Чому благий Господь допускає страждання?

Час прочитання: 5 хвилин

У Посланні св. Павла до Римлян є такі слова: «Ми знаємо, що тим, які люблять Бога, покликаним за Його постановою, усе співдіє на добро» (Рим 8:28). Однак у ці слова важко повірити, коли ми стаємо свідками незрозумілих для нормальної людини жахливих подій. Основною старозавітною ілюстрацією до слів у Рим 8:28 є фраза із книги Буття 50:20. Їй передує історія про те, як брати Йосифа зраджують його і продають у рабство. Проте через десятиліття він каже їм: «Ви зло задумали на мене, але Бог обернув це на добре, щоб зробити так, як воно і є сьогодні: спасти життя багатьом людям» (Бут 50:20) [1].

Історія Йосифа

З Йосифом Бог робить більше, ніж просто виправляє вкрай складну ситуацію; Він використовує це для остаточного блага. У Посланні до Ефесян св. Павло каже: «У Ньому ми стали також спадкоємцями, призначені наперед рішенням Того, Хто все чинить за радою Своєї волі» (Еф 1:11).

За п’ять розділів до проголошення того, що «Бог обернув це на добре», Йосиф сказав своїм братам: «Отож не ви мене сюди послали, а Бог; Він і зробив мене батьком фараонові, владикою всього його дому та управителем усього Єгипетського краю» (Бут 45:8).

Тут діють дві волі: брати Йосифа вчинили зло, а Бог із цього зла успішно виніс добро. Бог суверенно діяв так, щоб моральне зло, яке вони вчинили, і зло, яке виникло як наслідок, були різко змінені для досягнення Його добрих цілей. Як сказав один богослов: «Бог дозволяє те, що Він ненавидить, щоб досягти того, що Він любить».

Благо Хреста

Хрест – це Божа відповідь на запитання: «Чому Бог не робить нічого зі злом?» Бог таки зробив щось, і те, що Він зробив, є настільки потужним, що пронизало зверху донизу весь сотворений світ.

Бог не просто співчуває нашим стражданням − Він увійшов у нашу історію через Ісуса. Те, що вистраждав Ісус, терпів і Бог. Бог визначив і дозволив тимчасові страждання Ісуса, щоб запобігти нашим вічним стражданням.

У латинській традиції Страсну п’ятницю називають англійською Good Friday − «Доброю п’ятницею». Її не називають «поганою п’ятницею», тому що на неї варто дивитися ретроспективно: ми знаємо, що з цього жаху і зла вийшло невимовне добро, і що добро перемагає все погане. Погане − тимчасове, добро − вічне. Якби хтось визволив Ісуса від Його страждань, Ісус не міг би врятувати нас від наших (Іс 53:10–12; Рим 6:5).

Страждання і Божі цілі

До християн у Филипах Павло писав: «Бо ж вам дана ласка Христа не тільки вірувати в Нього, але за Нього також і страждати» (Флп 1:29). А ще він сказав: «Та й усі, що побожно хочуть жити у Христі Ісусі, будуть переслідувані» (2 Тим 3:12). Сам Ісус у Прощальній промові каже до Своїх учнів: «У світі страждатимете» (Йо 16:33).

Авеля, який був угодний Богові, убив Каїн. Ной, Авраам, Йосиф, Мойсей, майже всі пророки та багато інших біблійних постатей страждали (пор. Євр 11). Як послідовники Христа, віруючі постійно страждають, але Бог має спосіб скористатися цим для Своїх цілей. Кожна постать у Божій історії слугує певній меті, як і всі герої Його історії сьогодні – усі, які вірять в Ісуса.

Після того, як Йосиф був проданий у рабство, а потім відправлений до в’язниці через фальшиві звинувачення, він, напевно, пережив більше, ніж можна витримати за одне життя. Іноді йому, мабуть, хотілося здатися, опустити руки.

Поговорімо з Йовом усередині його історії: 10 його дітей загинули, його тіло вкрилося нестерпними фурункулами, він почувається так, ніби Бог покинув його, а друзі ще й повчали його. Йов навіть каже: «Чому вже у лоні матері не вмер я, як вийшов з утроби, не загинув?» (Йов 3:11). Проте Йов також каже, що Бог «знає мою путь і мою зупинку, нехай же мене випробує: як золото, я вийду» (Йов 23:10), а пізніше він зауважує: «Я чув лиш те, що говориться про Тебе, але тепер на власні очі Тебе виджу!» (Йов 42:5).

Якби кожен із нас перелічив усі найкращі та найгірші речі, які коли-небудь з ним траплялися, то зауважимо, що вони збігаються, особливо якщо ми прожили довший період життя. Бог скористався деякими з найгірших речей, щоб здійснити найкращі. Отже, слова в Посланні до Римлян 8:28 істинні, і колись ми ще більше переконаємося, наскільки вони були правдивими щоразу, коли приходили страждання.

Після Другої світової війни нацизм був засуджений. Проте, за звірства комунізму – голодомор українського народу, масові депортації та вбивства – росіяни навіть не думають каятися. Виглядає, що наша оборона є початком кінця цього страшного, імперського монстра з фесбешним та сатанинським ликом, який пролив стільки невинної крові.

Відважно стіймо у боротьбі, бо з нами Бог!

Щиро Ваш

о.  Юрій

 

[1] Randy Alcorn, “Why a Good God Allows Suffering,” in Faithlife Study Bible (Bellingham, WA: Lexham Press, 2016).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.