Cлава Ісусу Христу!
Дорогі друзі!
Зустрівшись із мужнім спротивом українців, осатанілі путінці намагаються підкорити нас знищенням цивільних людей, передусім тих, які не можуть себе захистити. Проте навіть ці жахливі терпіння не здатні зламати волю українців до перемоги, наше прагнення до незалежності, свободи, гідного життя.
Усі ці нелюдські акції диктаторського режиму росіян спрямовані на те, щоб залякати українців, а відтак переконати в безперспективності нашого вибору та способу життя, нашого шляху в історії. Вони вдаються до жорстокості, бо наш спосіб життя викриває їхнє дикунське існування, засвідчує бутафорність їхнього державного устрою, який у своїй суті є нічим іншим, ніж диктатурою, що тримається на залякуванні, брехні та корупції. Вони бояться й хочуть, щоб боялися ми.
Загалом страх є дуже негативним явищем. Автор книги Мудрості навчає: «Бо страх − це ніщо інше, як занехаяння допомоги, що її розум постачає. 12. А як менше внутрішнє сподівання, то більшим уважається незнання причини, яка наводить муку» (Мудр 17:11–12). Розум людини затемнюється тоді, коли вона втрачає зв’язок із Богом, а отже, зі справжньою реальністю. А коли розум затемнений, тоді й наші внутрішні сподівання, наші орієнтири, наш фокус життя дезорієнтовані.
У книзі Буття читаємо, що після гріхопадіння Адам перестав адекватно сприймати реальність, бо почав дивитися на Бога як на загрозу: «Але почули вони луну від Господа Бога, що ходив Собі садом під час денної прохолоди, і сховався чоловік із своєю жінкою від Господа Бога серед дерев саду. 9. Тоді Господь Бог покликав чоловіка і спитав його: “Де ти?” 10. Той відповів: “Я чув Твою луну в саді і злякався, бо я нагий, тож і сховався”» (Бут 3:8–10).
На превеликий жаль, РПЦ у своїй більшості та путінська диктатура, яку підтримує аж 71% росіян, давно не мають нічого спільного з Богом, а також з усім людським та нормальним. Ці три тижні війни увиразнили це у страхітливий спосіб. Ми зіштовхнулися із жахливою дійсністю, яку неможливо зрозуміти людським розумом.
Богу дякувати, наш народ іде цілком іншим шляхом, тому ми повинні докладати максимум зусиль, щоб страх перед цією загрозливою навалою, цими нелюдами не заволодів нами й ми не погодилися з тією версією, яку путін приготував для нашого майбутнього. Святий Павло каже: «Бо ви не прийняли дух рабства, щоб знову підлягати боязні, але прийняли дух усиновленя, яким кличемо: “Авва! – Отче!” 16. Сам цей Дух свідчить разом із нашим духом, що ми – діти Божі, 17. а коли діти, то й спадкоємці ж Божі – співспадкоємці Христа, якщо ми страждаємо разом із Ним, щоб разом із Ним і прославитися. 18. Гадаю-бо, що страждання нинішнього часу негідні майбутньої слави, яка має нам з’явитися» (Рим 8:15–18).
Апостол Йоан Богослов протиставляє страхові любов, пишучи, що «страху нема в любові, а, навпаки, досконала любов проганяє геть страх, бо страх має в собі кару, а хто боїться, той недосконалий у любові» (1 Йо 4:18). Ми хочемо жити в любові на своїй землі, тому платимо таку велику ціну. Усі жертви наших людей непоправні, бо життя людини безцінне. Проте, як християни, віримо, що наше життя не закінчується зі смертю. Ісус навчає апостолів такими словами: «Кажу вам, Моїм друзям: Не бійтесь тих, що убивають тіло, а потім більш нічого заподіяти не можуть. 5. Я покажу вам, кого треба боятись: бійтеся того, що, убивши, має владу вкинути в пекло. Так, кажу вам: Того бійтесь. 6. Хіба п’ять горобців не продаються за два шаги? Ані один з них не забутий у Бога. 7. Ба навіть і волосся на голові у вас усе пораховане. Не бійтесь: ви вартісніші за багатьох горобців!» (Лк 12:4–7). Навіть найбільша ціна, яку ми платимо, варта того, щоб ми далі стояли й виборювали право на життя, а московити, які прийшли сіяти смерть, її ж зазнають, бо вже віддалися в її сатанинське рабство.
Хай Господь береже Україну й дарує нам силу вистояти в боротьбі, бо іншого вибору, крім перемоги, у нас немає!
З Богом!
Щиро ваш
о. Юрій
