Собор св. славного пророка, предтечі і хрестителя Господнього Йоана (Йо 1:29-34)

Час прочитання: 5 хвилин

Lectio (читання)

«Тож наступного дня бачить він Ісуса, що йде до нього, та й каже: “Ось Агнець Божий, який світу гріх забирає. 30. Це Той, що про Нього повідав я: За мною наступить муж, сущий переді мною, був бо раніш за мене. 31. І не знав я Його. Та я на те прийшов, водою христивши, щоб Ізраїлеві об’явлений був Він”. 32. Тож Йоан свідчив, промовляючи: “Бачив я Духа, що, мов той голуб, з неба сходив і перебував над Ним. 33. І не знав я Його, але той, хто послав мене водою христити, сказав був мені: Над ким побачиш Духа, який сходить і над Ним перебуває, – той і христить Святим Духом. 34. І я бачив і засвідчив: Він – Син Божий”».

Коментар до тексту

Текст Йо 1:2934 містить свідчення Йоана Хрестителя про Ісуса. На самому початку Євангелія Господній Предтеча вказує на особливу місію Ісуса та унікальність Його особи: Він «Агнець Божий, який світу гріх забирає» (пор. Вих 12:3; Іс 53:7, 11; Од 5:6), Той на Котрому спочиває Дух Отця (пор. Лк 4:18), «христить Святим Духом» (пор. Мт 3:11; Мр 1:8; Лк 3:16; Ді 1:5), – Син Божий (пор. Йо 1:49; Мт 4:3; Йо 10:36; 11:27; 19:7).

Якщо у трьох перших Євангеліях ми є свідками поступового відкриття таїнства особи Ісуса (напр. визнання Петра стається ближче до середини розповідей євангелистів – Мт 16:13-20; Мк 8:27-30; Лк 9:18-21), то тут Євангелист Йоан устами Йоана Хрестителя та інших людей уже в першій главі відкриває перед читачами унікальність Христа через багатство христологічних титулів та означень.

Meditatio (розважання)

«І не знав я Його. Та я на те прийшов, водою христивши, щоб Ізраїлеві об’явлений був Він». У цьому уривку Євангелія Йоан двічі стверджує, що він не знав Ісуса (вірші 31 і 33). Досвід Бога, який послав Йоана хрестити, та присутність Духа і перебування Його над Ісусом дозволили йому розпізнати ідентичність особи Христа.

Без Божої благодаті, без Святого Духа неможливо розпізнати присутність Ісуса у щоденному ритмі життя. Водночас без Божої благодаті складно зрозуміти спосіб діяння Ісуса, бо цей спосіб найчастіше є неочікуваний та непередбачуваний. Ніхто і ніколи не придумав би того, що Бог зробив для нас через Ісуса Христа.

У першій главі Євангелія від Йоана Йоан Хреститель двічі називає Ісуса Агнцем Божим – один раз у цьому уривку і другий − у 36 вірші. В обох випадках Господній Хреститель бачить, що Ісус наближається до нього – «бачить він Ісуса, що йде до нього» (1:29) і «угледівши ж Ісуса, який надходив» (1:36).

Від цього святого мужа, якого сам Ісус назвав найбільшим з-поміж народженими від жінок (пор. Мт 11:11), можемо вчитися бачити / розпізнавати Ісуса, який приходить у наше життя як Агнець Божий, щоб забрати наші гріхи, обдарувати свободою та відкрити на дію Святого Духа – Духа вічного життя та Божого Царства, яке Отець приготував нам перед сотворенням світу (пор. Мт 25:34).

Oratio (молитва)

Ісусе, дякую Тобі за те, що Ти взяв на Себе наші гріхи і через Свою смерть та воскресіння дарував нам нове життя…

Contemplatio (споглядання)

Бог вірний та відповідальний за Своє творіння. Словами пророка Ісаї про Божого Агнця Йоан Хреститель свідчить, як в Ісусі Бог підтверджує Свою вірність та незбагненним способом входить у наше життя: «Хто б повірив тому, що ми чули? Кому рамено Господнє об’явилось? 2. Він, мов той пагін, виріс перед нами, мов корінь із землі сухої. Не було в Ньому ні виду, ні краси, ми бачили Його, ні вигляду принадного не було в Ньому. 3. Зневажений, останній між людьми, чоловік болів, що зазнав недуги; немов людина, що перед нею обличчя закривають, зневажений, і ми Його нізащо мали. 4. Та Він наші недуги взяв на себе, Він ніс на собі наші болі. Ми ж, ми гадали, що Його покарано, що Бог Його побив, принизив. 5. Він же був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші. Кара, що нас спасає, була на Ньому, і Його ранами ми вилікувані. 6. Усі, як вівці, ми блукали; кожен ходив своєю дорогою; провини нас усіх Господь поклав на Нього. 7 . Його мордовано, та Він упокорявся і не розтуляв своїх уст; немов ягня, що на заріз ведуть його, немов німа вівця перед обстригачами, не відкривав Він уст» (Іс 53:1-7).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *