Другого дня вирішив піти в Галилею; і знайшовши Филипа, мовив до нього: «Іди за мною.» 44. А був Филип з Витсаїди, з міста Андрієвого та Петрового.
45. Зустрів Филип Натанаїла і сказав до нього: «Ми знайшли того, про кого Мойсей у законі писав і пророки, – Ісуса Йосифового сина, з Назарету.» 46. Натанаїл же йому на те: «А що доброго може бути з Назарету?» Мовив до нього Филип: «Прийди та подивися.»
47.Побачивши Ісус, що Натанаїл надходив до нього, сказав про нього: «Ось справжній ізраїльтянин, що нема в ньому лукавства.» 48. Натанаїл же йому: «Звідкіль знаєш мене?» Сказав Ісус, промовивши до нього: «Перше, ніж Филип закликав тебе, бачив я тебе, як був єси під смоковницею.» 49. Відповів же йому Натанаїл: «Учителю, ти – Син Божий, ти – цар Ізраїлів.» 50. Ісус відказав, мовивши до нього: «Тому, що я повідав тобі: Бачив я тебе під смоковницею, – то й віриш! Бачитимеш більше, ніж те.» 51. І сказав до нього: «Істинно, істинно кажу вам: Побачите небеса відкриті, й ангелів Божих, як висходять та сходять на Сина Чоловічого.»
В першу неділю посту читаємо уривок з Євангелія від Йоана 1, 42 – 51. В цьому Євангелії в 10 – ій главі в 10 – му вірші Господь пояснює мету свого воплочення наступним чином: «Я прийшов, щоб мали життя – щоб достоту мали». Щоб отримати це життя потрібно зустрітися з Ісусом – сином Йосифа з Назарету, «про якого Мойсей у законі писав і пророки». Постава Натанаїла підказує, як це можливе в наш час – важливо є бути людиною без лукавства. Коли серце є відкрите, щире і просте – тоді, Той Хто стоїть при дверях нашого серця і постійно різними способами стукає і проситься в нього щоб увійти і подарувати нам мир, який світ не може дати – обов’язково увійде (пор. Одкр 3, 20; Йо 14, 27) – тому, що Він є Вірний і Його слово є Істина (пор. Одкр 19, 11; Йо 17, 17). Коли Господь увійде в життя, побачимо більше в нашому житті ніж бачили до тепер (пор. Йо 1, 50) – побачимо, що багато речей без яких ми не уявляли свого життя є просто нічим (сміттям – пор. Флп 3, 8), а також, що правдиве життя є тільки у Ньому (пор. Флп 1, 21) – Життя, яке перевершує всяке наше бажання і навіть розуміння (пор. 1 Кор, 2, 9), тому що Ісус «може зробити куди більше за те, чого ми просимо або що ми розуміємо» (Еф 3, 20). Тоді очевидно наша радість у житті буде повна (пор. 1 Йо 1, 4), і ми цією радістю подібно як в сьогоднішній Євангелії апостоли – схочемо ділитися з іншими людьми.
