Неділя перед Різдвом Христовим. Родовід Ісуса Христа (Мт 1:1–25)

Час прочитання: 8 хвилин

Lectio (читання)

«Родовід Ісуса Христа, сина Давида, сина Авраама. 2. Авраам був батьком Ісаака, Ісаак Якова, Яків Юди і братів його. 3. Юда був батьком Фареса та Зари від Тамари. Фарес був батьком Есрома, Есром Арама, 4. Арам − Амінадава, Амінадав Наасона, Наасон Салмона, 5. Салмон Вооза від Рахави, Вооз Йоведа від Рути, Йовед Єссея, 6. Єссей був батьком царя Давида, Давид Соломона від жінки Урії. 7. Соломон же був батьком Ровоама, Ровоам Авії, Авія Асафа, 8. Асаф Йосафата, Йосафат Йорама, Йорам Озії, 9. Озія Йоатама, Йоатам Ахаза, Ахаз Єзекії, 10. Єзекія Манасії, Манасія Амоса, Амос Йосії, 11. Йосія Єхонії і братів його за вавилонського переселення. 12. А після вавилонського переселення в Єхонії народився Салатіїл, у Салатіїла Зоровавел, 13. у Зоровавела Авіюд, в Авіюда Еліяким, в Еліякима Азор, 14. в Азора Садок, у Садока Ахим, в Ахима Еліюд, 15. в Еліюда Єлеазар, у Єлеазара Маттан, у Маттана Яків, 16. у Якова Йосиф, чоловік Марії, з якої народився Ісус, що зветься Христос. 17. Поколінь же всіх було: від Авраама до Давида − чотирнадцять, від Давида до вавилонського переселення − чотирнадцять і від вавилонського переселення до Христа − поколінь чотирнадцять. 18. Народження Ісуса Христа відбулося так: Марія, Його Мати, була заручена з Йосифом, але перед тим, як вони зійшлися, виявилося, що Вона була вагітна від Святого Духа. 19. Йосиф, Її чоловік, бувши праведний і не бажавши Її ославити, хотів тайкома Її відпустити. 20. І от, коли він це задумав, ангел Господній з’явився йому уві сні й мовив: “Йосифе, сину Давида, не бійся узяти Марію, твою жінку, бо Те, що в Ній зачалось, походить від Святого Духа. 21. Вона породить Сина, і ти даси Йому ім’я Ісус, бо Він спасе народ Свій від гріхів їхніх”. 22. А сталося все це, щоб здійснилося Господнє слово, сказане пророком: 23. “Ось, Діва матиме в утробі й породить Сина, і дадуть Йому ім’я Еммануїл, що значить: З нами Бог”. 24. Прокинувшись від сну, Йосиф зробив, як звелів йому ангел Господній: прийняв свою жінку, 25. та не спізнав Її, аж поки породила Сина, і він дав Йому ім’я Ісус».

Коментар до тексту

Мт 1 розповідає про походження Ісуса (людське 1:1–17 та Божественне 1:18–25). Людське походження Ісуса Христа є сповненням Божих обітниць та промовистим фактом унікального способу діяння Бога в історії людства, і Матей подаєйого у формі родоводу (1:1–17).

Євангелист пише до юдейських читачів з наміром переконати їх, що Ісус – їхній царський Месія (єврейською‏מָשִׁיחַ‏‎ / Машіах; грецькоюΧριστός / Христос, яке дослівно означає «помазаник», через якого Господь подарує народові визволення від усіх ворогів). Тому на самому початку Євангелія він подає родовід, у якому представляє Ісуса як «сина Давида, сина Авраама». Так євангелист підкреслює, що Ісус як людина був наслідником обітниць Союзу, які Бог дав Авраамові (Бут 12:1–3; 17:1–8) та Давидові (2 Сам 7:12–16). Матей простежує родовід Ісуса, ведучи його від Авраама через Давида аж до Йосифа, обручника Марії, з якої народився Христос (Мт 1:16).

Групи імен, організовані по 14, вказують, що Матей не мав наміру писати точний родовід (слово «син» могло стосуватися внука чи навіть більш віддаленого предка – пор. Мт 1:1), але мав визначену богословську мету – представити Ісуса як обіцяного Царя Ізраїлю, законного спадкоємця престолу Давида: числове значення єврейських приголосних в імені Давид у сумі становило 14: D (4) + V (6) + D (4) = 14[1].

Перші 14 осіб представляють патріархів Ізраїлю, наступні 14 – царів Ізраїлю, останні 14 − переважнозвичайних та невідомих людей. Поділ родоводу на три історичні періоди чітко показує його історичну динаміку: виникнення, піднесення та занепад дому (роду) Давида, унаслідок чого обіцяний спадкоємець народжується у скромній родині теслі з Назарета.

Опис, представлений у Мт 1:18–25, спонукає нас споглядати невимовність та незбагненність таїнственної події, яка «сталася» (в оригіналі вжито т. зв. perfect– доконаний час), «щоб здійснилося Господнє слово, сказане пророком: “Ось Діва матиме в утробі й породить Сина, і дадуть Йому ім’я Еммануїл, що значить: З нами Бог» (Мт 1:25).

Meditatio (розважання)

«У Якова – Йосиф, чоловік Марії, з якої народився (був народжений) Ісус, що зветься Христос». У грецькому тексті слово «народжений» (εγεννηθη egenniti) вжито в пасивному стані аориста третьої особи однини, що вказує на Бога як підмет дії (т. зв. Passivum Divinum), тобто народження Ісуса є наслідком прямого діяння Самого Бога. Так євангелист засвідчує грандіозну та незбагненну подію – Син Божий воплочується і входить у нашу складну та стражденну історію, щоби принести нам визволення та спасіння. Усе це відбувається в неможливий і незрозумілий для людського розуму спосіб та засвідчує, яку велику цінність у Божих очах має життя людини.

Бог, який став людиною, отримує ім’я, яке на івриті звучить як «Єшуа» (יֵשׁוּעַ)– дослівно означає «Ягве є спасінням», а грецькою – Ісус (Ἰησοῦς). Саме так звали людину, яка привела єврейський народ в Обіцяну Землю після смерті Мойсея. Матей вважає, що Ісус дасть людям те, на що лише натякав Закон Мойсея: Ісус врятує свій народ не від єгипетського рабства, а від рабства гріха,поверне людей не з географічного Вавилону, а з їх особистого вигнання, відлучення від власного серця і життя.

Імʼя Еммануїл (євр. עִמָּנוּאֵל; гр. Ἐμμανουήλ), згадане у пророка Ісаї у віршах 7:14 та 8:8, євреї рідко наважувалися давати своїм дітям, адже воно означає «З нами Бог». Ця тема − основна в Євангелії від Матея, у кінці якого (Мт 28:20) Ісус обіцяє бути зі Своїм народом до кінця віку. Значення двох імен – Еммануїл та Ісус – дає змогучіткіше зрозуміти суть священної історії. Бог не стоїть здалеку, а завжди перебуває з тими, хто в Нього вірить. Він постійно творить, і деякі Його дії видаються дивними та незрозумілими, та всі вони спрямовані на спасіння людей, які опинилися в безнадійних ситуаціях, які потребують Його втручання. Бог чинить те, що здається людям абсолютно неймовірним. Таким є Бог, таким є Ісус у розповіді Матея»[2].

Oratio (молитва)

Господи Ісусе, дякую Тобі за Твій прихід у моє життя, щоб я міг жити Твоїм життям…

Contemplatio (споглядання)

Наскільки близько Бог бажає бути до мене і до тебе, розповідає Біблія, особливо Євангелія, які показують, як Він солідаризується з нами через Воплочення, Життя, Смерть та Погребення, щоби вкінці ми пережили найважливіший Вихід і Пасху нашого життя, розділивши з Ним перемогу Його Воскресіння, яке досвідчимо в часі Його славного Повернення (Парусії).

Хай історія, складна і водночас незвичайна, представлена в родоводі, буде нагодою для того, щоб інакше подивитися на історію нашого власного життя й походження, Божої присутності та Його дії в ньому, а тоді кожного дня, особливо в часі величного свята Різдва Бога в убогій яскині, дякувати Богові за те, що Він є Еммануїл – Той, Хто Є і завжди буде з нами та Хто є Господом мого і твого особистого Виходу.


[1] Robert H. Gundry. Commentary on the New Testament. Verse-by-Verse Explanations with a Literal Translation. Baker Publishing Group 2010, P. 3.

[2] Там само. – С. 7.

4 коментарі до “Неділя перед Різдвом Христовим. Родовід Ісуса Христа (Мт 1:1–25)”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.