8-й тиждень після П’ятдесятниці. Субота. Велика честь, яку Господь пропонує кожній людині (Мт 12:30−37)

Час прочитання: 6 хвилин

Lectio (читання)

«Хто не зо Мною, той проти Мене, і хто зо Мною не збирає, той розкидає. 31. Тому кажу вам: Усякий гріх, усяка хула проститься людям, але хула на Духа не проститься. 32. І коли хтось каже слово проти Сина Чоловічого, йому проститься. Коли ж хтось скаже проти Святого Духа, йому не проститься ні в цьому світі, ні на тому. 33. Виплекайте дерево добре, то й плід його добрий, а посадіть дерево погане, то й плід його поганий. Бо дерево пізнається з плоду. 34. Гадюче поріддя, як можете ви говорити слова добрі, злі бувши? З повноти бо серця уста промовляють. 35. Добра людина з доброго скарбу добро виносить, лиха ж з лихого скарбу лихе виносить. 36. Кажу-бо вам: За кожне пусте слово, яке скажуть люди, дадуть відповідь судного дня за нього. 37. Бо за словами твоїми будеш виправданий і за словами твоїми будеш засуджений».

Коментар до тексту

Хула проти Святого Духа − це свідомий і добровільний спротив Божій правді та заперечення очевидних проявів Божого діяння, така постава є свідченням жахливої моральної деградації (пор. 1 Тим 1:20). Коли Ісус ізцілив біснуватого, який був ще й сліпим і німим (Мт 12:22), то фарисеї у відповідь на явне чудо потрафили сказати, що Ісус вчинив це Вельзевулом – князем бісівським (Мт 12:24). Вульгарне приписування сатані сили, якою діяв Ісус у часі Свого прилюдного служіння, − це і є гріх проти Святого Духа. Христос каже, що люди, які грішать проти Святого Духа, не можуть отримати прощення, позаяк не хочуть визнати, що сила Ісуса походить від Святого Духа, і коли вони так вважають, тоді остаточно відмовляються повірити в Ісуса. Тому у вв. 33−37 Він уживає декілька прикладів для характеристики справжньої внутрішньої природи фарисеїв: як плід дерева вказує на його природу, так само слова і дії фарисеїв виявляють їхні злі наміри[1].

Meditatio (розважання)

«Хто не зо Мною, той проти Мене, і хто зо Мною не збирає, той розкидає». Бути з Ісусом означає дивитися на світ Його очима і сприймати все довкола як плід творіння люблячого Отця. Бути з Ісусом означає також бачити рани світу, які завдав йому гріх, і, наслідуючи Ісуса, намагатися робити усе можливе, щоб полегшити їх за допомогою молитви, терпеливого служіння, самопожертви. Бути з Ісусом – це бути там, де нужда, біль, терпіння, сморід, піт і сльози, самотність, відчай, розчарування і навіть розпука страждаючих людей, і старатися якось цьому зарадити.

Бути з Ісусом − це бачити життя таким, яким воно є, і не втікати від нього у закутки комфортних егоїстичних фортець, у які не проникає життя інших людей. Це також означає бути відкритими, великодушними, щирими, відвертими, але водночас делікатними; шукати добра ближніх, тішитися їхніми успіхами й сумувати над невдачами, допомагати переносити випробування, бути поруч саме тоді, коли всі покинули; не казати: чому я?, а робити щось для інших, забуваючи при цьому про себе. У контексті наших українських реалій це також означає сидіти в окопі, бо позаду моя країна – батьки, брати і сестри, діти – люди, яким хтось через свою внутрішню звироднілість хоче забрати життя…

Такий перелік можна продовжувати, бо Ісус є всюди, головно там, де нам здається, що вже нікого немає. Саме тому Він вийшов на Хрест, помер, був похований, зійшов до аду (1 Пт 3:18−20) і славно Воскрес на третій день, щоб нас усіх привести назад до Отця. Кожного з нас, охрещених в ім’я Пресвятої Тройці, Ісус запрошує збирати розсіяних і поділених дітей Божих в одну родину Церкви для збудування спільного життя з нашим Отцем. Якщо ми не працюємо в цьому напрямку, то навіть якщо й не свідомі цього, ми продовжуємо розкидати – помножувати хаос і безлад через звичайну байдужість та існування за принципом «моя хати скраю»…

Oratio (молитва)

Ісусе, даруй мені мудрість бути завжди з Тобою…

Contemplatio (споглядання)

Господь запрошує нас до участі у великому проєкті віднови Вселенної. Участь кожного і кожної дуже важлива – на вагу золота. Господь знає, що ми здатні на більше, і тому вірить у кожну людину до останньої миті її життя. Дуже багато людей мріє зробити кар’єру − потрапити на роботу в якусь знану компанію чи працювати на якусь відому особу. Дехто й сам хотів би бути знаменитим і впізнаваним. Усе це є свідченням того, що в нашому серці живе прагнення чогось великого, яке, на жаль, не всі вміють розпізнати. Господь може більше, ніж ми просимо і розуміємо (Еф 3:20), тому й запрошує нас «на велику воду» − до співпраці з Ним заради оновлення усього творіння, до проєкту, який має вічне значення, важливе настільки, що в людській мові просто немає слів, щоб усе це описати (1 Кор 2:9)…


[1] J. D. Barry, D. Mangum, D. R. Brown, M. S. Heiser, M. Custis, E. Ritzema, D. Bomar, Faithlife Study Bible. Bellingham, WA: Lexham Press. Electronic edition 2016. Mt 12:31−37.

6 коментарів до “8-й тиждень після П’ятдесятниці. Субота. Велика честь, яку Господь пропонує кожній людині (Мт 12:30−37)”

  1. Людмила

    Слава Ісусу Христу!
    Щиро дякую за пояснення і розважання Літургійного Слова! Воно дуже важливе і повчальне, бо від того, що ми говоримо, залежить, якою буде наша Вічність. Сам Ісус говорить до кожного з нас: «Бо зі слів своїх будеш виправданий, і зі слів своїх будеш засуджений.» (Мт.12:37) Це Слово мене найбільше торкнуло. Тому буду старатися слідкувати за чистотою своїх думок. Щоб думки були святі і чисті, буду продовжувати відновлювати свій розум, своє мислення Словом Божим. «Бо чим серце наповнене, те говорять уста.» (Мт.12:34)

    — Господи, допоможи мені виконати мої добрі постанови, очищай і освячуй моі серце і уста Своїм Словом! Амінь.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *