П’ятий тиждень Великого посту. Вівторок. Одне з правил бізнесу (Прип 15:7–19)

Час прочитання: 6 хвилин

Lectio (читання)

«Мудрих уста поширюють науку, | не так-бо серце безумних. 8. Жертва злих – гидота Господеві, | молитва ж праведних Йому угодна. 9. Огидна Господеві дорога злого, | того ж, що по правді ходить, Він любить. 10. Сувора кара тим, хто зо стежки збочує, | хто ненавидить напоумлення, той загине. 11. Шеол і Аваддон перед Господом (відкриті), | тим більше – серця синів людських. 12. Глузовник не любить тих, що його картають, | до мудрих він не піде. 13. Веселе серце звеселяє обличчя, | а як журба на серці, то й душа ниє. 14. Розумне серце шукає знання, | уста ж безумних живляться дурнотою. 15. Усі дні погані в сумного, | веселе ж серце завжди бенкетує. 16. Ліпше трохи в Господньому страсі, | аніж великі скарби у тривозі. 17. Ліпше миска капусти, та з любов’ю, | ніж віл годований, та з ненавистю. 18. Гаряча людина здіймає сварку, | а лагідна втихомирює незгоду. 19. Лінивого дорога немов устелена терням, | а стежка праведних гладенька».

Коментар до тексту[1]

У Прип 10:1–22:16 вміщена велика збірка приповідок Соломона, у яких відомий мудрець Ізраїлю розмірковує над практичними аспектами щоденного життя людини. Значна частина цього матеріалу побудована за принципом антитетичного паралелізму (10:1–15:33), тобто другий рядок твердження завжди контрастує з першим. Теми, представлені у Прип 1–9, у цій частині книги розглядаються під іншим кутом зору й формуються у певні антитетичні словесні пари. Цей уривок містить декілька як окремих, так і тематично згрупованих рефлексій. На самому початку автор заохочує людей бути обережними в тому, що та кому вони говорять (в. 7). На його думку, жертва нечестивих не має жодної вартості, а молитва праведного, яка є частиною його чеснотливого життя, приємна Богові (вв. 8–9). Далі Соломон торкається тем суду та прийняття картання – відступники та вперті постануть перед судом, хоча й не всі будуть з ним згідні (вв. 10–12). Вірші 13–15 зосереджені на темі серця людини: веселе серце вказує на позитивне ставлення до життя, що можливе тоді, коли людина є внутрішньо здоровою, хоча обставини внутрішнього чи зовнішнього характеру можуть позбавляти людину спокою. Ключем до радісного серця є знання (в. 14). У наступних віршах (16–17) автор допомагає встановити належну ціннісну систему, яка допоможе збудувати лагідне та бадьоре серце, про яке йшлося у вв. 13–15. Наприкінці Соломон наголошує на важливості лагідності у стосунках з людьми (в. 18) та праведності життєвого шляху (в. 19).

Meditatio (розважання)

«Ліпше трохи в Господньому страсі, | аніж великі скарби у тривозі». Ця приповідка побудована за принципом такого паралелізму рядків, який технічно називають «краще, ніж паралелізм» (англ. better-than parallelism), мета якого − наголосити, що одне заняття краще за інше. Кожна з приповідок такого типу стверджує відносну вартість однієї речі щодо іншої й запрошує читача до вибору. Найпоширенішими темами цих приповідок є багатство і бідність, як у вв. 16–17 (пор. також 16:8, 16; 17:1), або ж смирення та гордість (12:9; 16:19; 25:7). Вимагаючи від людини зважити цінність різних варіантів, прислів’я типу «краще, ніж» ілюструють мудрість у дії[2].

Соломон закликає до поміркованості та розважності у здобутті статків та багатства. У всіх наших справах та веденні бізнесу зокрема дуже важливо не виходити за межі моралі – «перебувати в Господньому острасі». На практиці це може містити багато важливих складників, а загалом − дотримуватися християнських принципів та етики у стосунках з партнерами. Знаючи, що ми не тільки нікого не образили, але й дбали про обопільне добро, завжди можемо жити з чистим сумлінням, перебуваючи в мирі. Захланність, нечесність, жадібність та намагання «іти по трупах» ніколи не принесе доброго плоду, бо навіть великий прибуток не позбавить серце тривоги через нечисте сумління.

Наша діяльність має приносити задоволення нам і ближнім. Кожна праця мала би стати способом помноження та розвитку нашого таланту, сприяти розвиткові нашої особи, а не вбивати в людині людину. Ось тому мудрець навчає: «Ліпше трохи з правдою, | ніж з кривдою прибутки великі» (16:8); «Ліпше шматок хліба та мир до нього, | ніж хата, повна жертвенного м’яса, та незгода» (17:1). Зрештою, найбільшим багатством Соломон вважає знання та розум, адже без них можна втратити найбільші скарби: «Ліпше, ніж золото, придбати мудрість, | краще набути розум, аніж срібло» (16:16).

Oratio (молитва)

«Ліпший малий достаток, що в праведника, ніж велике багатство в беззаконних, 17. бо рамена беззаконних поламані будуть, праведників Господь підтримає» (Пс 37:16–17).

Contemplatio (споглядання)

У Євангелії Ісус установив золоте правило, про яке ми довідуємося зі своєрідної «Конституції Божого Царства» – Нагірної проповіді: «Усе, отже, що бажали б ви, щоб люди вам чинили, те ви чиніть їм, – це ж бо Закон і Пророки» (Мт 7:12). Дотримуючись цієї заповіді, будемо любити ближніх, як самих себе (Мт 22:37–40), і так матимемо внутрішній мир…


[1] Деякі думки в коментарі основані на: The HarperCollins Study Bible: New Revised Standard Version, with the Apocrypha / Deuteronomical books. W. A. Meeks (Gen. Ed.), HarperCollins Publishers with The Society of Biblical Literature 1993, P. 955; The ESV Study Bible. Crossway Bibles 2008. Bible Works 10 electronic edition. (Prov 15:7–19).

[2] J. D. Barry, D. Mangum, D. R. Brown, M. S. Heiser, M. Custis, E. Ritzema, D. Bomar, Faithlife Study Bible. Bellingham, WA: Lexham Press. Electronic edition 2016. Prov 15:16.

4 коментарі до “П’ятий тиждень Великого посту. Вівторок. Одне з правил бізнесу (Прип 15:7–19)”

  1. Дякую за вчасне добре слово! Ви вчите, що і нам також треба поділитися ним з тим хто поряд. Любов породжує любов.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.