Навечір’я Різдва Христового (Лк 2:1–20)

Час прочитання: 6 хвилин

Lectio (читання)

«Тими днями вийшов наказ від кесаря Августа переписати всю землю. 2. Перепис цей, перший, відбувся, коли Сирією правив Кириній. 3. І йшли всі записатися, кожний у своє місто. 4. Пішов також і Йосиф із Галилеї, з міста Назарета, у Юдею, у місто Давида, що зветься Вифлеєм, бо він походив із дому й роду Давида, 5. щоб записатися з Марією, зарученою своєю, що була вагітна. 6. І от коли вони були там, настав Їй час родити, 7. і Вона породила Свого Сина первородного, сповила Його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді. 8. Були ж у тій стороні пастухи, що перебували в чистім полі та вночі стояли на сторожі коло своїх отар. 9. Аж ось ангел Господній їм з’явився і слава Господня їх осіяла й великий страх огорнув їх. 10. Ангел же сказав їм: “Не бійтеся, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу: 11. Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, Він же − Христос Господь. 12. І ось вам знак: Ви знайдете Дитя сповите, що лежатиме в яслах”. 13. І вмить пристала до ангела велика сила небесного війська, що хвалила Бога і промовляла: 14. “Слава на висотах Богові й на землі мир людям Його вподобання”. 15. І коли ангели знялись від них на небо, пастухи один до одного заговорили: “Ходім лишень до Вифлеєма та подивімся на ту подію, що Господь об’явив нам”. 16. І пішли вони притьмом і знайшли Марію, Йосифа й Дитятко, що лежало в яслах. 17. Побачивши Його, вони розповіли, що їм було сказано про це Хлоп’ятко, 18. і всі, хто чув їх, дивувались тому, що пастухи їм оповідали. 19. Марія ж пильно зберігала все це, роздумуючи у Своїм серці. 20. А пастухи повернулися, прославляючи і хвалячи Бога за все, що чули й бачили, так, як їм було сказано».

Коментар до тексту

Євангеліє свята розповідає про те, що у Вифлеємі народився Ісус − Спаситель світу. Лука засвідчує, що ця подія відбуласяв конкретному історичному часі, коли Кириній був емісаром кесаря (правив у Сирії з 6 по 9 рік нашої християнської ери). Та тут потрібно уточнити одну деталь. Перепис, про який згадує Лука і про який ми знаємо з інших джерел (напр., Дії 5:37), мав місце у 6 р. християнської ери, тимчасом як Ісус народився приблизно 6−4 рр. до часу, який прийнято вважати християнською ерою (у 600 р. монах Діонісій Малий, визначаючи дату народження Ісуса, помилився на декілька років, звідси це зміщення на декілька років назад). Видається, що інший емісар імператора, Варус, почав перепис у час правління Ірода Великого, але повного ефекту ця подія сягнула вже в часи правління Киринія. Дехто навіть вважає, що Кириній ще до прийняття влади в регіоні міг відповідати за перепис. Крім того, грецьке слово πρώτη (prote) може бути перекладене «перед» тим, як Сирією правив Кириній[1].

Meditatio (розважання)

«Ангел же сказав їм: “Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу: 11. Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, Він же − Христос Господь. 12. І ось вам знак: Ви знайдете Дитя сповите, що лежатиме в яслах».

Добра Новина найперше звіщається тим, які не вважали себе гідними Божої уваги, – пастухам. Релігійні провідники народу погорджували пастухами, бо вони, зважаючи на свій рід діяльності, не могли вчащати до синагоги, вивчати Закон, а також виконувати усі заповіді. Ці прості люди мусіли тяжко працювати, тому не мали часу показувати свою побожність…

Ангел закликає: «Не бійтеся!». Отже, страх Адама вкотре спростований і показаний як безпідставний. Бог приходить тільки для нашого блага – Його не треба боятися, Його треба зустрічати, Ним треба радіти, бо Він – наш «Спаситель, Він же − Христос Господь». Лука хоче сказати, що цей єврейський Месія, на якого вони так багато років чекали, − Спаситель усіх людей. Він − Божий Помазаник і (о чудо!) Сам Господь!

Сучасники Ісуса сподіввалися, що Господь пошле Свого Месію, Який прожене усіх ворогів Ізраїлю, покарає відступників з-поміж власного народу, а тоді зацарює на святій горі Сіон у Єрусалимі, і народи потечуть до Святого Міста віддати славу єдиному Богові. Підтвердженням того, що Месія не є ще одним самозванцем, мало слугувати воскресіння усіх померлих ізраїльтян. Отож у розумінні сучасників Ісуса Месія і Господь мали би бути двома різними особами – людиною і Богом. Євангелист Лука засвідчує грандіозну річ – Месія і Господь приходить в одній особі Ісуса Христа, і то не тільки до Ізраїлю, але й до язичників – до всіх людей на землі; приходить як маленька немічна та невинна дитина, щоб виявити Свою ніжність та засвідчити Свою любов до кожної людини; приходить, щоб «шукати і спасти те, що загинуло» (Лк 19:10).

Oratio (молитва)

Ісусе, даруй мені ласку, щоб радість Твого Воплочення зумовлювала динаміку мого духовного життя…

Contemplatio (споглядання)

«Він дав нам пізнати тайну Своєї волі, той задум доброзичливий і ухвалений у Ньому (Христі), 10. щоб, коли настане повнота часів, здійснити його – об’єднати все у Христі: небесне й земне. 11. У ньому ми стали також спадкоємцями, призначені наперед рішенням Того, Хто все чинить за радою Своєї волі, 12. щоб ми були на хвалу Його величі, ми, що вже раніш були свою надію поклали на Христа. 13. У Ньому й ви, почувши Слово Правди, благовість вашого спасіння, у яке ви повірили, були запечатані обіцяним Святим Духом, 14. що є завдатком нашої спадщини для повного визволення викуплених, на хвалу Його величі» (Еф 1:9–14).


[1] M. J. Wilkins, C. A. Evans, D. L. Bock, A. J. Köstenberger.The Holman аpologetics сommentary on the Bible: The Gospelsand Аcts / J. R. Howard (gen. ed.). – B&H Publishing Group, 2013. –Kindleed. Kindle Locations 9343 of 21234.

2 коментарі до “Навечір’я Різдва Христового (Лк 2:1–20)”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *