Понеділок третього тижня Великого посту. Послух Божому Слову (Бут 6:9-22)

Час прочитання: 9 хвилин

Lectio (читання)

«Ось родовід Ноя. Ной був чоловік праведний і досконалий між сучасниками; він ходив з Богом. 10. Ной мав трьох синів: Сима, Хама та Яфета. 11. Але земля зіпсувалася супроти Бога і була переповнена насильства. 12. Глянув Бог на землю, а ось вона зіпсована, бо кожне тіло занапастило свою путь на землі. 13. І сказав Бог до Ноя: Я ухвалив покласти кінець кожному тілу, бо земля переповнена насильством через них. Отож Я знищу їх разом із землею. 14. Зроби собі ковчег із соснового дерева. Зробиш його з переділами й просмолиш його зсередини та ззовні смолою. 15. Зробиш його так: триста ліктів завдовжки, п’ятдесят завшир і тридцять заввиш. 16. Дах зробиш у ковчезі й зведеш його на один лікоть вище. Двері в ковчезі зробиш збоку. Збудуєш його поверхами: долішній, середній і верхній. 17. Оце я наведу потоп вод на землю, щоб вигубити під небом всяке тіло, що в ньому віддих життя. Все, що є на землі, загине. 18. Але з тобою Я зроблю союз. Ти ввійдеш у ковчег, ти, твої сини, твоя жінка й жінки твоїх синів з тобою. 19. З усього, що живе, з усякого тіла введеш у ковчег по двоє з кожного роду, щоб зберегти їх живими з тобою. Нехай будуть самець і самиця. 20. З кожного роду птаства, з кожного роду скоту й з кожного роду земних плазунів, по двоє з кожного роду прийдуть до тебе, щоб зберегти їх живими. 21. Ти ж візьми для себе всяких харчів і збережи їх у себе, щоб ти й вони мали що їсти. 22. І Ной зробив усе так, як велів йому Бог; саме так і зробив він».

Коментар до тексту

Перша частина розповіді з Бут 6:9-7:24 містить опис Божого плану навести на землю Потоп, інструкції для Ноя щодо побудови ковчегу та вимогу привести туди тварин і забезпечити їх їжею, а також йдеться про руйнівну дію Потопу. Чотири наступні дні ми присвятимо розважанням над цим фрагментом з книги Буття.

Бог обирає Ноя та його родину, щоб вберегти їх від знищення великим потопом, оскільки той був праведний та досконалий. Єврейське צַדִּיק / tsaddiq, яке ми перекладаємо як «праведний», дослівно означає особу, яка «будує правильні стосунки з Богом і ближніми», «живе відповідно до Божого задуму та порядку». У євр. мові прикметник תָּמִים/ tamim, тобто «досконалий», вказує на щось без дефекту і часто вживається тоді, коли йде мова про бездоганних (непорочних) тварин, яких можна приносити в жертву (Вих 12:5, Лев 1:3, 10, 3:1, 6). Така характеристика Ноя аж ніяк не означає, що той був абсолютно безгрішний, сучасною мовою можна було б сказати, що тут ідеться про добродійну, благочестиву та шановану особу (пор. Бут 17:1; Втор 18:13, Пс 15:2). Вислів «ходив з Богом» у Старому Завіті описує особисті взаємини людини з Господом до того, як ця особа покликана до якогось більшого служіння.

Троє із синів Ноя стануть праотцями усього людства. Сим (євр. שֵׁם / Shem – «ім’я, іменний, прославлений») – первісток Ноя, представлений як предок семітської групи народів, однією лінією з яких буде рід Авраама, Ісаака та Якова (Бут 9:26; 11:10-25). Хам (євр. חָם / Ham – «спека, гарячий, чорний, темний»; це ім’я також може походити від єгипетського слова khemet – дослівно «чорна земля», яка з’являлася після розлиття Нілу) у родоводі Бут 10 представлений як предок людей, які заселили гарячі землі південного Середземномор’я та африканські регіони. Ім’я Хам часто вживається паралельно із згадкою про Єгипет (Пс 78:51; 105:23, 27, 106:22). Яфет (євр.יֶפֶת  / Jеphet – «розширення, збільшення») − генеалогії з Бут 10 розміщують його нащадків у Греції і північному Середземномор’ї.

Біблійна розповідь про Потоп (Бут 6:11-22) має багато паралелей у словесності народів стародавнього Близького Сходу, проте їхні версії, зокрема вавилонські розповіді на кшталт Епосу про Гільгамеш, містять як численні подібності з Біблійною історією, так і дуже виразні відмінності[1].

Бог ділиться з Ноєм Своїм наміром очистити землю від гріха (Бут 6:13), згодом Він так само буде розмовляти з Авраамом про Свої плани зруйнувати Содом і Гомору (Бут 18:17-21). Ной повинен збудувати великий ковчег 137 метрів завдовжки, 23 метри завширшки та майже 14 метрів заввишки. Це місце прихистку у книзі Буття названо єврейською תֵּבָה / tevah – «укриття, ящик, скриня, ковчег». Це слово ще єдиний раз зʼявиться у Біблії, у книзі Виходу 2, коли йтиметься про маленький кошичок, у якому був порятований Мойсей. Перед тим, як почнеться Потоп, Бог обіцяє укласти з Ноєм Союз (Бут 6:18): тут знову благодать випереджує суд[2].

Meditatio (розважання)

«І Ной зробив усе так, як велів йому Бог; саме так і зробив він». Ной не був молодим і запальним чоловіком (Бут 7:11), щоб пускатися в різні авантюри. На той час він уже дуже довго жив на землі і, напевно, бачив багато. Бувши чоловіком праведним, Ной достойно поводився у щоденному житті. Крім того, як старійшина роду, він знав, що на приклад його життя дивиться уся його родина – не тільки його сини, але й невістки. І тут Бог вимагає від Ноя зробити щось неймовірне – посеред суші збудувати велику споруду, яка нагадує корабель. Розмір цього дивного плаваючого будинку був настільки великий, що крім родини Ноя мав би вмістити ще дуже багато тварин.

Ми ніде не читаємо, що Ной злякався такого Божого веління або сперечався з Господом, як це пізніше робив Мойсей, який згодом також навчився підкорятися Богові (Вих 3). Автор книги Буття лаконічно пише, що Ной зробив усе так, як велів йому Бог: не частково, не в міру свого бажання чи сил, не відповідно до свого бачення, але саме так, як цього хотів Бог. Напевно це вимагало великої довіри і завзятості. Воля Бога важила для Ноя набагато більше, ніж погляди його земляків, серед яких він прожив усе своє життя. Ніхто не поділяв його думок. Ніхто не зголосився йому допомогти. Врешті, Біблія мовчить про реакцію його сучасників, що може означати різне, найімовірніше − цілковиту байдужість. Автор Послання до Євреїв пише: «Вірою Ной, навчений об’явленням небесним про те, чого не бачено ще, збудував богобоязно ковчег, щоб спасти дім свій; нею він осудив світ і став спадкоємцем праведності, яка з віри» (Євр 11:7).

Послух Божому Слову – це риса Ноя, яка постійно повторюється в описі його життя (Бут 6:22; 7:5, 9, 16). Його послух Божим наказам абсолютний і беззастережний, тобто такий, що включає «усе» (Бут 6:22). Бут 6:22 починається і закінчується словами «зробив» (євр. וַיַּ֖עַש/ wayyaas …  כֵּ֥ן עָשָֽׂה / kenasa), підкреслюючи участь Ноя. Він зробив «так» (євр. כֵּן / ken ), і цей прислівник асоціюється з виявленням послуху усього творіння перед творчим Божим Словом (євр.  וַֽיְהִי־כֵֽן / wayhiken – дослівно «і так сталося») у розповіді про сотворення світу (Бут 1:7, 9, 11, 15, 24). Через падіння прародичів і патріархів Бог не передумав благословити людський рід, однак непослух мав свої гіркі плоди − важку працю, смуток, смерть. Пізніше Ізраїль, а згодом Церква могли дивитися на приклад Ноя як на певну модель поведінки, яку потрібно наслідувати, щоб осягнути Боже благословення. Будівництво ковчегу на сухій землі − це приклад довіри до того, чого не можна побачити чи довести (Євр 10:38; 11:1-2)[3].

Oratio (молитва)

«Радіє праведний у Господі, до Нього прибігає; всі праві серцем веселяться» (Пс 64:11).

Contemplatio (споглядання)

Приклад Ноя, зрештою, як і багатьох святих, запрошує нас до сповнення завдань, які не мають прецедентів та досвіду, іноді їх навіть нема з чим порівняти[4]. Це і є покликанням справжніх учнів Ісуса. У Кані Галилейській перше чудо стало можливим тоді, коли слуги зробили доволі незвичну акцію – посеред весілля почали наповнювати водою посудини, які вживалися для юдейських очищень. Йоан пише: «Але Мати Його мовила до слуг: Що лиш скаже вам, – робіть”» (Йо 2:5). Євангеліє − це той виклик, на який нам потрібно відповісти своїм «так!» і зробити його дієвим у нашому щоденному житті.


[1]J. D. Barry, D. Mangum, D. R. Brown, M. S. Heiser, M. Custis, E. Ritzema, D. Bomar, Faithlife Study Bible. Bellingham, WA: Lexham Press. Logos 8 electronic edition 2016 (Gen 6:9-22); S. Smith, J. Cornwall. The exhaustive dictionary of Bible names. North Brunswick, NJ: Bridge-Logos 1998. Р. 218, 121, 93.

[2]G. M. Burge. The Baker Illustrated Bible Commentary (Text Only Edition). Baker Publishing Group. Kindle Edition 2012. Kindle Locations 689-694.

[3]K. A. Mathews. Genesis 1-11:26. (The New American Commentary 1A), Logos Library System electroniced. Nashville: Broadman & Holman Publishers 2001, S. 369.

[4]Там само. – S. 369.

4 коментарі до “Понеділок третього тижня Великого посту. Послух Божому Слову (Бут 6:9-22)”

  1. Надія Конончук

    Чудове розважання ! Щиро дякую! Як нам бракує тої беззаперечної довіри Богу!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *