Десятий тиждень після П’ятдесятниці. Понеділок. Факт воскресіння (1 Кор 15:12–19)

Час прочитання: 6 хвилин

Lectio (читання)

«Коли ж про Христа проповідується, що Він воскрес із мертвих, як же ж деякі між вами кажуть, що нема воскресіння мертвих? 13. Коли ж нема воскресіння мертвих, то і Христос не воскрес. 14. А коли Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра ваша. 15. І ми являємося неправдивими свідками Бога, бо свідчили проти Бога, що воскресив Христа, Якого Він не воскресив, якщо не воскреснуть мертві. 16. Бо як не воскреснуть мертві, то і Христос не воскрес. 17. А як Христос не воскрес, то марна віра ваша – ви ще у гріхах ваших; 18. отже, ті, що й померли у Христі, загинули. 19. Коли ми надіємося на Христа лише в цьому житті, то ми найнещасніші з усіх людей».

Коментар до тексту[1]

Цей уривок − частина 1 Кор 15, яку богослови називають Євангелієм Воскресіння. Підтекстом для цієї глави слугує розповідь про сотворення світу й людини, а також про трагізм гріхопадіння (Бут 1–3). У 1 Кор 15 Павло представляє оновлення всього творіння, серцевина якого − оновлення людського роду. Для людей, які виросли як сповідники юдаїзму, цей текст − приклад богослов’я воскресіння, основаного на вірі в Бога Творця та Його справедливість і відповідальність за Своє творіння. Поняття «воскресіння» не означає, що якась частина чи аспект людини не вмирає, а продовжує жити в новій якості; воскресіння вказує, що щось умирає, а потім отримує нове життя. Святий Павло пояснює, що в певний момент після смерти Бог Творець здійснить акт Нового Творіння, який відповідатиме тому, що сталося з Ісусом, та основуватиметься на Його Воскресінні. 1 Кор 15 – це відповідь на виклик 12-го вірша: «Коли ж про Христа проповідується, що Він воскрес із мертвих, як же ж деякі між вами кажуть, що нема воскресіння мертвих?» У 1 Кор 15:1–11 апостол пояснює, що Добра Новина вкорінена у факті Воскресіння Ісуса Христа. Отож у вв. 12–19 Павло доводить, що якщо не відбулося Воскресіння Ісуса, тоді Добра Новина й усе, що з неї випливає, – це нуль та порожнє місце.

Meditatio (розважання)

«Коли ж про Христа проповідується, що Він воскрес із мертвих, як же ж деякі між вами кажуть, що нема воскресіння мертвих?» Ці роздуми Павла за формою нагадують спіраль. Після оголошення теми у в. 12 апостол доводить, що заперечення воскресіння тягне за собою заперечення Воскресіння Христа, а це підриває основи християнської віри: «Коли ж нема воскресіння мертвих, то і Христос не воскрес. 14. А коли Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра ваша. 16. Бо як не воскреснуть мертві, то і Христос не воскрес. 17. А як Христос не воскрес, то марна віра ваша – ви ще у гріхах ваших».

У в. 15 («І ми являємося неправдивими свідками Бога, бо свідчили проти Бога, що воскресив Христа, Якого Він не воскресив, якщо не воскреснуть мертві») св. Павло каже, що якщо Христос не воскрес, тоді всі апостоли просто брехуни. Він доводить, що ті, які заперечують воскресіння, рубають сук, на якому сидять, бо тоді взагалі немає християнства, апостоли говорять неправду, а люди в неї вірять. За такою логікою, віра марна (в. 17), з приходом Ісуса нічого не відбулося, а основа Євангелія (Гал 1:4) не має жодних підстав. Проте Павло хоче пояснити, що з Воскресінням Ісуса в цей лукавий «теперішній світ / вік» вторгся «майбутній вік», настав час загального оновлення, відновлення Союзу Бога і людей, прийшов особливий час прощення. Завдяки Воскресінню Ісуса світ оновився, а люди отримали можливість стати змінитися.

Заперечення Воскресіння Ісуса та майбутнього воскресіння тих, які в Нього вірять, тягне за собою два радикальні наслідки, кожен з яких підриває основи християнства. Заперечувати воскресіння означає прийняти факт, що ті християни, які померли, загинули назавжди, тобто в них немає майбутнього життя в будь-якій формі, достойного називатися життям (1 Кор 15:29). З іншого боку, ті, які в цьому світі зносять скорботи й терпіння заради Євангелія, дуже нещасні люди, адже несуть тягар задля майбутнього, якого нібито не існує (1 Кор 15:30–34).

Oratio (молитва)

«Господь передо мною завжди, тому що Він у мене по правиці, не захитаюсь. 9. Тим-то й радується моє серце, і душа моя весела, і тіло моє спочине безпечно. 10. Бо не покинеш душі моєї в Шеолі й не даси Твоєму побожному уздріти зітління. 11. Ти мені стежку життя покажеш, повноту радощів, що в Тебе, блаженство по Твоїй правиці вічне» (Пс 16:8–11).

Contemplatio (споглядання)

Християнство виникло тому, що Ісус Христос воскрес із мертвих і, з’явившись апостолам, послав їх проголошувати Добру Новину про те, що Бог зробив для всього світу через Страсті та Воскресіння Свого Сина. Без Воскресіння Ісуса немає християнства, а залишається тільки гарна історія про доброго та мудрого вчителя, якого не зрозуміли сучасники. Воскресіння Ісуса засвідчує, що Бог люблячий та відповідальний Творець і водночас Відкупитель Свого творіння. Воскресіння Ісуса Христа вказує на те, що твоє і моє життя має сенс, а світ не є театром абсурду, тому вкрай важливо поділитися цією Доброю Новиною з усіма, хто ще про неї не чув і розчаровано волочить ноги дорогою життя.


[1] Коментар до тексту та розважання основані на N. T. Wright. The Resurection of the Son of God.Christian Origins and the Question of God. Vol 3, Fortress Press, Minneapolis, 2003. P. 331–333.

2 коментарі до “Десятий тиждень після П’ятдесятниці. Понеділок. Факт воскресіння (1 Кор 15:12–19)”

  1. ” Воскресіння Ісуса Христа вказує на те, що твоє і моє життя має сенс, а світ не є театром абсурду” ❤️🙏🙏🙏
    Дуже дякую!

  2. Слава Ісусу Христу!!!
    Дуже глибинне і компактне ваше пояснення слів ап.Павла про сенс життя у Христі і доцільність світу у світлі Христа.
    Це і є основою мого життя і, очевидно, і життя кожного правдивого християнина!
    Дякую вам отче за прекрасний коментар!!!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *