Десятий тиждень після П’ятдесятниці. Вівторок. Певність воскресіння (1 Кор 15:29–38)

Час прочитання: 7 хвилин

Lectio (читання)

«Коли ні, то що зроблять ті, що хрестяться за мертвих? 30. Коли мертві зовсім не воскресають, чого тоді за них хреститись? Чого й нам наражатися повсякчасно на небезпеки? 31. Щодня я наражаюся на смерть, авжеж, брати, це хвали ради вашої, що її маю у Христі Ісусі, Господі нашім. 32. І коли б я боровся зі звірями в Ефесі як людина, то що мені з того? Коли ж мертві не воскресають, їжмо й пиймо, бо взавтра ми помремо. 33. Не дайте себе обманути: лихі розмови псують добрі звичаї. 34. Протверезіться належно та не грішіть, бо деякі з вас Бога не знають. На сором вам кажу це. 35. Але хтось скаже: “Як воскреснуть мертві? І в якім тілі прийдуть?” 36. Безумний! Те, що ти сієш, не оживе, як не умре. 37. І те, що сієш, не тіло, що має уродитись, а голе зерно, наприклад, пшениці або якесь інше. 38. Бог же дав йому тіло по Своїй волі, і кожному насінню – власне тіло».

Коментар до тексту

Цей уривок − частина 1 Кор 15. Цю главу часто називають Євангелієм Воскресіння, адже в ній св. Павло пояснює, що центром християнського проголошення є Страсті та Воскресіння Ісуса Христа. Саме Воскресіння Ісуса є запевненням воскресіння всіх людей, яке відбудеться в часі Його Другого славного приходу. Апостол каже, що Добра Новина полягає у проголошенні Воскресіння Ісуса (1 Кор 15:1–11), і якщо б цієї події не було, тоді не було б і християнства (1 Кор 15:12–19). Воскресіння Ісуса є початком воскресіння мертвих, яке містить на два етапи: Воскреслий Ісус є «первістком», тобто одночасно і першим зразковим прикладом, і засобом майбутнього воскресіння Його народу. У вв. 29–34 Павло коротко пояснює, що якби не було Воскресіння Ісуса, це б усунуло основу християнського життя. Для прикладу у в. 29 апостол, не вдаючись до подробиць, згадує дивну практику, коли живі християни хрестилися замість своїх родичів, які померли невіруючими, щоб ті могли воскреснути в майбутньому. Очевидно, цього не треба було робити, але сам факт такої практики засвідчує, наскільки сильним було переконання про майбутнє воскресіння. Павло також каже, що якби не було воскресіння, він не наражав би свого життя на постійні небезпеки (в. 30–31), не досвідчував би постійні напади лжебратів та опозиції, яких він метафорично називає звірами (в. 32). Для увиразнення думки у в. 33 апостол закликає коринтян не дозволити звести себе єретичними навчаннями тих, які заперечували воскресіння, і цитує грецького поета Менандра: «Лихі розмови псують добрі звичаї». На жаль, не всі в Церкві Коринта розуміли сенс воскресіння, тому Павло заохочує цих людей звільнитися від ганебного незнання й намагатися пізнати справжнє навчання про Бога в Ісусі Христі (в. 34). У наступних віршах (вв. 35–38) апостол пояснює природу воскресіння фізичного тіла, удаючись до прикладів з навколишнього світу.

Meditatio (розважання)

«Безумний! Те, що ти сієш, не оживе, як не умре». Читаючи листи Павла, варто пам’ятати, що коли Павло говорить про Розп’яття Ісуса, він завжди має на увазі Воскресіння Ісуса, навіть якщо про це не сказано прямо. І навпаки, говорячи про Воскресіння, апостол має на увазі те, що йому передувало, – Страсті Ісуса: Розп’яття і Смерть. І для язичників, і для євреїв мова про Бога та Його Месію одночасно з розмовою про розп’яття та воскресіння була цілковитим абсурдом. Для сповідників юдаїзму говорити про Розп’ятого Месію було образою, бо, на їхню думку, такий Месія − це лжемесія, невдаха, той, з ким Бога немає. Греки, виховані на ідеях Платона, вважали, що справжню цінність має тільки духовний світ, а світ фізичний зовсім безвартісний, тому ідею тілесного воскресіння вони сприймали як безумство, у такому ж контексті трактували й Розп’яття Ісуса Христа, бо хіба міг Бог дозволити, щоб люди так із Ним повелися, хіба боги не були переможцями?

Деякі коринтяни мали схожі думки і вважали ідеї про Розп’яття та Воскресіння Ісуса безумними, тому вже на початку послання св. Павло пише: «Бо слово про Хрест – глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, − сила Божа. 19. Писано-бо: “Знищу мудрість мудрих і розум розумних знівечу! 20. Де мудрий? Де вчений? Де досліджувач віку цього?” Хіба Бог не зробив дурною мудрість цього світу? 21. А що світ своєю мудрістю не спізнав Бога в Божій мудрости, то Богові вгодно було спасти віруючих глупотою проповіді. 22. Коли юдеї вимагають знаків, а греки мудрости шукають, 23. ми проповідуємо Христа Розп’ятого − ганьбу для юдеїв і глупоту для поган, 24. а для тих, що покликані, – чи юдеїв, чи греків – Христа, Божу могутність і Божу мудрість. 25. Бо нібито немудре Боже мудріше від людської мудрости й немічне Боже міцніше від людської сили» (1 Кор 1:18–25).

У в. 36 Павло стверджує, що насправді безумними є ті, які заперечують воскресіння. У Старому Завіті безумною вважали людину, яка відкидала ідею існування Бога (Пс 14:1; пор. 1 Кор 1:19, 20, 26), а тут апостол хоче вказати на короткозорість, обмеженість та нездатність прийняти Божий план спасіння тих коринтян, які вважали себе мудрими, але натомість виявилися неспроможними зглибити Божу мудрість. Ніхто із «сильних» та «мудрих» цього світу не міг собі навіть уявити, що Бог здійснив для всього людства через Воплочення, Страсті та Воскресіння Свого Сина.

Oratio (молитва)

«Але Бог визволить мою душу з руки Шеолу, Він мене прийме до Себе» (Пс 49:16).

Contemplatio (споглядання)

Добра Новина містить у собі вражаючий зміст. Навіть придумати щось подібне було просто неможливо. Суть цієї Новини полягає в тому, що Бог люблячий і справедливий, а тому вірний Своєму творінню й відповідальний за нього. Коли ми відпали через гріх, Бог не залишив нас напризволяще, але Сам став людиною і пішов за нами туди, куди нас запровадив гріх, – у саме лігво смерти, щоб вивести нас до немеркнучого світла воскресіння. Це не одна з ідеологій або якась абстракція. Добра Новина − це розповідь про конкретні історичні факти, які назавжди змінили історію світу, наше розуміння Бога та майбутнього людства. Саме тому ми повинні жити Євангелієм – Доброю Новиною − і не робити з неї просто доброї поради, а радо ділитися нею з усіма, які ще не пізнали Бога у Христі Ісусі й не живуть силою Його благодаті новим життям віри, надії та любови.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.