Велика субота. Порожній гріб та радість зустрічі з Воскреслим (Мт 27:62−28:20)

Час прочитання: 9 хвилин

Lectio (читання)

«На другий день, що після п’ятниці, зібралися первосвященники й фарисеї до Пилата й кажуть: 63. Ми пригадали собі, пане, що той обманник ще за життя був сказав: Я по трьох днях воскресну. 64. Звели, отже, щоб гробниця була добре забезпечена аж по третій день, щоб часом не прийшли Його учні та не вкрали Його і не сказали людям: Він воскрес із мертвих! І буде ця остання омана гірша за першу”. 65. Пилат каже до них: Маєте сторожу, ідіть і забезпечте, як знаєте”. 66. Вони пішли й забезпечили гробницю, запечатавши камінь, і поставили сторожу. 28:1. Після ж вечора суботи, як зайнялося на світання першого дня тижня, прийшла Марія Магдалина та інша Марія навідатися до гробу. 2. І ось великий зчинився землетрус, ангел бо Господній зійшов із неба, приступив, відкотив камінь і сів на ньому. 3. Вигляд його був, неначе блискавиця, а одежа, як сніг, біла. 4. Зо страху перед ним сторожа затремтіла й стала, наче змертвіла. 5. Тоді ангел заговорив до жінок, кажучи: Не бійтесь: знаю бо, що ви шукаєте Ісуса розіп’ятого. 6. Нема Його тут, бо Він воскрес, як ото Сам прорік. Ходіть, гляньте на місце, де Він лежав. 7. Та біжіть притьмом, скажіть Його учням, що Він воскрес із мертвих. Он Він вас випередить у Галилеї − там ви Його побачите. Я вам сказав”. 8. І вони в поспіху полишили гробницю зо страхом і великою радістю та й побігли сповістити Його учнів. 9. Аж ось Ісус зустрів їх і каже: “Радуйтеся!” Ті підійшли і кинулися Йому в ноги і вклонилися. 10. Тоді Ісус сказав їм: “Не бійтеся! Ідіть і сповістіть Моїх братів, щоб ішли назад у Галилею, − там Мене побачать”. 11. Коли ті йшли, деякі із сторожі прийшли до міста й оповіли первосвященникам про все, що сталося. 12. Вони, зібравшись із старшими та скликавши раду, дали воякам досить грошей 13. і звеліли: Скажіть, що Його учні прийшли вночі й викрали Його, коли ми спали. 14. А як почує це правитель, ми умовимо його, і він не буде вас турбувати”. 15. Вони ж, узявши гроші, зробили так, як їх навчили. І рознеслася про це чутка поміж юдеями – аж по цей день. 16. А одинадцять учнів пішли в Галилею на гору, куди їм Ісус призначив. 17. Побачивши Його, вони вклонилися Йому, а деякі сумнівалися. 18. Ісус же приступив і промовив до них: Дана Мені всяка влада на небі й на землі. 19. Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, 20. навчаючи їх берегти все, що Я вам заповідав. Отож Я з вами по всі дні аж до кінця віку».

Коментар до тексту

Євангелист Матей бачить події Смерті та Воскресіння Ісуса у світлі сповнення великої низки старозавітних пророцтв, зокрема Єз 37, Іс 26, Зах 14 та Дан 12. Смерть Ісуса у п’ятницю ввечері та Воскресіння у неділю вранці супроводжує землетрус, який у Біблії часто вказує на втручання Бога в історію. Відбувається щось таке, що складно описати словами. Загалом усю розповідь можна охарактеризувати двома тематичними лініями, які поступово наростають.

Перша зображує релігійних провідників народу, для яких Ісус навіть після Своєї смерті є загрозою. Матей розповідає, що на сьомий день – день відпочинку – Ісус спочиває у гробі. Мертвий. Цей факт, однак, тримає у тривозі релігійних провідників народу, які забезпечують гріб охороною, щоб ніхто не міг викрасти тіло. Дивним чином фарисеї і первосвященники через страх знаходять між собою спільну мову (у звичайному житті вони, як правило, активно протистояли одні одним), що, зрештою, змушує їх брехати, оскільки ті, які самі забезпечили сторожу, вигадують історію, що, попри всі заходи, тіло викрадають. Невіра і несприйняття залишаються їхнім остаточним вибором.

У другій тематичній лінії зроблено спробу зобразити незображуване – те, що ми називаємо словом «Воскресіння». Найважливіше, що цей уривок дихає несподіванкою воскресіння, яке своїм світлом і радістю перекриває усі тіні, присутні у Мт 28. Дві Марії рано-вранці поспішають до гробу Ісуса, щоб намастити Його тіло спеціальними оліями, які мали перебити запах тління й уможливити стояння біля гробу плакальниць та родини, оскільки похорон згідно зі звичаями тривав вісім днів. І раптом − землетрус, ангел, Добра Новина про Воскресіння Ісуса, окрилений біг, щоб поділитися з учнями… Зустріч з Воскреслим! Радість, яку не можна передати словами. Нова зустріч учнів з Воскреслим Ісусом у Галилеї… Отримання великого доручення проголошувати Євангелію та зробити причасниками Божого життя усіх людей на землі і запевнення, що Ісус завжди буде зі Своїми учнями!

Meditatio (розважання)

«Аж ось Ісус зустрів їх і каже: “Радуйтеся!”». У Біблії є тексти, про які краще сказати кількома словами, оскільки навіть найкращі спроби висловити їхню значущість просто безсилі. До таких текстів належать розповіді про Воскресіння Ісуса. Радість неможливо описати – її можна тільки пережити. Про Бога важко розказати – з Ним потрібно зустрітись. Тоді стане зрозуміло, а радше пережито усім єством, що таке справжня радість.

Коли Ніколас Томас Райт спробував коротко передати своє розуміння того, яке значення має поняття «воскресіння» у Святому Письмі, він мусів, незважаючи на лаконічний стиль, використати 900 сторінок тексту. Його міркування можна прочитати у книжці «The Resurrection of The Son of God» (SPCK 2003; для тих, хто не читає англійською, є російський переклад). Ця книжка перевернула моє розуміння Біблії, зокрема Нового Завіту. Для тих, хто не знайде часу її прочитати, є інша, втричі менша книжка Н. Т. Райта «Surprised by Hope» (SPCK 2003; перекладена російською мовою під назвою «Главная тайна Библи») – її потрібно прочитати обов’язково. Але якби і на цю не знайшлося часу, Господь має вирозуміння до всіх, і тому Ніколас Томас Райт спільно з Крейгом Евансом написав книжечку у 9 разів меншу за першу і в 3 рази меншу за другу, де йдеться про Страсті та Воскресіння Ісуса. Назва книжки «Jesus, The Final Days: What Really Happened» (Westminster John Knox Press 2009; і тут, на жаль, є тільки російський переклад: «Иисус, последние дни. Что произошло на самом деле?»).

Чому Ісус запрошує Своїх апостолів та усіх нас до радості? Тому, що Бог вірний та відповідальний за Своє творіння! Тому, що після гріхопадіння Він не залишив нас самих! Тому, що усе, що Він обіцяв патріархам та провістив через пророків, сповнилося! Тому, що через воплочення, життя, Страсті та Воскресіння Його Єдинородного Сина Ісуса Христа гріх і смерть переможені! Тому, що ми, раз померши фізичною смертю, усі воскреснемо у часі Другого і славного Приходу Христа – Парусії! Тому, що ми, якщо захочемо, можемо жити Його життям, яке Небесний Отець приготував нам перед сотворенням світу! Тому, що відтепер моє і твоє життя має особливе значення! Тому, що ця радість більша за будь-яку відому нам радість – радість через Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа!

Oratio (молитва)

«Христос Воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував!»

Contemplatio (споглядання)

Для християн Воскресіння Ісуса Христа є у центрі всього. Якщо б ми забрали з Євангелій декілька притч Ісуса або декілька розповідей про Його чудеса, скоротили Нагірну проповідь у Матея або розповіді про дитинство Христа у Матея чи Луки, Новий Завіт був би і далі Новим Завітом, а християнство – тим самим християнством. Та якщо б ми забрали з Нового Завіту розповідь про Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа – сиплеться усе, і християнства немає!

Св. Павло, який зустрів Воскреслого Христа по дорозі в Дамаск (Дії 9), пізніше писав: «А коли Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра ваша. 15. І ми являємося неправдивими свідками Бога, бо свідчили проти Бога, що воскресив Христа, якого Він не воскресив, якщо не воскреснуть мертві. 16. Бо як не воскреснуть мертві, то і Христос не воскрес. 17. А як Христос не воскрес, то марна віра ваша, – ви ще у гріхах ваших; 18. отже, ті, що й померли у Христі, загинули. 19. Коли ми надіємося на Христа лише в цьому житті, то ми − найнещасніші з усіх людей. 20. Але ж Христос таки справді воскрес із мертвих, первісток померлих. 21. Бо тому, що через чоловіка смерть, через чоловіка й воскресіння мертвих. 22. Як бо в Адамі всі вмирають, так у Христі й оживуть усі. 23. І кожний у своїм порядку: первісток – Христос, потім – Христові під час Його приходу» (1 Кор 15:14−23).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *