Субота після Воздвиження (Йо 8:21-30)

Час прочитання: 5 хвилин

Lectio (читання)

«А й ще їм сказав: “Я відійду, а ви Мене шукатимете та й помрете у грісі вашім. Куди Я відійду, неспроможні ви прийти”. 22. Тож юдеї мовляли: “Може, Він Самого Себе вб’є, коли ото каже: Куди Я відійду, неспроможні ви прийти?”. 23. І далі ще казав їм: “Ви − здолу, Я − згори. Ви − з цього світу, Я − не з цього світу. 24. Тим Я і сказав вам: Помрете у гріхах ваших. Бо коли не увіруєте, що Я − Сущий, помрете у ваших гріхах”. 25. Тоді вони Йому: “Хто ж Ти такий?”. Ісус же їм відрік: “Споконвічний, як Я і казав вам. 26. Багато чого маю Я про вас сказати й осудити. Та Той, Хто послав Мене, правдивий, і що Я чув від Нього, те й у світі говорю”. 27. А вони й не збагнули, що Він про Отця їм говорив. 28. Тоді Ісус до них мовив: “Коли вгору Чоловічого Сина піднесете, тоді взнаєте, що Сущий Я і що від Себе не чиню нічого, але як навчав Мене Отець Мій, говорю, 29. і що Той, Хто послав Мене, − зо Мною Сущий. Не полишив Він Мене Самого, бо Я постійно те чиню, що до вподоби Йому”. 30. І коли говорив так, численні увірували в Нього».

Коментар до тексту

Цей уривок містить ще одне навчання Ісуса про Його Божественне походження та стосунки з Отцем. Розставляючи дещо інші акценти, Ісус усе ж говорить про Себе так само, як і в 5-й та 6-й главах Євангелія від Йоана. Певні антитези, присутні в мові Ісуса, підкреслюють контраст віри та невірства у середовищі Його слухачів. Релігійні провідники народу не приймають Його авторитету Ісуса та особливих стосунків з Отцем,і потрохи конфлікт, який закінчиться Страстями Ісуса, набирає обертів…

Meditatio (розважання)

«Тоді Ісус до них мовив: “Коли вгору Чоловічого Сина піднесете, тоді взнаєте, що Сущий Я і що від Себе не чиню нічого, але як навчав мене Отець Мій, говорю, 29. і що Той, Хто послав Мене, − зо Мною Сущий. Не полишив Він Мене Самого, бо Я постійно те чиню, що до вподоби Йому”. 30. І коли говорив так, численні увірували в Нього». Ці слова Ісуса привідкривають тайну стосунків Бога Отця і Бога Сина, а також показують доведену до абсурду злочинну поведінку людини.

Господь ще Мойсеєві відкрився словами: «Я Той, Хто Є» та «Я Є» (єврейською:אֶהְיֶה אֲשֶׁר אֶהְיֶה/ ehyeh ’ăšer ’ehyeh; грецькою: Ἐγώ εἰμι / egoeimi – Вих 3:14). Тепер такими і подібними словами говорить про Себе Його Син. У Євангелії від Йоана Ісус 147 разів каже: «Я Є» (Ἐγώ εἰμι / egoeimi). Сім разів ці слова вжито з виразним означенням: «Я Є Хліб Життя» (6:35, 51); «Я Є Світло світу» (8:12; 9:5); «Я Є Двері для овець» (10:7, 9); «Я Є Пастир добрий» (10:11, 14); «Я Є Воскресіння і Життя» (11:25); «Я Є Дорога, Правда і Життя» (14:6); «Я Є Виноградина правдива, ви – галузки» (15:1, 5).

Ще декілька разів ці слова вжито без предиката (означення), але в абсолютному значенні: «Тим Я і сказав вам: Помрете у гріхах ваших. Бо коли не увіруєте, що Я – Сущий, помрете у ваших гріхах» (8:24); «Тоді Ісус до них мовив: “Коли вгору Чоловічого Сина піднесете, тоді взнаєте, що Сущий Я і що від Себе не чиню нічого, але як навчав Мене Отець Мій, говорю”» (8:28); «І сказав їм Ісус: “Істинно, істинно кажу вам: Перше ніж був Авраам, Я Є”» (8:58); «Ось нині говорю вам, перед тим, як настане воно, щоб, коли настане, вірили ви, що Я – Сущий» (13:19).

У сьогоднішньому уривку Євангелія від Йоана читаємо дивні та навіть страшні слова: Бог нас сотворив, а коли ми відпали через гріх, задля нас став людиною, став усім для нас потрібним, а ми піднесли Його на хрест… Саме про цю страшну реальність цей діалог.

Oratio (молитва)

Ісусе, Ти показав нам дорогу до Отця. Будучи співістотним з Отцем, Ти став людиною, щоб показати, що означає бути людиною відповідно до Божого задуму. Навчи мене відкриватися на Божу волю в моєму житті. Навчи мене роздумувати над Твоєю тайною взаємин з Отцем та людьми. Не дозволь, щоб я колись повернувся до Тебе спиною…

Contemplatio (споглядання)

Найповнішою мірою Бог об’явив Себе у Своєму Сині. Пізнання Сина в молитві, у щоденному читанні Писання та прийнятті Святих Тайн – це найкраща дорога для поглиблення нашого життя та відкриття для себе його сенсу…