Шостий тиждень після Пасхи. П’ятниця. Прийняття перших Таїнств (Ді 19:1–8)

Час прочитання: 7 хвилин

Lectio (читання)

«Як Аполлос був у Коринті, Павло, пройшовши через горішні околиці, прибув в Ефес і, знайшовши там деяких учнів, 2. спитав їх: “Чи отримали ви Святого Духа, коли увірували?” Ті йому відповіли: “Та ми й не чули, чи є Святий Дух”. 3. І він спитав: “Яким хрещенням ви хрестились?” Ці відповіли: “Хрещенням Йоана”. 4. Тоді Павло промовив: “Йоан хрестив хрещенням покаяння, кажучи людям, щоб вірували в Того, що по ньому прийде, тобто в Ісуса”. 5. Почувши це, вони хрестились в ім’я Господа Ісуса. 6. Як Павло поклав на них руки, зійшов на них Дух Святий, і вони почали говорити мовами й пророкувати. 7. А було їх усього яких дванадцять чоловік. 8. Увійшовши в синагогу, три місяці там промовляв відважно, бесідуючи й переконуючи про Царство Боже».

Коментар до тексту

Подія, про яку розповідає Лука, трапилася в Ефесі під час Третьої місіонерської подорожі апостола 52–57 рр. (Ді 18:23; 19:1–21:26). Перед тим великий апостол народів уже коротко зупинявся в цьому місті в межах Другої місіонерської подорожі (49–52 рр.; Ді 18:19–21), проте цього разу він проведе в ньому майже три роки (Ді 19:10; 20:31)[1]. Саме тут апостол виявив, що деякі учні − послідовники Йоана Хрестителя − свого часу пережили тільки хрещення покаяння, яке проголошував Йоан (Мк 1:2–4), і мало що знали про Ісуса, тому й не були охрещені в Його ім’я. Простіше кажучи, ці люди не були християнами, бо як у Новому Завіті, так і тепер, щоб стати християнином, треба прийняти Таїнства Хрещення та Миропомазання / Дар Святого Духа (Йо 3:5; Рим 8:9; 1 Кор 12:3; Гал 3:2; Ді 11:16)[2]. Після хрещення та покладання рук апостола Павла (сучасною мовою − прийняття Таїнства Миропомазання) Святий Дух зійшов на цих дванадцятьох учнів (пор. Ді 10:46), і вони почали прославляти Бога мовами та пророкуванням. Це все засвідчувало силу та преображуюче діяння Божого Духа в їхньому житті.

Meditatio (розважання)

«Та ми й не чули, чи є Святий Дух». Так сьогодні може сказати багато людей, які особисто не зустрілися з Ісусом. Хто не знає Ісуса, не знає і Святого Духа, і навпаки. Апостол Павло навчає: «Ви ж не тілесні, але духовні, якщо Дух Божий живе у вас. Коли ж хтось Духа Христового не має, той Йому не належить» (Рим 8:9). Тілесними Павло називає тих людей, які не пізнали Бога й у своєму житті керуються інстинктами, пориваннями та спонуками тіла. Ті ж, які пізнали Ісуса до тієї міри, що визнали Його Господом свого життя, відкриваються на діяння та провід Святого Духа.

Сам Ісус у Прощальній промові після Тайної Вечері обіцяє Своїм учням Святого Духа та пояснює мету Його приходу: «І проситиму Я Отця, і дасть Він вам іншого Утішителя, щоб з вами був повіки, 17. Духа істини, Якого світ не може сприйняти, бо не бачить Його й не знає. Ви ж Його знаєте, бо перебуває Він з вами й буде у вас. 26. А Утішитель, Святий Дух, Якого Отець в ім’я Моє зішле, Той навчить вас усього і все вам нагадає, що Я сказав вам» (Йо 14:16–17, 26); «Як прийде Утішитель, Якого зішлю вам від Отця, Дух істини, Який від Отця походить, то Він і свідчитиме за Мене» (Йо 15:26); «Кажу вам, однак, правду: Ліпше для вас, щоб Я відійшов. Бо коли не відійду, то Утішитель до вас не зійде. Якщо ж відійду, пришлю Його до вас. 8. І коли прийде Він, то переконає світ у грісі, у справедливості і в засуді: 9. щодо гріха, бо не вірують у Мене; 10. щодо справедливости, бо йду до Отця Мого, і ви Мене вже не побачите; 11. щодо засуду, бо князь цього світу засуджений. 12. Багато ще Я маю вам повідати, та не перенесли б ви нині. 12. Тож коли зійде Той Дух істини, Він і наведе вас на всю правду, Він бо не промовлятиме від Себе, лише буде повідати, що вчує, і звістить те, що настане. 13. І прославить Він Мене, бо з Мого візьме і звістить вам. 14. Усе, що Отець має, – Моє. Тим-то й сказав Я вам, що Він з Мого візьме і звістить вам» (Йо 16:7–14).

Коли апостоли проголошували керигму, тобто суть того, що Бог зробив для нас через Страсті та Воскресіння Свого Сина Ісуса Христа, то закликали до покаяння, віри та прийняття хрещення, запевняючи, що після цього кожна особа прийме дар Святого Духа. Такий приклад можна побачити вже в першій проповіді апостола Петра в день Зіслання Святого Духа: «Почувши це, вони розжалобилися серцем і сказали до Петра й до інших апостолів: “Що нам робити, мужі брати?” 38. Петро ж до них: “Покайтесь, − каже, − і нехай кожний із вас охреститься в ім’я Ісуса Христа на відпущення гріхів ваших, і ви приймете дар Святого Духа”» (Ді 2:37–38). Важливо пізнати Христа, поєднати з Ним своє життя через Таїнство Хрещення, і тоді Святий Дух – Дух Отця і Сина – буде благословляти нас численними дарами, які виявлятимуться чудовими плодами в духовному житті.

Oratio (молитва)

«Я кажу Господеві: “Ти – мій Господь, добро моє, немає нічого над Тебе”» (Пс 16:2).

Contemplatio (споглядання)

Як жінка не може бути трошки вагітна, так само не можна бути християнином (-ою) наполовину, трохи, абияк. Щоб Бог – Святий Дух – діяв у нашому житті й ми відчували Його силу, провід та постійну присутність, треба жити під владою Христа, з Христом і у Христі. Якщо Ісус буде єдиним Господом – Паном і Володарем – нашого життя, тоді Його Дух керуватиме, наповнюватиме й преображуватиме наше життя. А все це починається з підкорення нашого життя Ісусові й беззастережного віддання Йому своєї волі.

---

[1] J. D. Barry, D. Mangum, D. R. Brown, M. S. Heiser, M. Custis, E. Ritzema, D. Bomar, Faithlife Study Bible. Bellingham, WA: Lexham Press. Electronic edition 2016. Acts 19:1–10.

[2] The Navarre Bible. The Acts of the Apostles. With a commentary by members of the Faculty of Theology of the University of Navarre. Dublin: Four Courts Press, New York: Scepter Publishers 2005, P. 149.