19-й тиждень після П’ятидесятниці. Четвер. Вибір 12-ти апостолів (Лк 6:12–19)

Час прочитання: 4 хвилин

Lectio (читання)

«Тими днями Він вийшов на гору молитись і провів усю ніч на молитві до Бога. 13. А як настав день, покликав Своїх учнів і вибрав з них дванадцятьох, яких назвав апостолами: 14. Симона, якого назвав Петром, Андрія, його брата, Якова, Йоана, Филипа, Вартоломея, 15. Матея, Тому, Якова, сина Алфея, Симона на прізвище Зилота, 16. Юду, сина Якова та Юду Іскаріотського, який став зрадником. 17. Зійшовши з ними, Він став на рівнім місці, й була там велика сила його учнів і людей вельми багато з Юдеї та з Єрусалиму, і з побережжя Тиру та Сидону. 18. Вони прийшли послухати Його й оздоровитись від своїх недуг; і всі ті, що їх мучили нечисті духи, теж оздоровлялись. 19. Увесь народ намагався його торкнутися, бо сила виходила з Нього й усіх оздоровляла».

Коментар до тексту

Текст Євангелія розповідає про покликання 12-ти апостолів, які мають продовжити справу Ісуса та через яких Він буде присутній у світі. Подібний перелік апостолів представляють також Матей (10:1–4) та Марко (3:16–19). Хоча порядок 12-ти учнів Господа різниться у списку Матея, Марка та Луки, всі три євангелисти першим згадують Петра та останнім Юду. Грецьке слово ἀπόστολος/ apostolos означає «той хто посланий на місію з повнотою влади», «посланець» і походить від дієслова ἀποστέλλω/ apostello – «посилати», «відправляти». Число 12 в Біблії характеризує боговибраний народ: вказує на 12 поколінь Ізраїля та 12 апостолів, як представників Церкви. В книзі Одкровення число 12 символізує продовження Божого народу в Церкві (Од 7:4-8; 21:9-22). Обрання 12-ти апостолів відображає намагання Ісуса духовно відновити 12-ть племен Ізраїля, а через них і весь світ.  Вибір апостолів відбувається після ночі проведеної на молитві – Лука часто зображає Ісуса, який молиться перед важливими подіями (3:21; 9:18;  22:39–46)

Meditatio (розважання)

«Тими днями Він вийшов на гору молитись і провів усю ніч на молитві до Бога. А як настав день, покликав Своїх учнів і вибрав з них дванадцятьох, яких назвав апостолами». Два короткі вірші містять дві пари слів, які окрім буквального мають ще й богословське значення: ніч – день; молитва – апостоли.

Щоб настав справді новий день для світу – Ісус проводить ніч на молитві до Отця. Тут ідеться не тільки про пору доби. Ніч язичництва – ідолопоклонства та насильства – огорнула світ. Світло Ізраїля світило дуже слабенько, оскільки Божий народ здебільш був перейнятий власною винятковістю й слабо усвідомлював, що означає бути «світлом світу та сіллю землі» – тобто вказувати для усіх народів справжню дорогу життя гідну людини, й тим самим зберігати світ від зіпсуття (пор. Мт 5:13–14).

Темряву ночі Ісус наповнює молитвою до Отця. Результатом цієї молитви – цього діалогу між Сином та Отцем – є вибір 12-ти апостолів. Їхнє служіння – проголошення Доброї Новини – принесе світові новий день – нову надію та перспективу. Вони будуть посланими, щоб силою Святого Духа розповісти світові про плід стосунків між Отцем і Сином, відкрити світові справжнє обличчя Бога та проголосити про Його величні діяння заради нового життя для кожної людини.

Oratio (молитва)

Ісусе, подай мені дар молитви, щоб мої рішення та дії були результатом спілкування з Тобою…

Contemplatio (споглядання)

Грандіозний проект перетворення світу через служіння апостолів почався з молитви Ісуса напередодні. Для тебе і для мене Бог має особливу роль у цьому проекті. Час проведений у розмові з Ісусом – уможливить краще розуміння нашої ролі та відкриє перед нами нові перспективи…