Lectio (читання)
«А тепер, брати, якщо б я прийшов до вас і заговорив мовами, яка вам користь із мене, коли я, говоривши до вас, не вділю вам ні об’явлення, ні знання, ні пророцтва, ні науки? 7. Так само воно і з бездушними речами, що дають звук, чи то сопілка, а чи то цитра: коли не видають із себе різних звуків, як розпізнавати, що грається на сопілці чи на гуслах? 8. Як же сурма лунає невиразно, хто приготується до бою? 9. Отак воно і з вами: коли ваша мова не має в собі ясних слів, як зрозуміти те, що ви говорите? Ви будете на вітер говорити! 10. Є їх чимало, тих усіляких мов на світі, і ні одна з них не позбавлена значення. 11. Та коли я не розумію значення слів, я буду тому, хто говорить, чужинцем, і той, хто говорить, буде мені чужоземцем. 12. Тим-то й ви, коли вже так їх прагнете, отих духовних дарів, старайтеся їх мати подостатком на збудування Церкви. 13. Тож хто говорить мовами, хай молиться, щоб умів вияснити. 14. Бо коли я молюся мовами, дух мій молиться, а розум мій без плоду. 15. Що ж, отже, робити? Буду молитися духом, а й розумом буду молитись. Буду співати духом, а й розумом буду співати. 16. Інакше-бо, коли благословлятимеш духом, то як проста людина скаже “Амінь” на твою подяку, коли вона не знає, що ти кажеш? 17. Ти гарно дякуєш, та другий тим не повчається. 18. Дякую Богові моєму, що я більш усіх вас мовами говорю, 19. але в Церкві волію п’ять слів розумом моїм сказати, щоб навчити й інших, ніж десять тисяч слів мовами».
Коментар до тексту
Однією з причин поділів серед спільноти в Коринті, як би дивно це не звучало, були духовні дари. Саме тому цій темі св. Павло присвячує аж три глави (1 Кор 12–14), у яких пояснює, що «кожному дається виявлення Духа на спільну користь» (1 Кор 12:7). Інакше кажучи, дари дано християнам для служіння ближнім, таким чином церковне тіло функціонує гармонійно. З цієї ж причини апостол наголошує, що найбільшим даром є любов, і ґрунтовно говорить про неї у 13-й главі 1 Кор. Тому всі дари ми повинні розвивати і практикувати в любові. У цьому уривку св. Павло пояснює, що Бог дає дари мов та пророцтва окремим членам громади з різною метою: дар пророцтва (це може бути соціальна критика або ж заклик до покаяння, або навіть обʼявлення майбутнього спасіння чи суду) будує спільноту, а дар мов, про який ми згадували в попередніх роздумах, здебільшого будує окрему особу. Та якщо в громаді є хтось, хто пояснює дар мов (тут може йтися і про реальну людську мову, яку особа не вивчала, і про екстатичну, нечленороздільну мову, яку часто називають ангельською), тоді така молитва члена спільноти слугує і для збудування громади.
Meditatio (розважання)
«Тим-то й ви, коли вже так їх прагнете, отих духовних дарів, старайтеся їх мати подостатком на збудування Церкви». Перед уривком, над яким ми сьогодні розважали, Павло каже: «Я хочу, щоб усі ви говорили мовами, але ліпше, щоб ви пророкували, бо більший той, хто пророкує, ніж той, хто мовами говорить, хіба що він пояснює, щоб Церква мала повчання» (1 Кор 14:5). Cлова, подані в українському перекладі о. Івана Хоменка як «повчання» (в. 5) та «збудування» (в. 12), у грецькому тексті мають той самий відповідник − «οἰκοδομή / oikodomē» – дослівно «будування, спорудження, повчання».
Бог дає дари, бо любить кожну людину, а також для того, щоб людина творчо й натхненно, з радістю й у смиренні духа любила своїх ближніх – повсякчас наснажено й невтомно служила їм за прикладом самого Христа й так будувала Церкву, сприяла її гармонійному розвиткові. Фактично будує Бог, але завжди у співпраці з людиною через певні інструменти – дари. Отже, дари є тільки інструментами, а ціллю − Бог.
Декілька століть після того, як св. Павло написав слова, у яких навчає, для чого повинні служити дари Святого Духа, св. Августин скаже: «Шукай Подателя, а не дарів». Саме тому апостол і наголошує, «коли вже так їх прагнете», бо видається, що деякі члени громади більше прагнули надзвичайних дарів, ніж самого Бога. Причин таких прагнень могло бути багато: від намагань відчути власну значущість чи винятковість до банальної прихованої гордині чи егоїзму. Саме тому й виникали суперечки та поділи.
Цілком можливо, що коринтяни надавали перевагу говорити мовами над даром пророцтва тому, що екстатичні мови були доволі звичним явищем у різних містерійних релігіях Коринта, тож члени молодої Церкви думали, що, говорячи мовами, вони приваблять до віри більше нових людей. Проте через брак пояснення мов це могло мати зворотний ефект, і саме тому апостол закликає їх до практики дару пророцтва[1].
Особи, які справді шукали Бога і, зрештою, отримували духовні дари, напевно, поводилися і практикували їх по-Божому. З цієї причини св. Петро навчає: «Говоріть лише у глузді Божих слів, служіть лише в дусі тієї сили, яку дає Бог, щоб у всьому прославлявся Бог через Ісуса Христа, Якому слава й сила по вічні віки! Амінь» (1 Пт 4:11).
Oratio (молитва)
«І уповатимуть на Тебе, хто знає Твоє ім’я, бо Ти, о Господи, не покидаєш тих, що Тебе шукають» (Пс 9:11).
Contemplatio (споглядання)
Пророків не любили ніколи й ніде, бо їхнє слово було подібне до скальпеля, який розрізає гнійник тих чи тих проблем. Проте Павло каже, що дар пророцтва потрібний для збудування спільноти, зрештою, усі дари мають слугувати для збудування та повчання спільноти, допомагати їй зростати у Христі. Бог знає, які дари кому потрібні. Та важливо памʼятати, що не всі мають ті самі дари, і Бог мудро розподілив завдання в церковному тілі: «Ви ж – Христове тіло і члени кожний зокрема. 28. І деяких поставив Бог у Церкві: по-перше – апостолів, по-друге – пророків, по-третє – учителів, потім – дари чудес, потім дари зціляти, допомагати, управляти й говорити різними мовами. 29. Чи ж усі апостоли? Чи ж усі пророки? Чи всі учителі? Чи ж усі чудотворці? 30. Чи ж усі мають дар ізціляти? Чи ж усі мовами говорять? Чи ж усі тлумачать? 31. Дбайте пильно про ліпші дари. Я ж показую вам путь куди значнішу» (1 Кор 12:27–31). Відразу після цих слів Павло наводить гимн про любов, який займає усю 13-ту главу й дуже промовисто демонструє, хто і що є найважливішим у нашому житті.
[1] J. D. Barry, D. Mangum, D. R. Brown, M. S. Heiser, M. Custis, E. Ritzema, D. Bomar. Faithlife Study Bible. Bellingham, WA: Lexham Press. Electronic edition 2016. (1 Cor 14:5).
