Неділя по Богоявленні. Світло у темряві (Мт 4:12-17)

Час прочитання: 5 хвилин

Lectio (читання)

«Почувши, що Йоана ув’язнено, Ісус повернувся в Галилею 13. і, покинувши Назарет, пішов і оселився в Капернаумі, що при морі, на границях Завулона та Нафталі, 14. щоб збулося те, що сказав був пророк Ісая: 15.“О земле Завулона та земле Нафталі, приморський шляху, країно за Йорданом, поганська Галилеє! 16. Народ, який сидів у темноті, побачив велике світло; тим, що сиділи в країні й тіні смерти, – зійшло їм світло”. 17. З того часу Ісус почав проповідувати й говорити:“Покайтесь, бо Небесне Царство близько”».

Коментар до тексту

Після хрещення в Йордані, спокушування в пустелі та арешту Йоана Хрестителя Ісус повернувся в Галилею, насамперед пішов до Свого рідного містечка Назарету. Матей згадує про це тільки побіжно, натомість Лука уточнює, що тоді ж Ісус відвідав місцеву синагогу, де Йому дали можливість прочитати уривок з пророка Ісаї та пояснити його присутнім. Ісус сказав Своїм слухачам, що Ісая говорив про Нього та що Його місія звернена до усіх людей у потребі, включно з язичниками, згадка про яких викликала таке величезне обурення Його земляків, що Ісуса відразу намагалися вбити (пор. Лк 4:16-31). Відтак залишивши рідний, проте вороже налаштований Назарет, Ісус переселився до Капернаума, який став місцем Його постійного проживання, звідки Він міг здійсювати Свої подорожі та служіння.

Матей каже, що це сталося не випадково, але щоб збулося пророцтво Ісаї (Іс 9:1-2, фрагмент уривка Іс 9:1-7). До речі, це вже 6-те пророцтво зі Старого Завіту в Євангелії від Матея, і 5-й раз євангелист підкреслює, що воно сповнюється в Ісусі. Цитуючи Іс 9:1-2, Матей, ​​без сумніву, враховує контекст цих віршів: світло – це світло Месії (Іс. 9:6-7), таким способом він передбачає проповідь Доброї новини неєвреям і поволі уводить цю тему у своє оповідання.

Meditatio (розважання)

«Народ, який сидів у темноті, побачив велике світло; тим, що сиділи в країні й тіні смерти, – зійшло їм світло». Назарет розташовувався у землі, яка належала племені Завулона в нижній частині Галилеї, а Капернаум був містом у землі племені Нафталі у верхній Галилеї. Капернаум (як і розміщені трохи південніше Сепфоріс та Назарет) був збудований побіч одного із найважливіших торгових шляхів Палестини, який називали «морським шляхом», – римська «Via Maris» (Мт 4:15). Це була караванна дорога з Дамаска до Кесарії Приморської, розташованої на узбережжі Середземного моря. Так Матей провіщав, що місія Ісуса пошириться далеко поза межі Галилеї. Спочатку служіння Месії впливатиме на всіх, хто проходитиме цією дорогою, а головно подорожніх з-за Йордану та язичників.

За незначними винятками, основне служіння Ісуса проходило у маленьких селах та містечках, де не було мощених доріг, а люди, обтяжені численними податками, виживали завдякі важкій ручній праці. Промінчики надії та любові, які Ісус запалював у серцях цих бідних і непротібних для сильних світу цього людей, проникали у їхні душі через заклик до покаяння, яке мало почати процес очищення від усього, що їх пригнічувало, і звільнити місце для Божої благодаті.

Покаяння, до якого закликав Ісус, не було приводом уважати себе поганими людьми, але спонукою змінити свій спосіб думання та напрям життя відповідно до Божого задуму, настільки унікального, що його важко окреслити людськими словами: «Те, чого око не бачило й вухо не чуло, що на думку людині не спало, те наготував Бог тим, що Його люблять» (1 Кор 2:9). Ісус виразно демонстрував, що яким би не було життя Його слухачів, важливо не боятися дозволити Богові навести в ньому лад. Дуже багато людей досвідчило, що цей проповідник, Ісус, гідний найбільшої довіри, на відміну від римських та місцевих представників влади, Він не забирав від них нічого, окрім внутрішнього хламу та непотребу, а натомість дарував їм нове життя, сповнене гідності Божих дітей та спадкоємців Його Царства.

Oratio (молитва)

Ісусе, дякую Тобі за Твоє світло у моєму житті…

Contemplatio (споглядання)

Сьогодні і кожного разу, коли ти і я читаємо чи слухаємо ці та інші слова Євангелія, Ісус стоїть при дверях твого і мого серця і стукає, щоб увійти й оселитися в ньому, як Він колись увійшов у темряву язичницької Галилеї, щоб назавжди перемінити життя її мешканців, принісши туди світло та надію Євангелія.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *