9-та неділя після П’ятдесятниці. Утихомирення бурі (Мт 14:22−34)

Час прочитання: 6 хвилин

Lectio (читання)

«І зараз же спонукав учнів увійти до човна й переплисти на той бік раніше від Нього, тим часом як Він відпускав народ. 23. І коли відпустив народ, пішов на гору помолитися на самоті. Як звечоріло, Він був там сам один. 24. Човен уже був посеред моря, і його кидали хвилі, бо вітер був супротивний. 25. О четвертій сторожі ночі (Ісус) прийшов до них, ступаючи морем. 26. Учні, побачивши, що Він іде морем, жахнулись. То привид! – заговорили й закричали з переляку. 27. Та Ісус тієї ж миті мовив до них: Заспокойтесь – це Я, не страхайтеся!”. 28. Аж тут Петро озвався до Нього й каже: Господи, коли це Ти, повели мені підійти водою до Тебе!”. 29. “Підійди!” – сказав Ісус. І вийшов Петро з човна, почав іти по воді і підійшов до Ісуса, 30. але побачивши, що вітер сильний, злякався, почав потопати й крикнув: “Господи, рятуй мене!”. 31. Ісус же притьмом простягнув руку, вхопив його і мовив до нього: Маловіре; чого засумнівався?”. 32. І як увійшли до човна, вітер ущух. 33. А тоді ті, що були в човні, вклонилися Йому до ніг, кажучи: “Ти істинно – Син Божий!”. 34. І перепливши, прибули в землю Генезаретську».

Коментар до тексту

Ця історія має дві головні теми, які взаємно переплітаються: перша є свідченням надзвичайної діяльності Ісуса, в іншій спостерігаємо труднощі життя у вірі, притаманні Його учням. Мойсей, Ісус Навин, Ілля та Єлисей – усі чинили чудеса, пов’язані з розділенням вод моря або Йордану. Проте єдиним, про Кого Писання розповідає як про Того, Хто «ходив» по воді, був Сам Господь. Тут же по воді йде звичайна людина – Петро. Це стає можливим завдяки надзвичайній Присутності та Слову Того, Хто на сумніви й переляк учнів («учні, побачивши, що Він іде морем, жахнулись. То привид!заговорили й закричали з переляку» – Мт 14:26) відповідає: «Заспокойтесь – це Я (ἐγώ εἰμι – ego eimi), не страхайтеся!» (Мт 14:27). Грецький оригінал цього вислову українською мовою дослівно перекладається «Я Є», що вказує на ті самі слова, якими Господь об’явився Мойсеєві в палаючому кущі на горі Хорив (пор. Вих 3:14; в іншому місці цю гору називають Синай – пор. Сир 48:7).

Meditatio (розважання)

«Заспокойтесь – це Я, не страхайтеся!». Словами сьогоднішнього Євангелія Матей свідчить, що Ісус – Той, Хто Є (пор. Вих 3:14). Він може утихомирити будь-який ураган у нашому житті, як і розсіяти темряву будь-якої ночі, може наповнити правдивим змістом наше життя, викинути з нього те, що насправді дуже маловартісне та минуще, а обдарувати власним Життям, що дасть змогу і нам бути причасними оцього вічного Божого «Я Є». Для цього потрібно тільки одне – визнати, що без Нього ми просто дуже слабкі, лякливі та маловірні, і так само, як потопаючий Петро, потребуємо Його допомоги, потребуємо Його сильної руки, яка би підтримувала нас у християнському свідченні серед ночі цього часто надто загрозливого світу. Зрештою, потребуємо, щоб Він завжди був у човні нашого життя та дарував нам мир, надію, радість та любов, якими зможемо ділитися з іншими.

Тлом цієї події є молитва Ісуса на самоті (Мт 14:22−24): після молитви Ісус іде по воді до учнів, які перебувають у човні, й усе навколо вщухає… Скільки часу ми присвячуємо молитві, щоб, озброївшись Божим миром, щодня виходити з дому в розбурхане море нашого сьогодення? Матей демонструє, що прихід Ісуса несе кінець страхові учнів (Мт 14:25−27). Що перешкоджає нам щоденно запрошувати Його в човен нашого життя (родини, суспільства, тощо)?[1]

Ісус дуже хоче, щоб ми наслідували Його вчинки, і терпеливо ставиться до наших спроб та невдач (Мт 14:18−21). Чи просимо в Нього сили та завзятості, щоб не опускати рук та не розчаровуватися, коли видається, ніби «все пропало»? У біблійній мові море часто уособлює богопротивні сили. Чи віримо, що Ісус має владу розв’язати будь-яку кризу (пор. Мт 8:26), якщо на це приходить час (Мт 14:32)?

Сила Ісуса привела учнів до визнання унікальної ідентичності Його Особи. Чи розповіді Євангелія та діяння Бога в житті тисяч свідків Його Любові упродовж історії вистачає для нашого особистого проголошення Ісуса Господом нашого життя?

Oratio (молитва)

Ісусе, дякую Тобі за те, що Ти перебуваєш у човні мого життя…

Contemplatio (споглядання)

Дуже багато наших сучасників не знають справжнього Ісуса. Для одних Він просто добрий учитель, для інших − легендарний чудотворець та пророк, ще інші через різні приватні негативні досвіди, пов’язані з т. зв. духовним середовищем, воліли б узагалі уникати розмов про Нього. Є і такі, які просто бояться забагато думати про Ісуса, бо тоді Він стає викликом для їхнього сумління, а дехто навіть уважає, що обов’язково щось втратить, як тільки впустить Його у своє життя. Тому перед нами – учнями Ісуса сьогодні – стоїть завдання допомогти іншим зустрітися зі справжнім Ісусом, щоб вони змогли звільнитися від стереотипів і хибних уявлень та віднайти у Господі справжнє Життя…


[1] Деякі думки у цьому абзаці і до кінця розважання основані на C. S. Keener. The Gospel of Matthew: A Socio-Rhetorical Commentary. Grand Rapids, MI;  Cambridge, U.K.: Wm. B. Eerdmans Publishing Co. 2009, P. 406-408

8 коментарів до “9-та неділя після П’ятдесятниці. Утихомирення бурі (Мт 14:22−34)”

  1. Галя Смакула

    Господи допоможи мені ніколи не відводити погляду від Тебе . Не дивитись на життєві бурі. Бо коли я дивлюсь на Тебе тоді будь які труднощі не страшні.

  2. Дякую отцеві Юрію за такий змістовний сайт, де можна знайти відповіді на свої запитання!!!

  3. Володимир

    Думаю, що не достатньо лиш щоб Ісус був у нашому човні, бо ось ця євангельська історія цьому підтвердження:
    Євангелія від Марка 4:35-41
    “35 Того ж дня, як настав вечір, він їм і каже: “Перепливімо лишень на той бік!” 36 І зоставивши народ, беруть його з собою, так як і був у човні; а були й інші човни з ним. 37 І знялася хуртовина, ще й з вітром, і хвилі линули у човен, отож уже наповнювався. 38 А він був на кормі, – спав на подушці. Вони будять його і кажуть йому: “Учителю, тобі байдуже, що гинемо?” 39 Тоді він устав, погрозив вітрові і сказав до моря: “Замовкни! Ущухни!” І затих вітер, і залягла велика тиша. 40 Тоді сказав до них: “Чого ви такі боязкі? Ще досі не маєте віри?” 41 І страх великий огорнув їх, і вони казали один до одного: “Хто це такий, що йому вітер і море послушні?”☝️⁉️?

  4. Ісус мені допоміг примиритися з батьками чоловіка, з якими проживаємо разом, ми не спілкувалися майже 8 років. Дякую Господу Богу!!!!!!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *