − років же дванадцять мало, і нараз охоплені були всі дивом-дивенним. 43. Та повелів їм суворо, щоб ніхто про те не довідався, і наказав дати їй їсти. 6:1. І вийшовши звідти, прибув у Свою батьківщину, а слідом за Ним пішли і Його учні».

Коментар до тексту

Історію про воскресіння дочки начальника синагоги та зцілення кровоточивої розповідають також Матей (9:18−26) та Лука (8:40−56).

Попередньо Марко уже свідчив про владу Ісуса над природою (утихомирення бурі на морі – Мк 4:35−41) та демонами (зцілення Гергесинського біснуватого – Мк 5:1−20). Тепер Ісус демонструє Свою владу над смертю.

Марко поступово розвиває дві дуже близькі теми: слухання і виконання Слова Ісуса (притча про сіяча –4:10−23) та сили, яка виявляється через Його Слово (4:35−5:43).

У кінці читаємо, що Ісус заборонив батькам воскреслої дочки говорити про те, що сталося, зважаючи на педагогічні міркування, які мали за мету спростувати звужене націоналістично-політичне бачення місії Христа. Марко запрошує, щоб через читання Євангелія ми відкрили для себе інший образ Бога.

Meditatio (розважання)

«“Чого метушитесь і плачете? Не померло дівча, спить воно!”. 40. І насміхалися з Нього». Ісус інакше бачить наші проблеми, навіть ті, які, на нашу думку, розв’язати неможливо. Для Ісуса також немає безвихідних ситуацій. Тому Він і прийшов, щоб запропонувати вихід. До речі, тема Виходу і Пасхи − це найважливіші теми Старого Завіту, які імпліцитно чи експліцитно (прямо чи непрямо) присутні там у кожній книзі. У Новому Завіті найважливіша тема Пасхи – Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа. Коли Ісус під час Свого земного служіння воскрешав різних людей, це було знаком Його власного Воскресіння, а відтак і воскресіння усіх людей під час Його Другого повернення / приходу на землю.

Саме у світлі цієї події нам варто подивитися на усе наше життя, наше майбутнє. Воскресіння єдиної дочки Яіра лише Словом Ісуса, Воскресіння Самого Ісуса та розповідь про ці події в Євангелії мають стати для нас найважливішим та найнадійнішим запевненням Божої вірності, сили, відповідальності, а також нашої цінності в Його очах.

Треба подивитися на наше життя, наші перспективи очима Ісуса, крізь призму Його Слова. Свідки смерті дочки Яіра не вірили, що прихід Ісуса може щось змінити. «І насміхалися з Нього», – пише Марко. Якщо ми довірятимемо Його життєдайному Слову, усе стане можливим, бо воно має грандіозну силу: «Дівчино, кажу тобі, встань!». Дієслово «вставати» (ἐγείρω/ egeiro), яким Марко перекладає арамейський вислів Христа, в Новому Завіті вживається також на позначення Воскресіння Самого Ісуса…

Oratio (молитва)

Ісусе, просвіти мій розум, щоб я завжди серйозно сприймав Твоє Слово. Хай воно буде світильником на моїй життєвій дорозі та наріжним каменем мого життя. Навчи мене приймати труднощі та виклики тільки у світлі Твого Слова…

Contemplatio (споглядання)

Іноді нам здається, що наші терпіння тривають вічно (число 12, окрім інших значень, означало також повноту). Однак Бог, в Якого ми віримо, часто починає там, де нам здається, що все уже закінчено… Він – Бог справедливий, відповідальний за Своє творіння та вірний Своєму Союзові з людством. Ця вірність і відповідальність звершується у Смерті та Воскресінні Його Єдинородного Сина, через які дарується спасіння кожному охрещеному в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Постійне читання Божого Слова, яке є живим та діяльним (пор. Євр 4:12), утверджує нас в усвідомленні цих важливих істин…