П’ятий тиждень Великого посту. П’ятниця. Рак хабарництва та корупції (Прип 17:17–18:5)

Час прочитання: 6 хвилин

Lectio (читання)

«Друг любить протягом усього часу, | він братом буде, коли спаде нещастя. 18. Не має глузду той, хто зобов’язується | і дає запоруку перед ближнім. 19. Хто любить рани, той любить сварку, | а хто нахабний, той занепаду шукає. 20. Підступне серце добра не знаходить, | язик лукавий у біду потрапляє. 21. Хто народжує дурня – собі на журбу народжує, | тим-то батько дурного радощів не знає. 22. Веселе серце – ліки добрі, | а дух прибитий висушує й кості. 23. Гостинці з пазухи бере безбожний, | щоб скривити стежки правосуддя. 24. Мудрість у розумного перед очима, | дурного ж очі на край землі несуться. 25. Безумний син своєму батькові досада | і гіркота тій, що його вродила. 26. Карати справедливого недобре, | як і бити благородного за правоту. 27. Хто в словах здержливий, той має знання, | і розумний той, у кого кров холодна. 28. І дурень, як мовчить, здається мудрим | і розважливим, як стулить губи. 18:1. Хто відокремлюється, той шукає власного бажання | і кепкує з усякої розумної поради. 2. Дурний у розумі не кохається, | він лише свій дотеп виявляє. 3. Із злом приходить і погорда, | а з ганьбою й сором. 4. Глибокі води – слова уст людини, | струмок розливний, мудрости джерельце. 5. Воно недобре вважати на особу злого, | щоб праведника на суді скривдити».

Коментар до тексту

Цей уривок − частина великої збірки приповідок Соломона (10:1–22:16), присвяченої рефлексіям над практичними аспектами щоденного життя людини. Деякі приповідки та афоризми, на перший погляд, цілком відокремлені, в інших можна зауважити певну об’єднувальну лінію. Разом усі приповідки вказують, наскільки та чи та поведінка людини узгоджується з Божим порядком, а отже, і зі здоровим глуздом та нормами відповідального людського життя. У в. 17 автор наголошує на цінності справжньої дружби, але відразу ж перестерігає від того, щоб поручатися за інших у фінансових справах (в. 18; пор. Прип 6:1). Далі він чітко стверджує, що сварки полюбляють тільки жорстокі люди (в. 19). Вірші 20–26 містять приповідки, які здебільшого описують речі, що спричинюють смуток. Більший розділ (17:27–18:4) обрамлюють два прислів’я про обережне та стримане вживання слів (17:27; 18:4)[1]. Поміж цими прислів’ями містяться поради, які увиразнюють тему мови та застерігають від невторопних рішень.

Meditatio (розважання)

«Гостинці з пазухи бере безбожний, | щоб скривити стежки правосуддя». Говорячи сучасною мовою, тут ідеться про людей, які беруть хабарі і цим поширюють корупцію, тобто руйнують інституції, спотворюють правду, чинять велику кривду людям, зрештою, підривають Божий порядок речей. Ця приповідка вказує на те, що хабарництво та корупція мають прихований характер, а їхня мета завжди негативна – щось викривити, зманіпулювати, підтасувати.

Мудрець називає хабарників та корупціонерів безбожними – людьми, які не живуть у Божому острасі, не визнають Божих законів, а своє «я» та власну жадобу й захланність роблять центром усього свого існування. Не дивно, що руйнівні явища корупції та хабарництва процвітають там, де панують безбожні та людиноненависницькі режими, або ж там, де віра в Бога є тільки театром – вигідною ширмою для людей із зіпсованим сумлінням та відсутністю цінностей.

Корупція та хабарництво є перверзією життя. Її можна окреслити як серйозну хворобу, яка вбиває усе, що тягнеться до життя, і в кінцевому підсумку завжди є кроком назад, регресією з віддихом смерті. Це може звучати надто суворо, але насправді всяка корупція є великим злом, а в окремих ділянках прямо пов’язана з питаннями життя і смерті. Коли Господь вивів Ізраїль із єгипетського рабства й почав формувати з нього Божий народ, а для цього дав Йому Свої закони, то сказав: «Дарунків не братимеш; дарунок бо засліплює видючих і викривляє справи справедливих» (Вих 23:8). Пізніше пророки Ізраїлю часто порушували цю тему: «Князі твої – бунтарі й спільники злодіїв; усі на гостинці ласі, за дарунками так і женуться. Сироту вони не обороняють, а справа вдовиці до них не доходить» (Іс 1:23); «До зла їхні руки спритні; князь вимагає, суддя чинить розправу за хабар, вельможа виявляє свої забаганки, правдою крутить» (Міх 7:3); «Бо я знаю, яка їх безліч – тих переступів ваших, і які великі гріхи ваші; ви, що утискаєте праведника, що берете викуп і відпихаєте убогого при брамі!» (Ам 5:12).

Oratio (молитва)

«Він любить справедливість і право, ласки Господньої земля повна» (Пс 33:5).

Contemplatio (споглядання)

Діти одного з найбільших пророків та суддів Ізраїлю Самуїла не могли після нього служити народові як його провідники, бо не були справедливими і брали хабарі: «Та не ходили його сини його слідами: їх тягло до наживи, вони брали дарунки й кривили правдою» (1 Сам 8:3). Корумповані та ласі на хабарі особи ніколи не думають про добро інших, тому для суспільства вони дуже небезпечні. Нація чи суспільство, де панує нульова толерантність до корупції, має добрий фундамент для розвитку та майбутнього.


[1] The ESV Study Bible. Crossway Bibles 2008. Bible Works 10 electronic edition. (Prov 17:20–18:4).

5 коментарів до “П’ятий тиждень Великого посту. П’ятниця. Рак хабарництва та корупції (Прип 17:17–18:5)”

  1. Слава Ісусу Христу, нарешті читаю актуальні речі. Вдало, дуже нагально для українців.

  2. Слава Ісусу Христу!!!
    Гарно дякую отче Юрію за добрий коментар про важливу тему сьогодення!!!
    З сьогоднішнього уривку книги Приповідок видно, що проблема корупції та хабарництва була і в стародавні часи, напевне, не тільки в Ізраїльському середовищі, але і в інших народів тогочасного світу.
    І сьогодні, сучасне українське суспільство, напевне, найбільше страждає від цього зла.
    Тільки з Божою допомогою зможемо боротися і подолати цю руйнівну загрозу, яка стала злою системою в нашій державі!!!
    Молімося до Бога в цьому наміренні!!!
    “Бо якщо Господь не пильнує міста, то даремно сторожа чуває!!!” ( ПС.127, 2.)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.