Тримаймо темп

Час прочитання: 3 хвилин

Христос Воскрес!

Дорогі друзі!

Те, що хочу сьогодні сказати, наповнює моє серце весь останній місяць. На початку війни ми проявили надзвичайні приклади відваги, солідарності, альтруїзму, самопожертви. Усі. Увесь народ. Зараз це продовжують робити наші військові, волонтери та багато представників влади. Проте деякі люди, усвідомивши, що на більшій частині України прямої загрози життю вже немає, потрохи починають перелаштовуватися на інші речі, навіть політичні процеси, і, на жаль, на режим шемрання, принагідно розвиваючи тему зради. Роздумуючи над цією ситуацією, мені приходять на думку слова св. Павла, який з болем у серці запитує християн у Галатії: «Ви бігли добре. Хто ж то вам став на перешкоді, що ви правді не повинуєтеся?» (Гал 5:7). А правда полягає в тому, що наш ворог підступний і ще не передумав нас знищити – рашисти одержимі бісами ненависті та злоби й не планують зупинятися. Війна ще триває, тому потрібно бути зібраними, зосередженими, сфокусованими й уважними, щоб не зруйнувати наші здобутки розчаруваннями, чварами, знеохотою, наріканнями, поділами і сварками.

Я не хочу сказати, що в нас немає проблем і що їх не потрібно розв’язувати. Треба. Але спокійно. Зціпивши зуби. Щоб наші західні партнери, яких рашистська агентура зараз обробляє з новою силою, бачили нашу єдність і бажання боротися далі. Тоді нам будуть допомагати. Ми вразили світ своєю боротьбою і не повинні дивувати його своїми опущеними руками. Зрештою, у нас тільки один вибір і один шлях – до перемоги. Будь-яка альтернатива рівнозначна смерті.

В одному з найбільш особистих листів апостола Павла – Посланні до Филипʼян – наявні такі слова: «Тим часом, що б ми й не осягнули, простуймо завжди тим самим кроком» (Флп 3:16). Тому ми покликані розвивати наш успіх, у який ще недавно ніхто у світі не вірив. Щодня наполегливо працювати для перемоги. Кожен і кожна на своєму місці. Разом і до кінця!

І знову скажу словами св. Павла: «Думайте те саме, майте любов ту саму, будьте однодушні, згідливі. 3. Не робіть нічого під впливом суперечки чи з марної слави, але вважаючи в покорі один одного за більшого від себе; 4. майте на увазі користь не власну, а радше інших» (Флп 2:2–4).

Численні жертви українців не дають нам права все втратити. Ми повинні далі наснажено молитися і працювати для перемоги! Дорога ще довга, але нею потрібно пройти, бо іншої немає! Цей шанс раз і назавжди покінчити з імперією зла є великим Божим даром для нашого покоління, і ми не маємо права його змарнувати. Зробімо свою частину роботи! Решта зробить Бог! Після перемоги візьмемося з такою ж завзятістю до відбудови, щоб наші діти після цього могли розвивати мирну та сильну Україну!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.