Тиждень м’ясопусний. Четвер. Вічне життя в Ісусі Христі (1 Йо 4:20–5:21)

Час прочитання: 10 хвилин

Lectio (читання)

«Коли хтось каже: Я люблю Бога, а ненавидить брата свого, той неправдомовець. Бо хто не любить брата свого, якого бачить, той не може любити Бога, Якого він не бачить. 21. І таку ми заповідь одержали від Нього: Хто любить Бога, той нехай любить і брата свого. 5:1. Кожен, хто вірує, що Ісус є Христос, той народився від Бога; і кожен, хто любить Того, Хто породив, той любить і того, хто народився від Нього. 2. З цього пізнаємо, що любимо дітей Божих, коли Бога любимо й заповіді Його виконуємо. 3. Це бо любов до Бога − берегти Його заповіді. А заповіді Його не тяжкі. 4. Бо все, що народжується від Бога, перемагає світ. І оце перемога, яка перемогла світ, − віра наша. 5. А хто перемагає світ, як не той, хто вірує, що Ісус – Син Божий? 6. Це Той, Хто прийшов водою і кров’ю, − Ісус Христос. І не водою тільки, а водою і кров’ю. І Дух свідчить, бо Дух − то правда; 7. бо троє свідчать: 8. Дух, вода і кров, і оті троє – водно. 9. Коли приймаємо свідоцтво людське, то свідоцтво Боже більше. Таке бо свідоцтво Боже, що Він нам свідчить про Сина Свого. 10. Хто вірує в Сина Божого, той має в собі це свідоцтво. Хто не вірує в Бога, той неправдомовним Його робить, бо він не вірить свідоцтву, яким Бог свідчить про Сина Свого. 11. І ось це свідоцтво: Бог дав нам життя вічне, і це життя – у Його Сині. 12. Хто має Сина, той життя має; хто ж Сина Божого не має, той життя не має. 13. Я вам писав це, щоб ви знали, що маєте життя вічне, ви, що віруєте в ім’я Сина Божого. 14. І ось те довір’я, що ми маємо до Нього: коли просимо щось, згідне з Його волею, Він вислухає нас. 15. І коли знаємо, що Він вислухає нас, чого б ми не просили, то знаємо, що одержуємо те, що просили. 16. Коли хто бачить брата свого, який грішить гріхом не на смерть, нехай молиться, і Він дасть йому життя, тим, що грішать не на смерть; бо є гріх, що веде на смерть, і я не за цей кажу, щоб молитися. 17. Усяка несправедливість – гріх, але є гріх, що не веде до смерти. 18. Ми знаємо, що кожен, хто народився від Бога, не грішить. Але народжений від Бога береже себе, і лукавий його не чіпає. 19. Ми знаємо, що ми від Бога і що ввесь світ лежить у лихому. 20. Ми знаємо також, що Божий Син прийшов і дав нам розум, щоб ми Правдивого пізнали. Ми – у Правдивім, у Його Сині Ісусі Христі. Він – правдивий Бог і життя вічне. 21. Дітоньки, бережіться ідолів!»

Коментар до тексту

На початку цього уривку (1 Йо 4:20–21) апостол Йоан пояснює, що істинне знання Бога, тобто автентичний досвід зустрічі з Богом, виявляється у практичній любові до ближніх. Справжні діти Божі також вірять у Божественне синівство Ісуса Христа. Отож віра та визнання в Ісусі Того, Ким Він є насправді, разом із послухом у любові до Божих заповідей є джерелом сили для християн у світі – саме ця свідомість і сила Христа допомагають їм долати світ (1 Йо 5:1–5) так само, як це зробив Христос (Йо 16:33) силою Своєї всепрощаючої любові. Ісус об’явився як Син Божий водою через хрещення в Йордані (Мт 3:13–17) та як Син Чоловічий кров’ю на Хресті (Йо 19:33–35). Також вода і кров потекли з проколеного списом боку Ісуса. Кров і вода свідчать спільно зі Святим Духом, присутнім у хрещенні (Мт 3:16; Мк 1:10; Лк 3:22; Йо 1:32, 34), на користь Ісуса – Божого Сина (1 Йо 5:6–8), Який дарує вічне життя. Цих трьох свідчень більше ніж достатньо, як того вимагає Закон (Втор 17:6). Заперечувати це свідчення – це заперечувати Божу правду (пор. Йо 8:17–18). Суть цього Божественного свідчення − вічне життя, яке ми отримуємо тільки в Ісусі Христі і в нікому іншому (1 Йо 5:11–12). Мати Сина – це не означає зрозуміти якусь доктрину, але прийняти у своє життя Особу, Яка живе в нас і дарує нам вічне життя. Як Божі діти, ми маємо довіру в молитві, тому що перебуваємо в близьких стосунках з Ісусом (1 Йо 5:14–15). Ми молимося в любові (1 Йо 5:16–17) за тих, які є у грісі, але не за тих, що в смертному грісі, ймовірно, ідеться про відступників у вірі чи осіб, які потрапили під вплив антихриста (пор. Мк 3:29; Євр 6:4–6; 10:26–31), але навіть у такому разі, якщо ми цього бажаємо, молитва не є заборонена. Йоан завершує лист підсумком основних тем, які він уже представив (1 Йо 5:18–20). Існує велика відмінність між Божими дітьми й тими, які належать до світу. Божий Син об’являє Бога правди, а християни перебувають у Ньому і завдяки цьому мають вічне життя. Останній вірш листа (1 Йо 5:21) містить пересторогу проти поклоніння ідолам, тобто всьому, що противиться Богові[1].

Meditatio (розважання)

«І ось це свідоцтво: Бог дав нам життя вічне, і це життя – у Його Сині». Наше життя постійно затінене загрозою смерті. Однією з філософських відповідей на цю проблему було заперечення, точніше апатія, тобто постава рішучої байдужості до навколишнього світу. Епіктет писав, що не сама смерть турбує людей, але радше ідея смерті. Більшість грецьких філософів вірили, що життя – це постійний цикл повторення, у якому немає трансцендентного (потойбічного) добра чи зла, або навіть вічного значення. Сенека писав, що люди народжуються з небуття і згодом повертаються в небуття, тому важливо навчитися жити згідно з цим невблаганним природнім потоком[2].

У Новому Завіті, а в Писаннях Йоана зокрема, зауважуємо цілком інший настрій і тональність. Трохи раніше у цьому ж посланні Йоан пише: «Ось та обітниця, яку Він Сам обіцяв вам, − життя вічне» (1 Йо 2:25). Перед тим у Євангелії Йоан багаторазово наводить слова Ісуса про вічне життя, яке Бог хоче подарувати людям. Ось декілька прикладів: «Бог бо так полюбив світ, що Сина Свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, а жив життям вічним» (Йо 3:16); «Той же, хто нап’ється води, якої дам йому Я, не матиме спраги повіки. Вода бо, що дам йому Я, стане в ньому джерелом такої води, яка струмує в життя вічне» (Йо 4:14); «Істинно, істинно говорю вам: Хто слухає Моє Слово й у Того вірує, Хто послав Мене, живе життям вічним і на суд не приходить, бо від смерти перейшов у життя» (Йо 5:24); «Працюйте не на ту їжу, яка проминає, лише на ту їжу, яка залишається на життя вічне, – яку дасть вам Син Чоловічий, бо Його Бог Отець назнаменував» (Йо 6:27); «Я прийшов, щоб мали життя, щоб достоту мали… Вівці Мої голосу Мого слухаються, і Я їх знаю: вони за Мною слідують, 28. і даю Я їм життя вічне, і не пропадуть вони повіки, і ніхто не вирве їх із рук Моїх» (Йо 10:10, 27–28); «Я – Воскресіння і Життя. Хто в Мене вірує, той навіть і вмерши − житиме!» (Йо 11:25).

Це вічне життя ми отримуємо в Ісусі Христі. Саме тому Йоан наголошує: «Хто має Сина, той життя має; хто ж Сина Божого не має, той життя не має» (в. 12). Апостол хоче, щоб кожен, хто читає це послання, усвідомив: Бог, у Якого ми віримо, є Богом життя. З любові до нас Він став людиною і поділився з нами Своїм життям через Свого Єдинородного Сина і Святого Духа. Поза Ним життя немає. Тому св. Йоан запрошує нас до прийняття цього великого та щедрого дару через зречення від старого суєтного життя та пізнання Бога в Ісусі Христі: «Ми знаємо також, що Божий Син прийшов і дав нам розум, щоб ми Правдивого пізнали. Ми – у Правдивім, у Його Сині Ісусі Христі. Він – правдивий Бог і життя вічне. 21. Дітоньки, бережіться ідолів!» (вв. 20–21).

Oratio (молитва)

«Ти мені стежку життя покажеш, повноту радощів, що в Тебе; блаженство по Твоїй правиці вічне» (Пс 16:11).

Contemplatio (споглядання)

Християни – це свідомі люди. Свідомі дуже багатьох важливих речей, а серед них три вкрай важливі: ми є грішні, тому потребуємо звільнення від цієї страшної проблеми; Бог любить нас, тому прощає нам наші гріхи в Ісусі Христі та в Ньому ж дарує нам вічне життя; якщо ми хочемо прийняти це життя, ми повинні покаятися і з вірою прийняти цей дар спасіння в Ісусі Христі. Члени спільноти, до якої пише Йоан, у часі благовістування апостола дуже добре усвідомили ці три речі, але потім різні лжевчителі почали бламутити їхню віру. Саме тому апостол пригадує їм дуже важливий факт: «Я вам писав це, щоб ви знали, що маєте життя вічне, ви, що віруєте в ім’я Сина Божого» (в. 13). Наскільки ми сьогодні свідомі цього великого дару?


[1] L. T. Johnson, The General Letters and Revelations, In The Catholic Study Bible. Oxford University Press. Third. Ed. 2016, P. 1745–1746.

[2] C. E. Arnold (Gen. Ed.), Zondervan Illustrated Bible Backgrounds Commentary. Hebrews to Revelation: Vol. 4. Zondervan 2002 Kindle Edition. Kindle Locations 6115–6137.

5 коментарів до “Тиждень м’ясопусний. Четвер. Вічне життя в Ісусі Христі (1 Йо 4:20–5:21)”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.