Слава Ісусу Христу!
Дорогі у Христі!
Ми прожили один з найважчих днів у нашій новітній історії. Бог нас не полишив і не полишить. Не полишить, бо є вірним і відповідальним за Своє творіння. Бог є не тільки нашим Творцем, але й нашим Спасителем.
Це стало можливим також і завдяки нашим відважним воїнам та багатьом людям доброї волі, які стоять в обороні правди, в обороні людської гідності, жертвою свого життя плекають добро та майбутнє багатьох поколінь.
Багатьом з нас складно звикнути до думки, що в нас повномасштабна війна, що все це відбувається насправді. Проте це нормальна реакція психічно здорових людей. Колись отець Олександр Мень (до речі, по-звірячому вбитий у Росії у вересні 1990 року) сказав, що зрозуміти зло неможливо, бо зло є безсенсовістю, воно алогічне. Отець Олександр казав, що зрозуміти зло означає зробити його обґрунтованим, довести потребу його існування.
Апостол Йоан Богослов навчає, що гріх, а це і є зло у своїй суті, – це беззаконня (1 Йо 3:4), тобто порушення Божого порядку, шлях у нікуди.
Сьогодні нам важко. Проте на наших очах діється історія – ми є свідками агонії знавіснілої російської імперії, яка останніх 100 років керується ненавистю до всього людського, нормального, Божого.
Подібно як у книзі Одкровення звірі, які символізують богопротивних правителів воюють зі святими – Божим народом (Од 13–18), але потім зазнають поразки, і Бог установлює Своє Царство (Од 19–22), так само прийде кінець гордості та писі Путіна і його посіпак. Зло огидне і страшне, але не вічне.
У цей надзвичайно складний час ми, як християни, повинні стати людьми надії для всіх людей доброї волі. Ми маємо досвід двотисячолітнього свідчення Христові, тобто правді, любові, вірі та надії.
Наберімося терпеливості, не втрачаймо духа, адже наші відважні захисники не опустили зброю, а їм незрівнянно важче, ніж нам.
Мене надзвичайно тішить мудрість, культура та єдність багатьох українців у цей складний час.
Потрохи західні країни починають усвідомлювати, що всі мають справу з божевільним і знавіснілим катом, тому найближчим часом прийде допомога.
А нам потрібно робити свою роботу − кожен і кожна на своєму місці. І то так ревно й відповідально, як її роблять сьогодні наші відважні військові та всі силові структури, Президент України, дипломатичний корпус, очільники всіх українських Церков разом з вірними та клиром, наш Уряд, Парламент, усі люди доброї волі та наші небайдужі партнери за кордоном.
Хто може, вступаймо в лави територіальної оборони. Хто не може, молімося без упину та ревно. Хай наша молитва тримає небо над головами наших захисників та всієї України!
Пророк і псалмопівець Давид запевняє: «Бо рамена беззаконних поламані будуть, праведників Господь підтримає. 18. Господь піклується життям невинних, і спадщина їхня буде повіки. 19. Вони не осоромляться лихої години й наситяться голодної пори. 20. А беззаконники загинуть, і вороги Господні, мов краса лук, зникнуть, з димом зникнуть» (Пс 37:17–20).
З нами Бог!
Щиро Ваш у Христі
о. Юрій
