Дев’ятий тиждень після П’ятдесятниці. Понеділок. Роль Святого Духа (1 Кор 11:31–12:6)

Час прочитання: 5 хвилин

Lectio (читання)

«Якби ми самі себе осуджували, то нас би не судили. 32. Коли ж Господь нас судить, Він нас тим поправляє, щоб не були ми засуджені зо світом. 33. Отож, брати мої, коли ви сходитеся їсти, один одного дожидайте. 34. Як хтось голодний, хай їсть удома, щоб вам не сходитися на засуд. Про інше ж, як прийду, розпоряджу. 12:1. Що ж до духовних дарів, то я, брати, не хочу, щоб ви про них не знали. 2. Ви знаєте, що коли ви були погани, вас до німих ідолів нестримно тягнуло. 3. Тому вам заявляю: ніхто, говоривши під впливом Духа Божого, не каже: Анатема Ісус! І ніхто не може сказати: Господь Ісус, як лише під впливом Духа Святого. 4. Є і між дарами різниця, але Дух Той Самий, 5. різниця теж і між служінням, але Господь Той Самий. 6. Різниця є і між ділами, але Бог Той Самий, Який усе в усіх робить».

Коментар до тексту

Цей уривок можна поділити на дві тематичні частини. Для кращого розуміння перші чотири вірші (1 Кор 11:31–34) варто читати в ширшому контексті (1 Кор 11:17–34), де св. Павло говорить про участь коринтян у Таїнстві Євхаристії: спочатку він торкається проблеми надужиття під час братніх гостин (т. зв. агап), які відбувалися перед святкуванням Євхаристії (вв. 17–22), потім говорить про важливість серйозного переосмислення суті цього Таїнства, яке встановив Сам Господь (вв. 23–26), а вкінці, у віршах, які читаємо сьогодні, застерігає від недостойної участи в Євхаристії (вв. 31–34). Після цього апостол переходить до теми духовних дарів, якими наділені християни Коринта, і пригадує, що їхнім джерелом є Святий Дух (1 Кор 12:1–6). Саме благодать Святого Духа відкриває серця вірних до проголошення Ісуса Господом і щедро обдаровує їх численними дарами та служіннями для взаємного добра.

Meditatio (розважання)

«Тому вам заявляю: ніхто, говоривши під впливом Духа Божого, не каже: Анатема Ісус! І ніхто не може сказати: Господь Ісус, як лише під впливом Духа Святого». Коринтяни мали досвід впливу злих духів, коли були язичниками й поклонялися ідолам (в. 2). Тепер вони є новими людьми з цілком іншим досвідом життя у Бозі. Це нове життя позначене опікою Святого Духа, Який провадить християн у духовній дорозі та допомагає зростати, «аж поки ми всі не дійдемо до єдности у вірі й до повного спізнання Божого Сина, до звершености мужа, до міри повного зросту повноти Христа» (Еф 4:13).

Коли Святий Дух наповняє життя особи, вона ніколи не буде негативно налаштована супроти Бога, тому не буде проклинати Ісуса (таке дослівне значення грецького поняття «анатема»), противитися Божій волі, не приймати Божого Слова, а навпаки, тільки завдяки Святому Духові кожна людина може відкрито визнавати Ісуса Господом та прославляти Його. Поняття «Κύριος / Kyrios» – дослівно «Господь» − у перекладі Старого Завіту з єврейської на грецьку вживалося для передачі священної тетраграми «יהוה / JHWH», яка означувала Бога.

Тут простежується цікавий взаємозв’язок. Коли ми усвідомлюємо дар спасіння в Ісусі Христі й визнаємо Ісуса Господом нашого життя, Володарем усього, що ми посідаємо, вручаємо Йому кермо нашої долі й хочемо давати на підпис усі наші рішення, саме тоді Святий Дух приходить до нас зі Своїми численними дарами. З іншого боку, св. Павло запевняє, що все добре в нашому житті, зокрема навернення й визнання віри в Ісуса як Господа, відбувається завдяки Святому Духові, Який діє завжди. Та спочатку ми повинні зустрітися з Ісусом, щоб виявити постійну присутність Святого Духа на стежках нашого життя. Після навернення ця присутність стає явною, вона дає змогу свідомо прийняти дари та служіння, якими Святий Дух хоче нас обдарувати.

Oratio (молитва)

«Навчи мене творити Твою волю, бо Ти Бог мій. Хай Дух Твій добрий мене веде по землі рівній» (Пс 143:10).

Contemplatio (споглядання)

Християнин − це особа, яка з волі Отця намагається постійно уподібнюватися до Ісуса Христа благодаттю Святого Духа. Святий Дух відіграє в нашому житті значно більшу роль, ніж ми усвідомлюємо. Для того, щоб досвідчити Божу присутність та діяння Святого Духа в нашому житті, треба постійно очищувати своє серце, без зволікань звільняти його від усякого непотребу, щоб Він міг наповнювати й діяти через нас.

3 коментарі до “Дев’ятий тиждень після П’ятдесятниці. Понеділок. Роль Святого Духа (1 Кор 11:31–12:6)”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.