Lectio (читання)
«Зійшовши з ними, Він став на рівнім місці, і була там велика сила Його учнів і людей вельми багато з Юдеї та з Єрусалима, і з побережжя Тиру та Сидону. 18. Вони прийшли послухати Його й оздоровитись від своїх недуг, і всі ті, що їх мучили нечисті духи, теж оздоровлялись. 19. Увесь народ намагався Його торкнутися, бо сила виходила з Нього й усіх оздоровляла. 20. Тоді Він, звівши на Своїх учнів очі, почав казати: “Блаженні вбогі, бо ваше Царство Боже. 21. Блаженні голодні нині, бо ви насититеся. Блаженні, що плачете нині, бо будете сміятись. 22. Блаженні будете, коли вас ненавидітимуть люди, коли вас вилучать, коли ганьбитимуть вас та коли викинуть, як безчесне, ваше імʼя Сина Чоловічого ради. 23. Радійте того дня й веселіться, бо ваша нагорода велика в небі. Так само-бо поводилися з пророками батьки їхні”».
Коментар до тексту
Читання Євангелія у свято св. Миколая − це частина проповіді Ісуса на рівнині в Луки 6:17–49, яка є скороченою версією Нагірної проповіді в Матея 5–7. У цьому навчанні Ісуса відображено Божий погляд на світ: Він, дивлячись на ті самі речі, що й ми, бачить їх інакше. Зазвичай ми не вважаємо людей убогих, голодних, засмучених чи переслідуваних щасливими. Бог, натомість, бачить світ у його остаточній перспективі. Він не тільки не мириться з усім тим, що руйнує наше життя та завдає нам страждань, але й обовʼязково приведе все створене до Свого первісного задуму. Гріх, смерть, сатана та його різноманітні слуги (включно з рашистами) не можуть визначати наше остаточне майбутнє. Його визначає тільки Бог, Який в Ісусі Христі каже: «Не розчаровуйтеся й не опускайте рук! Є Добра Новина для вбогих, бо Царство Боже належить вам! Голодні будуть насичені, а ті, що плачуть, − потішені! Усі переслідувані Мене ради отримають нагороду, про яку ви навіть не мріяли!» Саме таким є значення Блаженств Ісуса в сьогоднішньому читанні.
Meditatio (розважання)
«Блаженні вбогі, бо ваше Царство Боже». Усі слова та діяння Ісуса, записані в Євангелії, віддзеркалюють Його серце, думки та прагнення. У них ми відчитуємо Боже бачення та ставлення до людей. Кожна людина на землі може відчути на собі цілющий дотик Божої благодати через прийняття Святих Тайн та слухання Слова. Сьогоднішнє Євангеліє запевняє, що прагнення й намагання особи звільнитися від своїх тягарів (недуг духовних та тілесних) увінчаються успіхом, щойно вона чи він стануть ближчими до Ісуса, довірять Йому самих себе та торкнуться Його. У цьому контексті слова Блаженств є не просто словами потіхи, але відображають Боже мислення та бачення нашої дійсности, слугують словами підтримки та потіхи для тих, які здійснюють будь-яке служіння для спільноти.
У день, коли ми літургійно вшановуємо приклад життя св. Миколая, на Утрені читаємо інший уривок з Євангелія від Йоана 10:9–16. Старозавітним тлом цього читання є пророцтво Єзекиїла 34, у якому Господь критикує пастирів Ізраїлю, які пасуть самих себе, і каже, що прийде час, коли Він сам пастиме Свій народ. З Нового Завіту (Йо 10:9–16) дізнаємося, що це пророцтво сповнилося у Христі, Який є ідеальним Пастирем та Царем. Саме Ісус Христос переміг найбільшого ворога не тільки Ізраїлю, але й усього людського роду – диявола, даруючи нове життя своїй пастві ціною власного життя. Саме Господь Ісус є Добрим Пастирем, Який прийшов, щоб ми мали повноту життя (пор. Йо 10:10).
У контрастному світлі пророцтв Єзекиїла 34 та їхнього сповнення в Йоана 10 можна краще зрозуміти постать Святого Отця Миколая. Довга і вдячна пам’ять про його милосердне та співчутливе служіння дуже виразно вказує на те, який образ пастиря він зреалізував у своєму житті. Святий Миколай мав досить серйозні обов’язки в Церкві, і з-поміж багатьох важливих звершень навіть брав участь у Нікейському Соборі 325 року. Саме на прикладі його великого співчуття та милосердя ми змалку виховуємо своїх дітей. Напевне, приклад життя цього світлого чоловіка дуже ненав’язливо і просто відкриває перед нами таїнство Божої Любови в пастирському служінні Христа, а також делікатно та невимушено пропонує надзвичайно важливі рецепти, які можуть стати в чудовій пригоді всім тим, які сьогодні здійснюють різні важливі служіння та шукають способів для ефективної розв’язки багатьох суспільних, релігійних чи політичних питань.
Oratio (молитва)
Господи Ісусе, навчити мене жити вірою, яка чинна любовʼю (пор. Гал 5:6)…
Contemplatio (споглядання)
Євангеліє говорить не про абстрактні ідеї, а про вкрай важливі, конкретні факти, які змінили історію людства. З огляду на це сучасна проповідь Євангелія не може зводитися до ідеалістичних міркувань чи пафосних моралізувань. Постать та діяльність св. Миколая засвідчує, що Євангеліє переконує тільки тоді, коли ми здатні ним жити – служити й чинити добро (біблійною мовою «любити»), як це робив Ісус та його справжні учні впродовж історії, а в наш час − військові, волонтери та всі люди доброї волі.
❤️