Перша неділя Великого посту. Покликання учнів (Йо 1:43-51)

Час прочитання: 7 хвилин

Lectio (читання)

«Другого дня вирішив піти в Галилею; і знайшовши Филипа, мовив до нього: Іди за Мною. 44. А був Филип з Витсаїди, з міста Андрієвого та Петрового. 45. Зустрів Филип Натанаїла і сказав до нього: Ми знайшли Того, про Кого Мойсей у законі писав і пророки, – Ісуса, Йосифового сина, з Назарету”. 46. Натанаїл же йому на те: А що доброго може бути з Назарету? Мовив до нього Филип: Прийди та подивися”. 47. Побачивши Ісус, що Натанаїл надходив до Нього, сказав про нього: Ось справжній ізраїльтянин, що нема в ньому лукавства”. 48. Натанаїл же Йому: “Звідкіль знаєш мене?” Сказав Ісус, промовивши до нього: “Перше, ніж Филип закликав тебе, бачив Я тебе, як був єси під смоковницею”. 49. Відповів же Йому Натанаїл: Учителю, Ти – Син Божий, Ти – цар Ізраїлів”. 50. Ісус відказав, мовивши до нього: Тому, що Я повідав тобі: Бачив Я тебе під смоковницею, – то й віриш! Бачитимеш більше, ніж те”. 51. І сказав до нього: Істинно, істинно кажу вам: Побачите небеса відкриті, й ангелів Божих, як восходять та сходять на Сина Чоловічого».

Коментар до тексту

Уривок Євангелія цієї неділі, в якому розповідається про покликання Филипа та Натанаїла (Йо 1:43-51), продовжує тему покликання учнів (1:35-42) та об’явлення особи Ісуса. У цьому тексті (як, зрештою, у кожному тексті Йоана) присутні теми, які показують, як Ісус являє Божу присутність посеред Ізраїлю та сповнює численні старозавітні прообрази. Якщо у трьох перших Євангеліях бачимо поступове відкриття таїнства особи Ісуса, то тут Йоан уже в першій главі вживає багатство христологічних титулів. Чому є стільки титулів Ісуса? Кожен учень бачить щось відмінне в Ісусі та свідчить по-своєму. Кожен з учнів прийшов до Ісуса з різними сподіваннями та потребами: один потребував Учителя, інший – Месії, ще інший –сповнення Писання, і всі ці сподівання зійшлися в одній особі. Проте сам Ісус запевняє, що жодне з означень Його особи, яке давали учні, повністю не відповідає на запитання: «Хто є Ісус»? Свідчення учнів є тільки початком, вони побачать більші речі.

Meditatio (розважання)

«Іди за Мною». У цьому розважанні зосереджу свою увагу на двох взаємопов’язаних та досить містких темах: перша – як Ісус кличе учнів?; друга – для чого Він це робить? Отож, як Ісус кличе учнів? З тексту Євангелія видно, що Він робить це або відразу сам, і то дуже безпосередньо, як у випадку Филипа, або приготовляє зустріч з якоюсь особою через іншу людину – до Натанаїла спочатку прийшов Филип і розповів про Ісуса, а вже потім Ісус сам відкрився йому. Найважливішим, однак, залишається факт, що стати учнем, бути християнином, безпосередньо не зустрівшись з Ісусом, неможливо. Очевидно, що тут важливо мати відкритим серце та вміти (хотіти) розпізнавати Божі кроки, Його мову та способи присутності. Як гарно зауважує Н. Т. Райт: «Натанаїл, родом з Кани (про це Йоан згадує в 21:2), не вірить, що із сусіднього села Назарета (Назарет розташований трохи вище в горах) може з’явитися щось добре. Але вистачає одного, досить загадкового слова з уст Ісуса, і Натанаїл підкорений, він відразу надає Ісусові найвищий титул Сина Божого, здивувавши своєю готовністю не тільки нас, читачів, але й самого Ісуса»[1].

Для чого Ісус кличе учнів? У 1:14 Євангелист Йоан торжественно проголошує, що в Ісусі Бог став плоттю посеред нас (дослівно: поставив свій намет). Він прийшов, щоб ми мали повноту життя (пор. Йо 10:10), і тому кожен з нас (у Євангелії Ісус звертається не тільки до Натанаїла, але каже у множині «побачите») стане свідком надзвичайних Божих таємниць, які колись у сні бачив Яків (Бут 28:10-22): відкрите небо та численні свідчення Божої присутності в Ісусі серед людей. Учні стануть свідками Життя, Страстей та Воскресіння Сина Чоловічого, щоб згодом сповнити місію, яку Він їм поручить: «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: хрестячи їх в ім’я Отця і Сина, і Святого Духа; 20. навчаючи їх берегти все, що Я вам заповідав. Отож Я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мт 28:19-20). Зрештою, (у часі Парусії Христа) це означатиме, що буде «шлюб неба і землі», обновиться усе творіння і настане новий світ (Біблія називає його «майбутнім віком»). В Одкровенні Євангелист Йоан так говорить про це: «Почув я від престола голос великий, що говорив: “От, житло Бога з людьми, і Він житиме з ними, вони ж народом Його будуть, і сам Бог буде з ними, 4. і витре кожну сльозу з очей їхніх; і смерти не буде більше, ні скорботи, ні плачу, ні болю не буде більше, бо все попереднє минуло”. 5. І сказав Той, Хто сидить на престолі: “От, нове творю все”… І переніс мене в дусі на гору велику, на високу, і показав мені місто святе Єрусалим, що сходив з неба від Бога, 11. опромінений славою Божою. Сіяння його схоже на камінь найкоштовніший, як на камінь яспис криштальноясний… 22. А храму не бачив я у ньому, бо Господь, Бог Вседержитель, є храм його, і Агнець. 23. Місто не має потреби ні в сонці, ні в місяці, щоб вони світили йому: бо слава Божа освітила його, і світильник його Агнець. 24. Ходитимуть народи у світлі Його, і царі землі принесуть славу і честь свою до Нього. 25. Брами його не замикатимуться вдень, ночі ж там не буде. 26. І принесуть славу і честь народів до нього» (Одкр 21:3-5,10-11, 22-26).

Oratio (молитва)

Ісусе, дякую Тобі за покликання…

Contemplatio (споглядання)

Час Великого посту – це особлива нагода, щоб подякувати Богові за його покликання до життя, любові та служіння, за дар Спасіння та Нового Життя, а також за всіх, через кого Він (осмислено чи не осмислено нами) присутній у нашому житті…


[1] T. Wright. John for Everyone. Part 1: Chapters 1-10. London SPCK 2014, P. 18-19.

1 коментар до “Перша неділя Великого посту. Покликання учнів (Йо 1:43-51)”

  1. Дякую за так благородну справу , яку чините для нас читаючих.Хай Бог благословить.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *