Про справжню святість

Час прочитання: 4 хвилин

Слава Ісусу Христу!

Дорогі захисники України!

Великий піст, який у цьому році припав на час війни, є нагодою переосмислити християнське розуміння святості. У сучасної людини слово «святість» викликає різні асоціації, серед яких найчастіше приходить на думку відчуття чогось нереального, недосяжного, нереалістичного. Дехто взагалі розуміє святість як повну відстороненість від життя чи таку собі «залізобетонну» моральну досконалість.

Для того, щоб відкрити для себе справжнє християнське розуміння святості, треба звернутися до Святого Письма. Не буду нікого моралізувати, але хочу, щоб ми позбулися певних стереотипів чи хибних уявлень, тому прошу трохи терпеливості для прочитання наступних декількох абзаців. Після цього буде зрозуміліше:)

У Біблії під святістю передусім мається на увазі відокремлення від усього буденного, неважливого і посвята Богові, Який є Інакший. У єврейській мові поняття «святість» дослівно означає «інакшість». Бути святим означає намагатися бути подібним до Бога, Який єдиний Святий у повному розумінні цього слова. Ми сотворені на образ і подобу Божу, тому бути святими − це наш природний шлях реалізації себе, нормальний спосіб бути людиною. Це постійний процес росту, осягнення зрілості…

На превеликий жаль, людство відійшло від Бога через гріхопадіння й «підрізало собі крила» – відійшло від первісного задуму Бога та знищило всі свої перспективи, рушило дорогою смерті в небуття. Для того, щоб повернути нас на дорогу життя, для якого ми були сотворені, Бог відкрився нам і почав потрохи витягувати нас із багна нашого жалюгідного існування, дав нам певні дороговкази (заповіді), але усвідомлюючи, що ми заслабкі для того, щоб їх повністю виконати, бо посідаємо наднищену гріхом природу, Сам став людиною і спас нас від гріха і смерті через Свої Страсті та Воскресіння.

Ставши людиною, Бог показав нам, що означає бути людиною, тобто бути святим, жити як образ і подоба Божа, реалізуючи Боже справедливе правління в цьому світі.

У Євангеліях ми не зустрінемо Ісуса як відстороненого праведника чи моралізатора – ми зустрінемо Людину. Людину живу, нормальну, радісну, але водночас повну співчуття, милосердя, любові та самопожертви. Це і є святість – бути людиною в найкращих її проявах.

Тому перших християн у Новому Завіті називали святими – інакшими, не такими, як усі, бо вони, зустрівши Христа, хотіли бути подібними до Нього – бути людьми в найглибшому значенні цього слова.

Прагнення до святості, тобто людяності, може бути як усвідомленою мотивацією віруючих, так і неусвідомленою мотивацією невіруючих, які від того не перестають бути Божими дітьми, тому в їхньому житті Бог діє через сумління.

Прагнення справедливості, будування нормальних стосунків, бажання та здатність долати інстинкти, які завдають болю іншим, любов до краси, правди та свободи, уміння послужити і скористатися владою для служіння, самопожертва задля добра інших – це і є дорога святості, святість у Божому розумінні.

Війна росії проти України ще раз підтвердила не тільки гнилизну кремлівського режиму та мерзоту деградації російського суспільства загалом – ця війна засвідчила святість багатьох українців, які ціною власного життя бережуть життя світу… Святість українців – військових, представників влади, волонтерів та багатьох людей доброї волі − не просто справжня, вона незрівнянно дієвіша і промовистіша, ніж пуста риторика «глибоко занепокоєних і стурбованих» представників західних країн, бо, за словами Ісуса, дерево з плоду пізнається (пор. Лк 6:43−44).

Тримаймося разом! Допомагаймо одні одним! Відважно крокуймо до перемоги, бо з нами Бог!

Слава Україні!

Слава Ісусу Христу!

Щиро Ваш

о. Юрій

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.