Четвертий тиждень Великого посту. П’ятниця. Кожна праця приносить користь (Прип 14:15–26)

Час прочитання: 5 хвилин

Lectio (читання)

«Простодушний йме віри кожному слову, | розумний уважає на свої кроки. 16. Мудрий боїться й відвертається від зла, | а дурний − зухвалий у своїй самовпевненості. 17. Запальна людина робить дурниці, | розважливий зносить усе. 18. Простаки наслідують дурноту, | розумні ж увінчаються знанням. 19. Ледачі перед добрими вклоняться, | а безбожні − перед праведних дверима. 20. Бідний навіть сусідові нелюбий, | у багатого ж є сила друзів. 21. Грішить той, хто гордує ближнім, | щасливий той, хто жалує вбогих. 22. Чи ж не збочують тії, що замишляють лихо? | Милість і правда тим, хто добро замишляє. 23. Кожна праця приносить користь, | пуста балаканина – голод. 24. Вінець мудрих – їхній хист, | корона дурних – безглуздя. 25. Вірний свідок рятує душі: | хто дихає брехнею, той – облуда. 26. У Господнім страсі – міцне довір’я людини, | і її діти матимуть притулок».

Коментар до тексту

Як і попередні уривки, цей текст − частина довшої збірки приповідок Соломона (10:1–22:16; друга схожа збірка − у 25:1–29:27), присвячених практичним аспектам щоденного життя людини. Автор перестерігає від наслідування простодушних, тобто неграмотних людей, який легко обманути (в. 15), а також закликає стерегтися надмірної самовпевненості (в. 16). Запальний характер, простакуватість, ледарство та безбожність не повинні мати місця в житті мудрої людини (вв. 17–19). Мудра людина не гордує бідним (в. 20–21), планує добро, свідчить правду та живе в острасі Гоподнім (вв. 22–26).

Meditatio (розважання)[1]

«Кожна праця приносить користь, | пуста балаканина – голод». Поняття «עֶצֶב / etsev», яке тут вживає Соломон, дослівно означає «важка праця, виснажлива праця», його вперше подибуємо в Бут 3:19 («У поті лиця твого їстимеш хліб твій, доки не вернешся в землю, що з неї тебе взято; бо ти є порох і вернешся в порох»), коли описуються наслідки гріхопадіння. Автор цієї приповідки хоче сказати, що люди повинні більше боятися бездіяльної балаканини, ніж важкої праці. Закінчення кожного з рядків у єврейському тексті творить гру слів через подібне звучання: поняття «מוֹתָר / mothar» дослівно означає «достаток, велика кількість, користь», а поняття «מַחְסוֹר / machsor» − «потреба, убогість, нестача».

Особа, яка витрачає час на порожні та безплідні балачки, замість того, щоб наснажено працювати, ніколи не зможе задовільнити своїх найважливіших потреб. Існує дуже тісний зв’язок між важкою працею та прибутком. Будь-які досягнення вимагають вагомого внеску у формі праці та зусиль людини. Пуста балаканина займає час, який треба використовувати на працю, тому природно провадить до злиднів.

Книга Приповідок часто заохочує до спокійної та витривалої праці й перестерігає від пустих балачок: «Хто обробляє своє поле, той буде ситий хлібом, | а хто за марнощами вганяє, той розуму не має» (12:11); «Рука трудящих пануватиме, | лінива – платитиме дань» (12:24); «Майно, швидко нажите, пропадає, | а хто збирає поволі, той багатіє» (13:11); «Задуми трудящого змагають до користи, | а кожен поквапний зазнає нестатків» (21:5); «Хто любить радість, той буде злиденним, | хто любить вино та олію, той не розбагатіє» (21:17); «Хто обробляє свою землю, той буде мати хліб донаситу, | хто ж за пустим женеться, той злиднів матиме по горло» (28:19). Подібно навчає і Проповідник: «Від багатьох клопотів походять сни, а від сили слів – дурні розмови» (Проп 5:2); «Усе, що потрапить тобі під руку, роби, поки живеш, бо в Шеолі, куди простуєш, нема ні роботи, ні мізкування, ні знання, ні мудрости» (Проп 9:10).

Oratio (молитва)

«Чинити Твою волю, Боже мій, я радий, і Твій Закон у мене в серці» (Пс 40:9).

Contemplatio (споглядання)

На превеликий жаль, прямий зв’язок між працею та прибутком не для всіх очевидний – окремі особи, які мають зіпсоване сумління, вважають нормальним користати з плодів чужої праці через крадіжку. Це хижацький та диявольський інстинкт, який вказує на деградацію особи. Кожна охрещена особа покликана до відповідального ставлення до життя – особистої наснаженої праці та пошани праці інших людей. Св. Павло навчає: «Хто крав, нехай не краде більше, а краще хай працює, творивши власними руками добро, щоб він мав змогу дати тому, хто потребує» (Еф 4:28); «Пильно старайтеся жити спокійно, клопотатися кожен своїми справами та працювати власними руками – так, як ми були наказали» (1 Сол 4:11); «Бо коли ми були у вас, ми вам це наказали: Як хтось не хоче працювати, хай і не їсть. 11. Та проте чуємо, що деякі у вас живуть у ледарстві й не роблять нічого, тільки байдикують. 12. Таким-то наказуємо і велимо Господом нашим Ісусом Христом спокійно працювати і споживати хліб, що самі заробили» (2 Сол 3:10–12).


[1] Розважання основане на: The NET Bible First Edition Notes. Biblical Studies Press 2006. Prov 14:23 (Logos 9 Electronic edition 2021); W. D. Reyburn, E. McG. Fry. A Handbook on Proverbs. New York: United Bible Societies 1994, P. 318–319.

4 коментарі до “Четвертий тиждень Великого посту. П’ятниця. Кожна праця приносить користь (Прип 14:15–26)”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.