Третій тиждень після Пасхи. Субота. Перші проповіді апостола Павла (Ді 9:20–31)

Час прочитання: 6 хвилин

Lectio (читання)

«І зараз же почав по синагогах проповідувати Ісуса, що Він – Син Божий. 21. Усі, що чули, дивувались і казали: Чи це не той, що в Єрусалимі лютував проти тих, які це ім’я призивають, та й що сюди прибув на те, щоб зв’язаними їх вести до архиєреїв? 22. А Савло дедалі дужчав і бентежив юдеїв, які мешкали в Дамаску, доводячи, що Цей (Ісус) – Христос. 23. Як минуло доволі часу, юдеї змовилися, щоб його вбити, 24. але Савло довідався про їхню змову. День і ніч чатували вони при воротах, щоби його вбити. 25. Та учні взяли його вночі й по мурі спустили в коші. 26. Прибувши ж у Єрусалим, він пробував пристати до учнів, та всі його боялися, не віривши, що він учень. 27. Тоді Варнава взяв його, привів до апостолів і розповів їм, як він у дорозі бачив Господа і що говорив до нього, і як він проповідував відважно в Дамаску ім’я Ісуса. 28. І він був з ними, виходячи і входячи до Єрусалима та проповідуючи сміливо ім’я Господнє, 29. а й розмовляв і змагався з гелленістами, однак вони намагалися його вбити. 30. Брати ж, довідавшись про те, відвели його в Кесарію і вислали в Тарс. 31. Отож Церква по всій Юдеї, Галилеї і Самарії мала спокій, будуючись і ходячи в Господнім страсі, наповнялася вона втіхою Святого Духа».

Коментар до тексту

У вв. 20–25 читаємо про раптовість та унікальність переміни в житті Павла: після декількох днів молитви він починає динамічну діяльність, яка переросте в місію до численних народів. Радикальна зміна світогляду Павла та проголошення Ісуса відразу спровокувала гостру реакцію противників християн, тому Павло мусів рятуватися втечею. У цих випробуваннях можна розпізнати початок сповнення обіцянки Ісуса: «Він для Мене вибране знаряддя, щоб занести Моє ім’я перед поган, царів і синів Ізраїля. 16. Я бо йому покажу, скільки він має витерпіти за Моє ім’я» (Ді 9:15–16). З вв. 26–31 довідуємося, що Церква в Єрусалимі переконалася у правдивості навернення Павла, самі апостоли Ісуса потверджують цю переміну колишнього гонителя й дають згоду на його служіння. Особою, яка представила Павла апостолам, був Йосиф, якого апостоли назвали Варнавою. Лука так пише про цього чоловіка, який пізніше вирушить з Павлом у першу місійну подорож: «А Йосиф, якого апостоли прозвали Варнавою, що значить син утіхи, левіт, родом з Кіпру, 37. мав поле, продавши його, він приніс гроші й поклав у ногах апостолів» (Ді 4:36–37). Перебуваючи з апостолами в Єрусалимі, Павло відразу пробує навертати грецькомовних євреїв діаспори – т. зв. «геленістів», які сприйняли проголошення Ісуса вельми вороже, тому Павло був змушений відійти до міста свого народження – Тарса (в. 30). Звернення до людей, які були сформовані у грекомовній культурі, вказує на пізнішу інтенсивну місію Павла серед язичників, зокрема тих, які спілкувалися грецькою мовою.

Meditatio (розважання)[1]

«І він був з ними, виходячи і входячи до Єрусалима та проповідуючи сміливо ім’я Господнє». Лука дуже лаконічно систематизує матеріал і розповідає тільки про найважливіші події, тому може скластися враження, що з Дамаска Павло відразу відбув до Єрусалима. Проте з листів апостола Павла довідуємося, що між Дамаском і Єрусалимом були ще й інші події, про які не згадано в Діяннях апостолів. Навернувшись, Павло відразу почав проповідувати в синагогах Дамаска, але через спротив сповідників юдаїзму мусів утікати з міста: учні спустили його вночі в кошику з вікна в міській стіні (вв. 23–25; 2 Кор 11:32–33). З Дамаска він вирушив в Аравію, а потім знову повернувся в Дамаск (Гал 1:17). Тоді Павло міг переосмислити все те, у що він дотепер вірив, та усвідомити, як віра та сподівання старозавітного Ізраїлю сповнилися в особі Ісуса Христа.

Щойно на третій рік Павло прибув до Єрусалима, де як гість Петра (Гал 1:18) більше дізнався про життя та служіння Ісуса, а згодом ці перекази він передав церквам (1 Кор 11:23; 15:3). У Єрусалимі Павло відшукав своїх старих друзів – юдеїв з діаспори − і сміливо проповідував їм Ісуса Христа. Елліністи вважали його відступником, і життя апостола знову опинилося під загрозою. Новим друзям Павла довелося відправити його в Кесарію Приморську, а далі в Тарс (вв. 29–30). Про його перебування в Тарсі нам нічого невідомо. Видається, що в ці роки Павло займався місіонерством.

Павло мав унікальний особистий досвід зустрічі з Христом по дорозі до Дамаска (Ді 9:3–6). Пізніше Ісус ще багато разів з’явиться Павлові (пор. Ді 27:23), і про досвід зустрічі з Воскреслим він неодноразово згадуватиме у своїх листах (Гал 1:11–17; 1 Кор 9:1; 15:8–11). У розумінні Павла апостолом був той, хто бачив Воскреслого Господа, а доказом апостольства була плодотворність служіння. Перебування з апостолами в Єрусалимі дало Павлові нагоду більше довідатися про земне життя Христа, а відтак служити Йому ще з більшою ревністю.

Oratio (молитва)

«Уста мої звіщатимуть Твою справедливість, повсякденно – діла Твого спасіння, не знаю-бо числа їм» (Пс 71:15).

Contemplatio (споглядання)

Кожна людина покликана до живої особистої зустрічі з Ісусом Христом. Цей досвід не можна замінити нічим – саме він є основою будь-якого особистого свідчення. Та якщо ми хочемо навчати інших і заглиблювати їх у таїнство особи Бога, Який став людиною, це неможливо робити поза навчанням апостолів, яке кожен християнин покликаний повсякчасно пізнавати й поглиблювати. Саме навчання апостолів було однією з основ життя Ранньої Церкви: «Вони постійно перебували в апостольській науці та спільності, на ламанні хліба й молитвах» (Ді 2:42).


[1] Розважання основане на B. M. Metzger. The New Testament. Its Background, Growth, and Content. Third Edition. Abingdon Press Nashville 2003, P. 225–227.

1 коментар до “Третій тиждень після Пасхи. Субота. Перші проповіді апостола Павла (Ді 9:20–31)”

  1. Христос Воскрес!
    Дякую отче за гарний коментар!
    Дуже цікаво, що після пережиття досвіду особистої зустрічі з Ісус Христом, в даному контексті ап. Павла, він так сміливо й відважно став проповідувати слово Боже про Христа.
    Це є наука для кожного з нас, хто хоче хоть щось зробити для Божої слави в сучасному світі!
    Божої вам помочі отче у поширенні Божого Слова!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.