Четвер другого тижня Великого посту. Ходити з Богом (Бут 5:1-24)

Час прочитання: 10 хвилин

Lectio (читання)

«Ось книга родоводу Адама. Коли Бог сотворив людину, Він створив її на подобу Божу. 2. Сотворив Він їх – чоловіка й жінку − і благословив їх, і дав їм ім’я “людина” тоді, коли сотворив їх. 3. Як прожив Адам 130 років, то народився в нього син на його подобу й на його образ, і дав він йому ім’я Сет. 4. Віку ж Адамового після того, як народився Сет, було 800 років, і породив він інших синів і дочок. 5. Всього прожив Адам 930 років і аж тоді помер. 6. Як Сетові було 105 років, народився в нього Енос, 7. а породивши його, жив Сет ще 807 років і породив синів та дочок. 8. Всього Сет прожив 912 років аж тоді помер. 9. Як Еносові було 90 років, народився в нього Кинан, 10. а породивши його, жив Енос ще 815 років і породив інших синів і дочок. 11. Усього прожив Енос 905 років і по тому помер. 12. Як Кинанові було 70 років, породив він Магалалієла, 13. а породивши його, жив Кинан ще 840 років і зродив синів та дочок. 14. Всього прожив Кинан 910 років і по тому помер. 15. Як Магалалієлові було 65 років, він породив Яреда, 16. а породивши його, жив Магалалієл ще 830 років і породив інших синів та дочок. 17. Усього прожив Магалалієл 895 років і тоді помер. 18. Як Яредові було 162 роки, він породив Еноха, 19. а породивши його, жив Яред ще 800 років і породив інших синів та дочок. 20. Усього прожив Яред 962 роки й по тому помер. 21. Як Енохові було 65 років, він породив Матусаїла. 22. Енох же ходив з Богом, а породивши Матусаїла, жив іще 300 років і породив інших синів та дочок. 23. Усього прожив Енох 365 років. 24. Енох ходив з Богом, та не стало його, бо Бог узяв його».

Коментар до тексту

Родоводи (грецькою – генеалогії, єврейською – тольдот) доповнюють літописні пробіли та творять короткий нарис історії (напр., 1 Хр 1-9 − це опис старозавітної історії від самого початку аж до епохи царів; у Мт 1:1-17 використано родовід, щоб показати, що Ісус сповнює обітниці, дані Авраамові (Бут 12:1-3) та є нащадком Давида). Основними в цих генеалогіях є не так імена, як думка, передана за їх допомогою. Св. Павло сфомулював навчання, яке міститься в  тольдот до Потопу: «Він створив з одного увесь рід людський» (Дії 17:26)[1]. Генеалогії можуть бути лінійними (тоді є фокус на одній особі в кожному поколінні) або сегментованими (тоді увага присвячується більше ніж одній лінії родоводу, яка походить від спільного предка). Обидва родоводи − Каїна у Бут 4 та Адама через Сета у Бут 5 − починаються як лінійні, а закінчуються як сегментовані. Найважливіші імена в родоводах завжди стоять на початку і в кінці (Адам і Ной у Бут 5). Кількість імен у родоводах може збільшуватися або зменшуватися залежно від призначення того чи того родоводу – такі зміни можуть відображати богословські задуми або ж соціальні чи політичні стосунки, а не просто передавати біологічну історію минулого[2].

Бут 5 простежує початок генеалогічної лінії, через яку Бог відновить упале людство. Тут маємо згадку про десять поколінь отців від Адама до Ноя. Характеристика кожної особи супроводжується стереотипною формулою: вік при народженні першого сина, інтервал життя після цього, згадка про інших дітей та у якому віці людина померла. Вірші, які описують Еноха, випадають з цієї схеми, можливо тому, що «Енох ходив з Богом» і не помер, як інші, оскільки Господь забрав його (подібну історію читаємо про Іллю у 2 Цар 2:11; автор Послання до Євреїв також переконаний, що Енох не помер, як інші – Євр 11:5). Вік патріархів, згаданих у Бут 5, коливається від 777 до 969 років і видається надто великим для сьогоднішніх мірок. Однак порівняння біблійних родоводів з подібними текстами стародавнього Близького Сходу (Лист шумерських царів) показує, що ці цифри ще доволі скромні – там кожен з царів жив по кілька десятків тисяч років. Відтак були різні спроби пояснити довгий вік осіб у біблійних родоводах: можливо, під одним роком мали на увазі період менший ніж 12 місяців; вік стосувався не лише життя однієї особи, а цілого клану чи племені; ці цифри символізували астрономічні періоди тощо. Важливо, однак, мати на увазі, що числа в Біблії мають насамперед символічне, а не кількісне значення[3]. Найбільш вірогідною є версія, яка пояснюється використанням у Бут 5 та 10 стереотипної формули: до віку патріарха на момент народження сина додається вік життя після народження сина, і знову загальне число років, яке він прожив до смерті. Фраза «породив» у родоводі часто означає не більше ніж «був предком». Крім того, для родоводів звичним явищем було об’єднання поколінь – після якогось «батька» згадували не його безпосереднього сина, але дальшого більш відомого чи вартого уваги нащадка. Отже, скорочення чи пропущення поколінь є цілком типовими для родоводів[4].

Факт, що хронологія в генеалогіях має символічний характер, підтверджують навіть числа (Адам прожив 1000 років – 70; Енох – 365 і т. д). Довголіття перших людей означає також те, що, втративши безсмертя, людина взамін ніби отримала довше життя. Слід мати на увазі і той факт, що різні усні та писемні традиції (напр. т. зв Священича та Ягвістична), які використав автор книги Буття, по-різному представляють імена патріархів до Потопу, проте в кожному переліку присутній бодай один праведник[5].

Meditatio (розважання)

«Енох ходив з Богом, та не стало його, бо Бог узяв його». Енох є сьомим поколінням від Адама серед десяти поколінь, представлених у родоводі 5-ї глави книги Буття. Як і пророк Ілля, він був узятий до неба (2 Цар 2:11-12). Ця містична розповідь про кінець його життя на землі породила багато спекуляцій на цю тему. Загалом у Біблії ім’я Енох згадано аж 22 рази, і воно стосується чотирьох різних осіб. Конкретно Енох з Буття 5:24 – син Яреда і батько Матусаїла, сьомий від Адама – згаданий понад 10 разів (Бут 5:18-19, 21-24; 1 Хр 1:3; Сир 44:16; 49:14; Лк 3:37; Євр 11:5; Юди 1:14). Але якщо відверто спитати, чому ми знаємо цю особу, то більшість скаже про факт його чудесного перенесення на небо і не завжди згадає, що серед складних моральних обставин свого часу Енох «ходив з Богом». Думаю, його вірність Богові, його стосунки з Богом були не менш важливі, стали не меншим чудом, ніж чудесна кончина туземного життя.

Автор книги Сираха, під натхненням Святого Духа, дещо привідкриває тайну стосунків Еноха з Богом: «Енох угодив Господеві, тож його перенесено: ось поколінням зразок каяття» (44:16). Енох згадується як зразок каяття, і не не важливо, чи за свої провини, чи за гріхи сучасників. Він був особою, яка глибоко усвідомлювала трагедію розриву з Богом. Його мусів боліти стан людства, але ми не чуємо, щоб він нарікав, скаржився чи проклинав темряву навколо. Енох був прикладом каяття для свого і наступних поколінь. Своїм каяттям Енох уможливив реалізацію Божого плану в історії.

Автор Послання до Євреїв бачить в Еносі також модель віри: «Вірою Енох був перенесений, щоб не бачити смерти; його не знайдено, бо Бог його переніс. Перед його перенесенням засвідчено було про нього, що він угодив Богові» (11:5). Юда, брат Господній по плоті, пише про Еноха, як про пророка: «Про них також пророкував Енох, сьомий від Адама, кажучи: “Ось прибув Господь із своїми десятками тисяч святих, 15. щоб учинити суд над усіма й виявити всім безбожним усі вчинки їхньої безбожности, які вони безбожно накоїли, та всі зневаги, що проти нього говорили оті грішники безбожні”» (1:14-15). Покаяння, віра й відкритість на Божого Духа, які зумовили його пророче служіння, не дозволили культурі смерті поглинути його життя. Біблія окреслює такий стиль життя, як здатність ходити з Богом…   

Oratio (молитва)

«Ти мене випробував, Господи, і знаєш. 2. Знаєш мене, коли сиджу і встаю я. Думки мої здаля розумієш. 3. Чи ходжу я, чи спочиваю, Ти добре бачиш; Тобі відомі всі мої дороги. 4. Бо ще нема й слова на язиці у мене, а Ти, Господи, вже все знаєш…» (Пс 139:1-4).

Contemplatio (споглядання)

Життя кожної людини дуже важливе. Життя однієї особи може впливати на цілі покоління. Беручи за приклад постать Еноха, спитаймо себе, наскільки ми усвідомлюємо потребу покаяння, зростання у вірі та відкриття на Божого Духа? Що нам потрібно зробити для того, щоб, незважаючи на все навколо, щодня «ходити з Богом»?

---

[1]А. Мень. Исагогика. Киев 2012. С. 136.

[2]J. S. Kselman, Genesis. In J. L. Mays (Gen. Ed.). Harper’s Bible Commentary. Harper and Row, Publishers, San Francisco 1988. P. 90.

[3] G. D. Fee, R. L. Hubbard Jr. (Gen. Eds.). The Eerdmans Companion to the Bible. William B. Eerdmans Publishing Company. Grand Rapids, Michigan / Cambridge U.K. 2011. P. 82.

[4] Jr. Kaiser, C. Walter, Peter H. Davids. Hard Sayings of the Bible. Society of Biblical Literature. Kindle Edition. P. 102-103.

[5] А. Мень. Исагогика. Киев 2012. С. 136.