П’ятниця 30-тижня після П’ятидесятниці. Суть місії Ісуса (Мр 9:33–41)

Час прочитання: 5 хвилин

Lectio (читання)

«І прийшли вони у Капернаум, і як був Він у домі, спитав їх: «Про що ви сперечалися дорогою?» 34. Вони ж мовчали, бо сперечалися були дорогою, хто більший. 35. Тоді Він, сівши, прикликав дванадцятьох та й каже до них: «Коли хто хоче бути першим, нехай буде з усіх останнім і усім слугою». 36. Потім узяв дитину, поставив її серед них і, обнявши її, каже до них: 37. «Хто прийме одне з таких дитят в Моє ім’я, Мене приймає; а хто Мене приймає, не мене приймає, а Того, хто послав Мене.» 38. Йоан же сказав до Нього: «Учителю, ми бачили одного, що Твоїм ім’ям бісів виганяє, але не ходить з нами, то ми й заборонили йому, не ходить бо з нами.» 39. Ісус же мовив: «Не бороніть йому. Немає бо такого, хто робив би чуда Моїм ім’ям і міг би незабаром Мене лихословити. 40. Бо хто не проти нас, той за нас. 41. Хто напоїть вас кухлем води тому, що ви Христові, істинно кажу вам, той не втратить своєї нагороди».

Коментар до тексту

У Євангелії від Марка Ісус тричі провіщає Свої Страсті (8:31; 9:31–32; 10:32–34), але учні не розуміють Його слів (8:32–33; 9:33–34; 10:35–41), і тому Він вдається до т. зв корегуючого навчання, щоб пояснити їм природу Своєї місії (8:34–9:1; 9:35–37; 10:42–45). Відтак, перша частина читання Євангелія дня якраз і представляє друге з черги не розуміння учнів та корегуюче навчання Ісуса (9:33–37).

У другій частині Євангелія дня (9:38–41) апостоли повідомляють Ісуса про особу, яка Його іменем виганяла бісів і про те, що вони заборонили йому це робити, бо він не належав до числа учнів. На що Ісус реагує цілком інакше ніж сподівалися апостоли. Подібну виважену та вирозумілу позицію зустрічаємо і у св. Павла у посланні до Филип’ян: «Деякі, щоправда, проповідують Христа із заздрощів та суперництва, а деякі з доброї волі. 16. Ці з любови, знаючи, що я тут поставлений на оборону Євангелії; 17. а інші, з заздрощів, звіщають Христа нещиро, гадаючи додати тягару моїм кайданам. 18. Та що ж? В усякому разі, чи то сповидно, чи по правді, Христос проповідується, і я тому радий і буду радіти» (1:15–18).  

Meditatio (розважання)

«Коли хто хоче бути першим, нехай буде з усіх останнім і усім слугою». В 10-й главі Євангелія від Марка читаємо, що Яків та Йоан попросили Ісуса, щоб сидіти праворуч та ліворуч від Нього у Його славі (в. 37). Після короткої розмови з цими двома синами Заведея, Ісус прикликав 10-х інших учнів і сказав їм: «Ви знаєте, що ті, яких вважають князями народів, верховодять ними, а їхні вельможі утискають їх. 43. Не так воно хай буде між вами, але хто з-між вас хоче стати великим, хай буде вам слугою, 44. і хто з-між вас хоче бути першим, хай буде рабом усіх. 45. Бо й Син Чоловічий прийшов не на те, щоб йому служити, лише щоб служити й віддати своє життя як викуп за багатьох» (10:42–45). Останній (45-й) вірш вважається квінтесенцією цілого Євангелія від Марка, оскільки дуже чітко пояснює суть місії Ісуса у другому Євангелії – Він Син Божий і Син Чоловічий у одній особі, який прийшов служити аж до самопожертви власного життя.

Ці слова дуже багато говорять про Бога у якого ми віримо, суть Історії Спасіння, а також значення навчання та діяння Ісуса у Євангеліях. Страсті та Воскресіння Ісуса є сповненням та унаочненням цих Його слів.

Ці слова можна прийняти з дитячим довір’ям, і тим самим почати наслідувати Ісуса, а можна відкинути і реалізувати якісь свої проекти, які нібито мали б привести до щастя, й у результаті ходити по колу своїх ілюзій – і так ніколи і не стати щасливим (-ою). Вибір за нами. Але його потрібно зробити. Врешті, усе залежить від того, що ми думаємо про Ісуса – який Його «рейтинг» у наших очах і чи ми вважаємо, що Його слово вартує нашої довіри…

Oratio (молитва)

Ісусе, дякую Тобі за слова та приклад, які є дороговказом до справжнього життя…

Contemplatio (споглядання)

«Є два шляхи: один – життя, інший – смерті, і між ними – велика різниця» (Дідахе. Вчення Дванадцятьох Апостолів 1:1).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *