Вівторок. Обрізання Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа (Лк 2:20-21, 40–52)

Час прочитання: 7 хвилин

Lectio (читання)

«А пастухи повернулися, прославляючи й хвалячи Бога за все, що чули й бачили, так, як їм було сказано. 21. Як сповнились вісім день, коли мали обрізати хлоп’ятко, назвали Його Ісус – ім’я, що надав був ангел, перше, ніж Він зачався в лоні. 40. Хлоп’я ж; росло й міцніло, сповнюючись мудрістю, і Божа благодать була на Ньому. 41. Батьки Його ходили щороку в Єрусалим на свято Пасхи. 42. І як Йому було дванадцять років, вони пішли, як був звичай, на свято. 43. Коли минули ті дні, і вони поверталися, то хлопчина Ісус зостався у Єрусалимі; батьки ж Його про те не знали. 44. Гадаючи, що Він у гурті, вони пройшли день дороги й аж тоді почали Його шукати між родичами та знайомими, 45. а, не знайшовши, повернулися в Єрусалим, щоб там Його шукати. 46. Через три дні знайшли Його у храмі, як Він сидів серед учителів та слухав і запитував їх. 47. Усі ті, що Його слухали, чудувались Його розумові й відповідям. 48. Побачивши Його, вони були здивовані, й сказала Йому Його мати: «Дитино, чому Ти це так зробив нам? Ось батько Твій і я, боліючи, Тебе шукали.» 49. Він же відповів їм: «Чого ж ви Мене шукали? Хіба не знали, що Я маю бути при справах Отця Мого?» 50. Але вони не зрозуміли слова, що Він сказав їм. 51. І Він пішов з ними й повернувсь у Назарет і був їм слухняний. А мати Його зберігала всі ці слова у своїм серці. 52. Ісус же зростав мудрістю, літами й ласкою в Бога та людей».

Коментар до тексту

У день свята читаємо два уривки з другої глави Євангелія від Луки. У вірші 21 йдеться про те, що батьки Ісуса сповнюють приписи Старого Завіту: «На восьмім дні (життя) мусить бути обрізане в вас кожне ваше хлоп’я, у ваших поколіннях; і той, хто народився в господі та куплений за гроші від якогонебудь чужинця, себто не з твого роду» (Бут 17:12); «А восьмого дня обріжуть крайню плоть у нього» (Лев 12:3). Таким чином Ісус, як людина, через обрізання входить у сім’ю Божого народу та у Завіт/ Союз з Богом.

Уривок Лк 2:40–52 відіграє особливу роль у розповіді Луки. «Вірші Лк 2:48–49 містять перші в цьому Євангелії записані слова Месії. Для сучасників Луки, як, зрештою, і для всіх, хто раніше чи пізніше зустрівся з постаттю Христа, цей текст, поданий на самому початку твору, відразу розкриває істотну складову Доброї Новини: Той, про Кого пише євангелист, не є звичайною людиною – Він Син Божий, про що сам стверджує вже з першого висловлювання, зафіксованого в Лк 2:49».[1]

Meditatio (розважання)

«Побачивши Його, вони були здивовані, й сказала Йому Його мати: «Дитино, чому Ти це так зробив нам? Ось батько Твій і я, боліючи, Тебе шукали.» 49. Він же відповів їм: «Чого ж ви Мене шукали? Хіба не знали, що Я маю бути при справах Отця Мого?»

«Уважний читач помічає, що історія у храмі на початку Євангелія (2:41–52) подібна до іншої, вміщеної наприкінці твору розповіді – про учнів, котрі по дорозі до Емауса дуже скорбіли з приводу смерті свого Вчителя (24:13–35). Обидві історії згадують про дві пари осіб, які надзвичайно болісно переживали втрату Ісуса; в обидвох Він пояснює, чому так мало статися; в обидвох віднайдення Ісуса передбачає велику несподіванку[2]. Лука запрошує сучасну людину до особливої зустрічі з Ісусом, котра, на його думку, настільки важлива, що життя після неї наповнюється абсолютно інакшим змістом, а Бог у свідомості постане як Радісна Таємниця.

Узявши до уваги схожість оповіді про віднайдення Ісуса в храмі (Лк 2:41–52) з цілим наративом про воскресіння Христа (Лк 24), можемо також відчитати дві авторські настанови.

По-перше, Лука запрошує до пошуку: батьки шукали Ісуса (2:45–44; 48–49); жінки-мироносиці теж шукали Ісуса (24:1–12); і батьки, і жінки-мироносиці, подібно як і учні в дорозі до Емауса, разом скорбіли з причини Його відсутності. Євангелист немовби каже: якщо ви тільки трохи чули про Ісуса, то погляньте на цих людей – своєю поведінкою вони, кожен по-своєму, показують, настільки опустошілим є життя без Його присутності. А якщо ви знайдете Христа, будьте готові до того, що Він дуже сильно перевершить ваші сподівання та уявлення про Нього.

По-друге, згідно з Лукою, якщо бути уважним, то Ісуса можна знайти в Храмі (2:46), через слова Писання (24:27) і навіть у звичайній дорозі, розмовляючи з незнайомою людиною (24:15).

Євангелист переконаний, що така зустріч відкриє для кожного дуже багато: насамперед те, що це Ісус шукає за нами (19:10); що втрати наших рідних і близьких після зустрічі з тим, Хто є Живий (24:5), утрачають свою безповоротність; що Той, кого ми начебто знаємо, насправді значно більший – Він є Спаситель, який став людиною для нас (2:11)».[3]

Oratio (молитва)

Ісусе, дякую Тобі за те, що Ти прийшов, щоб віднайти мене…

Contemplatio (споглядання)

«Ті, хто шукають за Ісусом, подібно як Його батьки (Лк 2:48), повинні бути готові зустрітися з Ним справжнім – який перевершує всякі людські уявлення та сподівання (для Луки – це частина Доброї Новини). Ісусові слова «Мій» або «Мій Отець» стосовно Бога мовлять про Його особливе дійсне Божественне Синівство та відсилають до слів «возлюблений», «власний», «єдинородний». Вираз «Мій Отець» часто є на устах в Ісуса – в усіх чотирьох Євангеліях він між першими та останніми Його фразами. Важливо й те, що в юності Ісус покликається на Своє Божественне Синівство в той самий спосіб, як це робитиме впродовж усього подальшого життя: ніде в Новому Завіті не сказано, що він зростав у знанні та усвідомленні свого особливого походження, – ці слова ніколи не змінили значення для Ісуса».[4]


[1] о. Юрій Щурко. Термін ζητέω в Євангелії Св. Луки: лінгвістично-екзегетичні студії. Opole, Opolska Biblioteka Teologiczna  2016, с. 112

[2] T. Wright. Luke for Everyone. Westminster John Knox Press, Louisville, Kentucky 2004, P. 29.

[3] о. Юрій Щурко. Термін ζητέω в Євангелії Св. Луки: лінгвістично-екзегетичні студії. Opole, Opolska Biblioteka Teologiczna  2016, с.113–114

[4] J. Dillersberger. The Gospel of Saint Luke. – Westminster, 1958 – P. 118.

1 коментар до “Вівторок. Обрізання Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа (Лк 2:20-21, 40–52)”

  1. Дякую. Розважання прості і глибокі і постійно щось торкнеться. Надіюсь, що це Слово змінить мене.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *