Обрізання Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. Уся повнота Божества в Ісусі (Кол 2:6–12)

Час прочитання: 5 хвилин

Lectio (читання)

«Як, отже, ви прийняли Господа Ісуса Христа, так у Ньому перебувайте; 7. вкорінені в Ньому, збудовані на Ньому і зміцнені в тій вірі, якої ви навчились, поступаючи в ній наперед з подякою. 8. Вважайте, щоб ніхто вас не збаламутив філософією та пустим обманством, за людським переданням та за первнями світу, а не за Христом. 9. У Ньому бо враз із людською природою живе вся повнота Божества, 10. і ви причасні в тій Його повноті. Він бо Голова всякого начала і власти. 11. У Ньому ви були й обрізані обрізанням нерукотворним, коли ви з себе скинули це смертне тіло, – обрізанням Христовим. 12. Поховані з Ним у хрещенні, з Ним ви разом також воскресли вірою в силу Бога, Який воскресив Його з мертвих».

Коментар до тексту[1]

Щоб краще зрозуміти головну думку цього уривку, варто звернути увагу на слова св. Павла на початку цієї глави: «Щоб потішити серця їхні, в любові з’єднані, збагатити повним розумінням для досконалого спізнання Божої тайни – Христа, 3. у Якому сховані всі скарби мудрости і знання» (Кол 2:2–3). Позаяк Христос є повним одкровенням Бога (Кол 2:3, 9), а віруючі з’єднані з Ним через хрещення – «нерукотворне обрізання» (вв. 6–12), то колосяни повинні бути впевнені в їхньому спасінні ще й тому, що всі богопротивні сили зазнали поразки завдяки Смерті та Воскресінню Ісуса (Кол 2:7, 13–15).

Meditatio (розважання)

«Вважайте, щоб ніхто вас не збаламутив філософією та пустим обманством, за людським переданням та за первнями світу, а не за Христом. 9. У Ньому бо враз із людською природою живе вся повнота Божества». Грецьке поняття «φιλοσοφία / philosophia» дослівно означає «любов до мудрості». Філософія розвинулася в Греції у VI ст. до Хр. як систематичне та логічне вивчення певної теми. До І ст. до Хр. це слово вже широко застосовувалося до будь-якої моральної чи релігійної системи вірувань. Наприклад, єврейський історик Йосиф Флавій послуговувався цим терміном на означення різних єврейських груп – фарисеїв, садукеїв, есенів. Св. Павло у часі своїх місійних подорожей зустрічався з представниками двох філософських шкіл – епікурейцями та стоїками (Ді 17:18).

У цьому листі Павло опонує фальшивому навчанню, яке інколи технічно називають «колоською єрессю». Сьогодні складно чітко ідентифікувати це навчання, але виглядає, що йшлося про певний синкретичний набір різних стародавніх традицій, які включали юдаїзм, містицизм, аскетизм, містерійні культи та гностицизм. Гностики вважали, що сотворений, фізичний світ сам собою є злим, і людина покликана до того, щоб якнайшвидше звільнитися від усього матеріального. Згідно з їхніми поглядами, чим більше людина грішить, тим краще для неї, тому що в такий спосіб вона добиває своє грішне тіло. Гностики ділили всіх людей на три категорії: духовні (самі гностики, які мають таємниче знання, – від грецького «γνῶσις / gnosis»), душевні (християни, на їхню думку, осягають тільки якусь частину істини), тілесні (усі інші люди – т. зв. «темна маса»).

Фальшиві учителі, які поширювали такий світоглядний та «релігійний мікс», вважали, що Євангеліє про Ісуса Христа невистачальне, тому віруючі повинні брати до уваги і їхні погляди як «необхідний додаток». Схильність окремих колосян до серйозного сприйняття таких переконань та заяв указувала не тільки на їхню духовну незрілість, а й на брак глибшого усвідомлення того, що насправді отримують віруючі завдяки зустрічі з Ісусом, у Якому «враз із людською природою живе вся повнота Божества». Ні ті особи, які поширювали «колоську єресь», ні ті, які захоплювалися їхнім навчанням, не розуміли найважливішого – Ісус не є одним із багатьох божественних істот, але Богом, Який став людиною, і вся Божа повнота перебуває в Ньому. Зустрітися з Ісусом означає зустрітися з Богом, тобто всім, що перевершує мрії людини.

Oratio (молитва)

«Господь явив Своє спасіння, перед очима в народів явив Він Свою справедливість» (Пс 98:2).

Contemplatio (споглядання)

До переслідуваних християн Римської імперії св. апостол Петро писав: «А Господа Христа святіть у ваших серцях, завжди готові дати відповідь кожному, хто у вас вимагає справоздання про вашу надію» (1 Пт 3:15). Сьогодні, як і в І ст., багато людей має доволі слабке, а то й викривлене уявлення про те, Хто є Ісус. Від нашого особистого зв’язку з Ним та щоденного пізнання віри через вивчення Божого Слова та навчання Церкви залежить, чи ми зможемо дати чітке та зрозуміле пояснення нашої надії…


[1] Деякі думки у коментарі до тексту та розважанні основані на J. D. Barry, D. Mangum, D. R. Brown, M. S. Heiser, M. Custis, E. Ritzema, D. Bomar, Faithlife Study Bible. Bellingham, WA: Lexham Press. Electronic edition 2016. Col 2:6–12.

4 коментарі до “Обрізання Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. Уся повнота Божества в Ісусі (Кол 2:6–12)”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.