Трьох святителів: Василія Великого, Григорія Богослова та Йоана Золотоустого. Бути світлом (Мт 5:14-19)

Час прочитання: 5 хвилин

Lectio (читання)

«Ви – світло світу. Не може сховатись місто, що лежить на верху гори. 15. І не запалюють світла та й не ставлять його під посудиною, лише на свічник, і воно світить усім у хаті. 16. Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі. 17. Не думайте, що Я прийшов усунути закон чи пророків: Я прийшов їх не усунути, а доповнити. 18. Істинно бо кажу вам: Доки перейде небо й земля, ні одна йота, ні одна риска з закону не перейде, поки все не здійсниться. 19. Хто, отже, порушить одну з оцих найменших заповідей і навчить інших так робити, той буде найменшим у Небеснім Царстві. А хто виконає їх і навчить, той буде великим у Небеснім Царстві».

Коментар до тексту

Євангеліє дня − частина Нагірної проповіді (Мт 5-7) Ісуса Христа, яка є першою з п’яти повчальних частин у Євангелії від Матея. Якщо не брати до уваги розповіді про Страсті та Воскресіння, Нагірну проповідь у першому Євангелії можна без перебільшення уважати найважливішим текстом. У Матея 5-7 ми відкриваємо для себе Божу свідомість – те, як Бог бачить світ, наші взаємини з Ним та поміж собою. Первинний смисл Ісусового звернення до Ізраїлю полягав у заклику відновити власну ідентичність Божого народу, який був покликаний свідчити перед цілим світом, що означає бути людиною відповідно до Божого задуму. Отож, Нагірна проповідь – це своєрідна конституція Божого Царства, заклик до Ізраїлю сповнити роль світла для народів (Іс 42:6; 49:6). У Євангелії від Йоана Ісус зображає Себе як Світло світу (Йо 8:12; 9:5). Тому Церква сьогодні, будучи просвічена Словом та благодаттю Воскреслого Христа, повинна сповнювати ту ж місію, але уже із значно більшим розумінням Божого задуму, яку мав виконати старозавітний Ізраїль. Саме християни покликані відкрити світові обличчя люблячого Отця, який діяв у Старому Завіті через Закон і пророків, а сьогодні завдяки спасительним Страстям і Воскресінню Свого Сина та благодатній дії Святого Духа хоче перемінити усе живе і назавжди привести до життя у єдності із Собою.

Meditatio (розважання)

«Ви – світло світу. Не може сховатись місто, що лежить на верху гори. І не запалюють світла та й не ставлять його під посудиною, лише на свічник, і воно світить усім у хаті». Ми запрошені до грандіозного проєкту преображення світу, зіпсованого гордістю та непослухом наших прародичів. Бог бажає, щоб ми жили – творили, росли та перемінювали усе навколо. Для цього Він дає нам усі засоби, а насамперед ділиться з нами Своїм життям через Хрещення та Миропомазання, підтримує його Євхаристією та Своїм Словом. Беручи участь у Його житті, ми самі живемо життям, гідним людини. Ісус каже, що таке життя є світлом для інших – допомогою, розрадою, знаком, підтримкою, даром, тобто усім, що розсіює темряву та сутінки існування.

Ми покликані черпати силу, тепло, віру, надію, любов та ясність із вогнища Божої любові і ділитися цими дарами з іншими людьми. Ділитися з усіма тими, яким сили, тепла і всіх вище перелічених речей дуже бракує. Покликання, яке ми, християни, отримуємо від Христа, є не тільки привілеєм, але насамперед відповідальністю. Відповідальністю перед усіма, які у темряві свого існування ще не відкрили світла Божого задуму щодо людини і не досвідчили Його життєдайної любові.

Справжній досвід Бога завжди спонукає до ділення, бо така Його природа. Коли ми перестаємо жити з Богом, ходити у Його світлі, тоді замикаємося у собі, перебуваючи у коконі егоїзму і підживляючи свою гординю та ілюзії. Досвід Бога – це динамічний процес, який природно відкриває нас на інших, і тоді ми живемо справжнім життям, а не вдаємо чи імітуємо життя. Тоді ми просто світимо, спілкуємося, творимо, рухаємося уперед, підбадьорюємо одні одних і разом ще більше віримо, надіємося і любимо. Відтак темрява навколо починає розсіюватися, а світла стає чимраз більше…

Oratio (молитва)

Ісусе, даруй мені мудрість відкриватися на Твоє Світло, щоби бути здатним світити для інших…

Contemplatio (споглядання)

Досвід Бога, який пережили три святителі, пам’ять котрих сьогодні урочисто згадуємо, став великим благословенням як для їх сучасників, так і для Церкви упродовж історії аж до сьогоднішнього дня. Світло Христа, яке осяяло їхнє життя, випромінює блиском вічного сяйва та великою духовною користю для вірних і сьогодні. Їхнє життя − це промовисте свідчення того, що Боже світло непідвладне часові, бо промені цього світла, переломлені у вдячних людських серцях, дають вічний відблиск та грандіозні плоди. Свідчення святителів показує, яким прекрасним може бути життя кожної людини, котра відкривається на Боже Світло і ділиться Ним…