Всесвітнє Воздвиження Чесного й Животворного Хреста (1 Кор 1:18–24)

Lectio (читання)

«Бо слово про Хрест – глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, − сила Божа. 19. Писано-бо: “Знищу мудрість мудрих і розум розумних знівечу! 20. Де мудрий? Де вчений? Де досліджувач віку цього?” Хіба Бог не зробив дурною мудрість цього світу? 21. А що світ своєю мудрістю не спізнав Бога в Божій мудрости, то Богові вгодно було спасти віруючих глупотою проповіді. 22. Коли юдеї вимагають знаків, а греки мудрости шукають, 23. ми проповідуємо Христа Розп’ятого − ганьбу для юдеїв і глупоту для поган, 24. а для тих, що покликані, – чи юдеїв, чи греків – Христа, Божу могутність і Божу мудрість».

Коментар до тексту

Для кращого розуміння цей уривок варто читати в контексті ширшого дискурсу (1 Кор 1:18−2:5), у якому св. Павло пояснює спільноті в Коринті справжню природу Божої мудрости та значення Хреста Ісуса. З огляду на те, що члени молодої християнської громади у стосунках часто керувалися імпульсами «старої людини», у спільноті траплялися поділи на різні фракції, які породжували численні суперечки. Павло вказує, що єдиний засіб подолання поділів полягає у фокусуванні на Розп’ятому Месії, Який Своєю любов’ю та смиренням зруйнував ненависть і ворожнечу. Людям, які керуються категоріями людського успіху та людської мудрости, учинки Ісуса, а головно Його розпʼяття на Хресті, незрозумілі. Зрештою, Хрест був спокусою (скандалом) як для юдеїв, які не могли змиритися з ідеєю розп’ятого Месії, «бо ж Месія мав би тільки перемагати своїх ворогів!», так і для поган, які не могли собі уявити, що розп’ятий єврей може бути Господом усього світу. Павло наголошує, що Божа логіка відрізняється від очікувань і логіки світу, і тільки наслідуючи таку логіку, християни зможуть подолати всі хвороби цього світу, передусім гординю, поділи, вихваляння та ворожнечу.

Meditatio (розважання)

«(…) ми проповідуємо Христа Розп’ятого − ганьбу для юдеїв і глупоту для поган, 24. а для тих, що покликані, – чи юдеїв, чи греків – Христа, Божу могутність і Божу мудрість». На означення дієслова «проповідуємо» Павло вживає грецький термін «κήρυσσω / kerysso» – дослівно «публічно проголошувати». Від цього дієслова походить і поняття «κήρυγμα» (kerygma) – дослівно «урочисте проголошення», яке стосувалося і стосується проголошення Євангелія – Доброї Новини про те, що Бог через Воплочення, Страсті та Воскресіння Свого Сина Ісуса Христа зробив для спасіння всього світу. Тому це проголошення є найважливішим актом Церкви і кожного християнина та християнки зокрема.

Зміст керигми вражає, тому що Бог не тільки увійшов у нашу історію через Воплочення, а розділив з нами всі наші страждання та болі, передусім ті, де людина почувалася цілком самотньою, беззахисною, розчавленою та нікому не потрібною. Це проголошення є урочистим, бо Бог увійшов у пекло нашого існування, у саме осердя насильства та жорстокости, щоб звільнити нас від цього страхіття і прокляття Своєю всепереможною любов’ю. Урочистість керигми підкреслює нашу гідність та цінність у Божих очах та в Його незмінному плані. Керигма − це радість торжества життя над смертю, Божої правди над брехнею сатани, світла над темрявою, Божого порядку над хаосом та абсурдом.

Центром проголошення керигми є Розп’ятий та Воскреслий Христос. Він є відповіддю Бога на бунт людини. Хрест Ісуса руйнує наші стереотипи про Бога і звільняє людину від безперспективних намагань створити свій комфортний світ без Бога, у якому людина сама визначає, що добро, а що зло. Коли людина та її уявлення стають мірилом усіх речей, тоді з’являються терпіння й невинні жертви. Бог не дає Себе втягнути в коло та логіку смерти, якою є поведінка загорділої людини. Бог в Ісусі Христі пропонує логіку Хреста – шлях любови, яка єдина може піднести людину на висоту духа та повноцінного розвитку або, кажучи простою мовою, зробити вповні щасливою.

Oratio (молитва)

«Бо милість Твоя велика надо мною, і Ти вирятував мою душу з найглибшого Шеолу» (Пс 86:13).

Contemplatio (споглядання)

Керигма повинна бути першим актом кожної особи тоді, коли хочемо відкрити невіруючим людям скарб християнства – досвід Бога та нового життя, гідного людини. Якщо ми пережили справжній досвід зустрічі з Богом, то відразу захочемо ділитися ним з іншими. Керигма − це не моралізаторство й добрі поради. Це свідчення про Христа Померлого та Воскреслого, у Якому Бог дарував спасіння, яке кожна людина може прийняти вірою й наверненням. Це навернення полягає в тому, що Ісус стає єдиним Господом нашого життя, а Його Святий Дух провадить й обдаровує нас Своїми численними дарами, які виявляються чудовими плодами нашого переміненого життя. І тоді ми починаємо рости у Христі, уподібнюватися до Нього. Щойно на цьому етапі повинна починатися катехизація, яка поглиблюватиме наше розуміння спасіння, Божої присутности в історії та нашої ролі в цьому.